Як супроводжувати дослідницький та навчальний проект в дитячому колективі?

Керування властивостями

супроводу проектів в дитячих колективах

№	Назва властивості	Зміст  властивості
1	Адаптивність	Проста та складна, загальна  рольова відповідність,  цілеспрямована організованість з елементами вибору  суперників
2	Безпечність	Технологічні і прогнозовані вимоги заради збережуваності ресурсів,  обережність в діях і протидіях під час конфліктів в колективі
3	Ефективність	Обчислювальна можливість подій та своєчасність її реалізації або здійсненності подій чи рішень за певних обмежень на  колектив
4	Живучість	Соціальна  сумісність і відкрита безкомпромісність за ради достовірності реалізації вимог
5	Керованість	Концептуальна коаліційність, відтворення гарантій   залежностей на усіх рівнях та часових інтервалах
6	Координованість	Перехресна дієвість за рівнями інформованості або локальною  ієрархією в інформаційній мережі
7	Надійність	Режимна конкурентність і природна ситуаційність і алгоритмічність сценаріїв конфліктів
8	Працездатність	Інтерактивна, оптимальна, раціональна, часова  функціональність
9	Складність	Розпізнавання взаємозалежностей Конкурентів  і  способи класифікації передбачень їх поведінки та ситуативних невизначеностей
10	Спостережність	Використання знань, інтуїції та досвіду при аналізі взаємодії партнерів у коаліціях
11	Стійкість	Повна функціональна конкурентність при достовірних конфліктах в колективі
12	Чутливість	Відкрита емпіричність, закрита, цільова синхронність, ризикована активність або конфліктна несвоєчасність  реакцій на нестандартні події в коаліції
13	Сценарність	Технологічне відтворення та  передбачення типових та випадкових подій у коаліціях

Для чого потрібне портфоліо?

Спробуймо розібратися, що ж таке портфоліо школяра та чи дуже воно потрібне нашим дітям. Отже, цю статтю адресовано як дітям, так і їхнім стурбованим батькам.

Раніше, коли ми самі навчалися в школі, портфоліо було потрібне в основному моделям, фотографам, художникам, дизайнерам. А ре­альність сьогодення така, що воно необхідне й нашим дітям. Але, на жаль, не всі вчителі можуть пояснити батькам і школярам, що це таке.

Портфоліо школяра — зібрання особистих досягнень дитини, куди можуть входити її успіхи на олімпіадах, проекти, творчі робо­ти, громадська робота тощо. Портфоліо дає змогу виявити схильність школяра до тих чи інших предметів, визначити його психологічний портрет, словом, значно полегшує життя, по-перше, його батькам, по-друге — самому учню. Заповнюючи своє портфоліо протягом на­вчання у школі, дитина зможе легко обрати свою майбутню профе­сію, з огляду на свої схильності й інтереси. Отже, учню буде легше вступити до ВНЗ і будувати своє подальше життя.

Як бачимо, мета портфоліо — допомогти майбутнім випускникам знайти своє місце в житті. Адже скільки випадків знає історія, коли талановитий від при­роди фізик ставав викладачем історії, а стиліст від природи працював продавцем тощо. Можна сказати, що портфоліо — перший глобаль­ний крок до побудови супердержави, коли кожна людина займається своєю справою, це своєрідний перехід до профільної освіти. Можли­во, недалеко ті часи, коли й до ВНЗ можна буде ходити лише на ті дисципліни, які викликають підвищену зацікавленість у студентів.

Нині існує непорушне правило, а саме: освітній рейтинг учня — це сума балів атестата й портфоліо. Портфоліо може бути прирівняне до одного, а іноді й до двох іспитів. Це значно полегшує життя школярам.

Портфоліо, з одного боку, покликане проілюструвати навички шко­ляра, а з іншого — зусилля, яких він доклав для досягнення успіхів у різних сферах. Філософія шкільного портфоліо покликана донести громадськості інформацію про те, що насправді вміє й любить робити людина. Серед основних завдань, які виконує портфоліо, безумовне підвищення мотивації на успіх у школяра, підвищення самооцінки, а також передумови для успішного вибору професії. Розкриття здіб­ностей дітей, створення позитивних установок, підвищення рефлек­сії, виховання моральних цінностей — це також функції портфоліо школяра.

Отже, портфоліо, по суті, переносить акцент із того, що дитина ро­бити не хоче й не вміє, на те, що вона вміє та із задоволенням робить. Безумовна цінність портфоліо школяра в тім, що воно спрямовує його правильним шляхом серед тернистих доріг життя й сприяє по­стійному творчому зростанню. Важливий не результат, а сам процес. Нагадаємо, що до портфоліо заносять грамоти дитини, зокрема про перемоги на спортивних змаганнях, усілякі літературні публікації, можливі винаходи,відомості про участь у КВК, конкурсах, а також відомості про додаткову освіту.

Сподіваємося, що ця стаття допомо­же вам і вашим дітям! Ми відповідаємо за наших дітей, за їхні успіхи й помилки, перемоги й поразки. Діти — це наше життя, й ми віримо, що портфоліо допоможе їм знайти своє місце в цьому житті, йти по­трібним, своїм шляхом, визначеним долею від самого їх народження!

Учнівське портфоліо

Портфоліо учня — спосіб фіксування, накопичення й оцінювання (та самооцінювання) індивідуальних досягнень учня в певний період навчання; колекція робіт і результатів учня, що демонструє прогрес і досягнення з різних предметів.
Портфоліо учня — це систематичне та спеціально організоване збирання доказів, що учитель і учень використовують для моніторингу знань, навичок і взаємин учня з однолітками. У цьому випадку учень є активним учасником процесу оцінювання, що спрямоване на відстеження прогресу в навчанні та результатів навчально-пізнавальної діяльності, докладених зусиллях.

Портфоліо дозволяє враховувати найрізноманітніші результати активності учня: навчальні, творчі, соціальні, комунікативні.

Як характеризують портфоліо учня в педагогічній літературі?

1. Колекція робіт учня, що всебічно демонструє не тільки навчальні результати, але й зусилля, докладені для їх досягнення. ги
2. Виставка навчальних досягнень учня з певного предмета (декількох предметів).

Сенс навчального портфоліо учня

• Зміщення акценту з того, що учень не знає й не вміє, на те, що вій знає та вміє з певної теми й предмета.
• Інтеграція кількісної та якісної оцінок.
• Перенесення педагогічного наголосу з оцінювання на самооцінювання.
• Основний зміст портфоліо: «Показати всім, на що ти здатний».

Концепція портфоліо учня

Портфоліо учня як накопичувальна оцінка демонструє стійкі й тривалі результати, компенсуючи ефект випадкового успіху або неуспіху в ситуації іспиту, тестування.

Матеріал учнівського портфоліо збирають упродовж усього періоду навчання.

Які важливі педагогічні завдання допомагає розв’язувати портфоліо учня?

• Підтримувати та стимулювати навчальну мотивацію школярів.
• Розвивати навички рефлексивної та оцінної діяльності учнів (рефлексія — це схильність до аналізу своїх переживань, міркування про свій внутрішній стан).
• Формувати вміння вчитися — ставити мету, планувати й організовувати власну навчальну діяльність.
• Створювати додаткові передумови й можливості для успішної спеціалізації.

Портфоліо «Досягнення учня»

Цей тип портфоліо розрахований на весь термін навчання. У ньому зазначають рівень досягнень учня. Перше місце посідає навчальна ді­яльність, саме тому в основі — рефлексія навчальної діяльності.

Розділи:

• ПІБ;
• «Візитна картка»:
• «Про мене»,
• «Я й інші»,
• «Який я?»,
• «Я й мої друзі»,
• «Яким я хочу бути?»,
• «Мої труднощі»;
• «Я — учень»:
• «Графічне зображення мого розвитку як учня»,
• «Хочу знати»,
• «Хочу вміти»,
• «Мої улюблені предмети»,
• «Як я читаю (початкова школа)»;
• «Книги, які я прочитав (-ла) і полюбив (-ла);
• «Мої досягнення: заохочення, нагороди».

УЧНІВСЬКЕ ПОРТФОЛІО  ЯК  ТЕХНОЛОГІЯ СИСТЕМНОГО НАВЧАННЯ

Становлення інформаційного суспільства, нових інформаційних технологій  вимагає від української школи неабиякої інформативної підготовки випускника. На нашу думку, ідеалом сьогоднішньої України повинно бути  інформативна мережа навчаючого суспільства, а щоб перетворити цю мрію на реальність, освіта України повинна спрямувати свої погляди та зусилля на мережеві  школу інформації, де пріоритетом є  здібності, потреби та інтереси учнів,  а також партнерські стосунки вчителів з родинами та активне залучення місцевої спільноти в освітній процес.

Сутність мережевого освітнього процесу згідно з особистісно-орієнтованим підходом полягає у створенні умов для профільної освіти особистості – формування «образу-себе-в-бутті» і його ключових складових: «образу Я», «образу Світу», «образу Я в Світі» (гармонійного, не відчуженого), в їх цілісності і повноті, що прагне нескінченності. Це розкриття і максимальний розвиток усіх сутнісних сил дитини, її здібностей та інтересів, створення умов для самореалізації особистості в умовах певного соціуму і певної культури. При цьому проявляється специфічна якість «суб’єктності» у сфері проявів  предметних, комунікативних відношень людини до світу і самовідношень суб’єкта (рефлексія, самовизначення) [5].

Згідно з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти [2] поточне оцінювання не є обов’язковим, тому у вчителя з’являється більше часу на уроці для формування в учнів вміння критично оцінювати інформацію та самих себе.

Вчителю набагато легше й швидше самому оцінити результати діяльності учня, аніж навчати його робити це самостійно. Сьогодні педагоги приділяють мало уваги самооцінці учнів. Учителі володіють методикою, як навчати дітей самооцінюванню. Однак актуальним є аналіз розвивальної сутності самооцінки, її виховної  значущості та вагомості для постійного розвитку особистості школяра, а також розгляд методів та форм, за допомогою яких вчитель може навчити учня критичній самооцінці і розвивати в нього вміння презентувати себе (свої здобутки, вміння та здібності) оточуючим.

Самооцінка була предметом вивчення М.Й. Боришевського, Л.В. Долинської, Г. Ксьондзової, Л. Г. Подоляк, С.Ф. Сухорського, П.Р.  Чамати та ін.

З психологічної точки зору самооцінка  – цінність, значимість, якою індивід наділяє себе в цілому і окремі сторони своєї особистості, діяльності, поведінки. Самооцінка виступає як відносно стійке структурне утворення, компонент Я-концепції, самопізнання, і як процес самооцінювання. Основу самооцінки складає система особистісних смислів індивіда, прийнята ним система цінностей. Самооцінка виконує регулятивну і захисну функції, впливаючи на поведінку, діяльність і розвиток особистості, її взаємовідносини з іншими людьми. Відображаючи ступінь задоволеності або незадоволеності собою, рівень самоповаги, самооцінка створює основу для сприйняття власного успіху або неуспіху, досягнення цілей певного рівня, тобто рівня домагань особистості [7, с.683-684].

Одна з ознак педагогіки співробітництва – активна участь школярів у проектах, їх контролі та оцінюванні конкретних знань та набутого досвіду.

Для формування самоконтролю і самооцінки педагог повинен мотивувати виставлену учневі оцінку, пропонувати йому оцінити свою відповідь; організовувати в класі взаємоконтроль, рецензування відповідей інших учнів тощо.

Для організації самооцінки знань учнів ознайомлюють з нормами і критеріями оцінювання знань, звертаючи увагу, що помилки можуть бути істотні та менш істотні з огляду на мету контролю. Результати самоконтролю і самооцінки знань з окремих тем фіксують у класному журналі. Це робить їх вагомими, впливає на посилення відповідальності учнів за навчальну роботу, виховання почуття власної гідності, чесності.

Самооцінювання забезпечує внутрішній зворотній зв'язок: одержання учнями інформації про свої навчальні досягнення, про труднощі, які виникли. Значення самооцінювання в тому, що воно може самостимулювати навчання, формувати критичність думки.

Серед різноманітних напрямків нових педагогічних технологій  адекватною поставленим цілям самооцінювання, з нашої точки зору, є портфоліо або  «Портфель учня» [3].

В найбільш загальному розумінні портфоліо  являє собою форму і процес організації (колекція, відбір і аналіз) зразків і продуктів навчально-пізнавальної діяльності учня, а також відповідних інформаційних матеріалів із зовнішніх джерел (однокласників, вчителів, батьків, тестових центрів, суспільних організацій тощо), що призначені для подальшого їх аналізу, всебічного кількісного та якісного оцінювання рівня навченості даного учня та подальшої корекції процесу навчання.

Основний смисл учнівського портфоліо – показати все, на що ти здатний. Педагогічна філософія цієї форми оцінювання полягає в зміщенні акценту з того, що учень не знає і не вміє, до того, що він знає і вміє з даної теми, в інтеграції кількісної та якісної оцінки, і, нарешті, в переносі педагогічного наголосу з оцінки на самооцінку [4].

До портфоліо включається все, що може стати свідченням зусиль, досягнень і прогресу в навчанні даного учня з даної теми. А саме: класні, самостійні та контрольні роботи; домашні роботи; роботи над помилками; розв’язання складних задач, задач з підручника та задач, які склав учень самостійно, за межами навчальної програми; реферати; копії статей (з книг, енциклопедій, періодичних видань, Інтернету тощо); щоденник створення портфоліо; наочність; оригінали, фотографії та замальовки моделей; аркуші самоконтролю з описом того, що учень не розуміє з даної теми, чому і на яку допомогу очікує; роботи із суміжних дисциплін, в яких учень використав свої знання і вміння з даної теми;  аркуш цілей, яких учень прагне  досягти після вивчення теми, рівень досягнення та опис причин у випадку недосягнення цілей; аудіо- та відеоматеріали виступів учня, копії робіт учня, які він виконав на гуртках, турнірах, олімпіадах, що мають відношення до вивченої теми; дипломи, нагороди, заохочення з даного предмету тощо. Кожний елемент повинен датуватися, щоб можна було прослідкувати динаміку навчального процесу. Бажано, щоб при оформленні заключного варіанту портфоліо містив в собі три обов’язкових елементи: супроводжувальний лист „власника” з описом мети, призначення і короткого опису портфоліо; зміст портфоліо з переліком його основних елементів; самоаналіз та погляд в майбутнє. Головне в такій роботі – самооцінка учня, причому у вигляді міркувань, аргументації, обґрунтування. Саме вони і складають сутність рефлексії, заради якої, власне, й використовуються дані технології.

Досвід застосування цієї форми оцінювання показує, що доцільно використовувати два види учнівського портфоліо для кожного учня: робоче та оціночне. В перше – робоче – учень складає всі продукти своєї навчально-пізнавальної діяльності з даної теми, а далі обирає з нього ті елементи, які є або обов’язковими в оціночному портфоліо за вимогою вчителя, або, на думку школяра, найбільш повно відображають його зусилля і прогрес у навчанні. Бажано, щоб учень до кожного матеріалу портфоліо додав короткий опис і пояснення із зазначенням причини, з якої цей матеріал був відібраний, як він був оцінений вчителем та самим учнем.

Учень виставляє своє портфоліо на презентацію в класі або в групі, на учнівській конференції або на батьківських зборах. На такому форумі учень має показати своє просування в даній області знань; довести, що він доклав максимум зусиль і тому його самооцінка співпадає (або не співпадає з оцінкою вчителя, батьків, групи експертів (з числа учнів)). Учень повинен показати, в чому саме оцінка співпадає, а в чому – ні; що в нього в даній роботі вдалося, а що – ні; що хотів включити до портфоліо, але не включив та чому; зробити висновки у стосовно своєї подальшої пізнавальної і творчої діяльності в даній області.

Зміст учнівського портфоліо з метою оптимізації процесу його оцінювання рекомендується розбити на такі категорії [4]:

-          обов’язкові: домашні роботи, проміжні та підсумкові письмові самостійні та контрольні роботи;

-          пошукові: виконання складних проектів (як індивідуальних, так і в малих групах), дослідження складної проблеми, розв’язування нестандартних задач підвищеної складності;

-          ситуативні: використання вивченого матеріалу в практичних ситуаціях, для розв’язування прикладних задач;

-          описові: ведення щоденника, написання рефератів, творів, статей;

-          зовнішні: відгуки вчителів, однокласників, батьків, а також перевірочні листи вчителя.

Надзвичайно важливо, щоб у процесі створення учнівського портфоліо активну участь брали батьки та незалежні рецензенти. Таким чином створюється цілісна картина об’єктивного просування учня в тій чи іншій області.

Портфоліо оцінюється як за якістю, так і за кількістю. Це питання досить складне. По-перше, тому, що виникає проблема обов’язкового мінімуму та необов’язкового максимуму елементів, які включаються до портфоліо для оцінювання. По-друге, тому, що виникає проблема розподілу „ваги” оцінки між різними елементами портфоліо: який елемент є більш значимим в загальній оцінці, який – менш вагомий? По-третє, тому, що виникає протиріччя між направленістю портфоліо на якісно-кількісну оцінку та вимогою шкільної адміністрації „все перекладати на стандартну кількісну оцінку”.

Для зручності можна здійснити відсотковий розподіл загальної оцінки за окремими категоріями і конкретними елементами всередині кожної категорії. Приблизний розподіл загальної оцінки може мати такий вигляд: обов’язкова категорія – 40%, пошукова – 30%, ситуативна – 15%, описова – 10%, зовнішня – 5%.

Наводимо приклад створення та оцінювання учнівського портфоліо. МВажаємо, що це буде доречним для першої теми, що вивчається в шкільному курсі інформатики, а саме «Вступ. Інформація та інформаційні процеси. Інформаційна система» [1], з деяких причин.

По-перше, учні, які приходять з базової школи до 10-го класу, мають різний рівень знань з інформатики. Тому, той матеріал, що викладає вчитель на уроці, може бути нецікавим для деяких учнів, але новим для іншої частини класу. Створення учнем власного портфоліо з цієї теми може бути цікавим для будь-якого початкового рівня знань з предмету.

По-друге, саме з цієї теми є дуже багато доступних для учнів книг, посібників, підручників та різноманітних періодичних видань (не слід забувати й про Інтернет), в яких інформація подається на різних ступенях складності подання матеріалу. Таким чином, кожен учень має змогу знайти інформацію саме для свого рівня навченості.

По-третє, деякі уроки з цієї теми (наприклад, «Основні етапи розвитку комп’ютерної техніки», «Апаратна та програмна складові інформаційної системи» тощо) [2] містять дуже багато цікавого матеріалу, який вчитель просто не в змозі дати дітям через тривіальний брак часу, адже урок триває лише 45 хвилин. Учні можуть самостійно знайти цікаву для них інформацію та поділитися нею з товаришами.

Ми пропонуємо для оцінювання такий мінімальний вміст учнівського портфоліо з цієї теми. 

Отже, основне завдання портфоліо: прослідкувати динаміку розвитку дитини у школі під час навчального процесу, швидко презентувати свою навчальну діяльність у творчій мережі. Виділимо декілька переваг портфоліо перед іншими формами самостійної роботи і самооцінювання. По-перше, немає чіткого списку найменувань і кількості пунктів, які необхідно включити до учнівського портфоліо, це повністю залежить від конкретного вчителя. По-друге, практика показує, що є так званий відкритий „прейскурант”, з якого можна вибирати ті чи інші пункти. Заохочується  будь-яка ініціатива, що передбачає нові елементи. По-третє, склад учнівського портфоліо прямо залежить від конкретних цілей навчання даному предмету.

Діти повинні розуміти, що будь-який результат своєї діяльності потрібно цінувати, поважати, і підсумки її складати в певній системі, яка і називається портфоліо. Це є життєвим досвідом, культурою, повагою до своєї праці, яка допоможе їм у майбутньому. Портфоліо є корисним не тільки для школярів, але й для студентів, дорослих людей, які вже працюють і вчаться [6].

Слід пам’ятати, що окрім чисельних переваг створення учнівського портфоліо існують і недоліки. Серед переваг слід відмітити, по-перше, що на відміну від традиційного підходу, який розділяє викладання, навчання та оцінювання, учнівський портфоліо органічно інтегрує ці три складові процесу навчання. По-друге, дозволяє об’єднати кількісну і якісну оцінку здібностей учня за допомогою аналізу різноманітних продуктів навчально-пізнавальної діяльності. По-третє, заохочується не тільки оцінка, але й самооцінка, і взаємооцінка учнів, а також самоаналіз і самоконтроль учня. По-четверте, учнівський портфоліо направлений на співпрацю вчителя та учня з метою оцінювання досягнень, прикладених зусиль і прогресу в навчанні. По-п’яте, учнівський портфоліо – форма неперервного оцінювання в процесі неперервної освіти, яка зміщує акценти від жорстких факторів традиційної оцінки до гнучких умов оцінки альтернативної. По-шосте, портфоліо легко інтегруються до професійної та службової системи оцінювання, що надає можливість раннього формування професійно-значимих вмінь учнів.

Зупинимось на основних недоліках учнівського портфоліо. Опоненти бачать їх перш за все в тому, що впровадження даної форми самооцінювання учнів потребує великої систематичної роботи з підвищення кваліфікації вчителів, формування їх готовності схвалити і прийняти цю інновацію. Звісно, з цим важко не погодитися, впровадження портфоліо потребує як від вчителів, так і від учнів нових організаційних і пізнавальних вмінь. До того ж виникає проблема учнівського часу: портфоліо вимагають більше часу для реалізації, ніж традиційна система оцінювання. Ще, на думку супротивників, відсутня чітка орієнтація, що важливо оцінювати: глибину чи ширину знань, кількість чи якість знань. А нечіткість у визначені складу та об’єму портфоліо, вважають вони, породжує волюнтаризм в оцінюванні навчальних досягнень.

Не будемо сперечатись, безумовно, супротивники першими помічають помилки, проте існують реальні труднощі та протиріччя у впровадженні даної інновації в навчальний процес. Але разом з тим учнівські портфоліо дають новий поштовх розвитку в питанні самооцінювання учнів, показують можливі напрямки оновлення традиційної системи оцінювання в цілому, і як результат, формують нове розуміння самого процесу навчання.

Література

1. Інформатика. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. / За ред. М.І. Жалдака. – Запоріжжя: Прем'єр, 2003. – 304 с.
2. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти. // „Освіта України”, №6 від 7 лютого 2001 р. – С.3-16.
3. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: Учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров / Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркина, М.В. Моисеева, А.Е. Петров; Под ред. Е.С. Полат. – М.: Издательский центр «Академия», 2003. – 272 с.
4. Пейт С.Дж., Чошанов М. Учебные портфолио – новая форма контроля и оценки достижений учащихся. // Директор школи. Україна. – 2000. - №1. – С. 69-76.
5. Подмазін С. Сутність парадигми особистісно-орієнтованої освіти // Директор школи. Україна. – 2000. - №8. – С.49-53.
6. Портфолио в российской школе: досье или визитная карточка? (Заседание круглого стола) // Директор школи. Україна. – 2004. - №5. – С.49-56.
7. Современный словарь по педагогике / Сост. Рапацевич Е.С. – Мн.: «современное слово», 2001. – 928 с.

Проблематика теорії дитячого колективу

Проблематика теорії дитячого колективу з внутрішніми причинами та факторами

1.Незавершена система прогнозування освітніх факторів і безпекових властивостей навчально-освітнього середовища без будь-яких інформаційних забобонів на структуру внесків та будь-яких змін ідеологічних рамок на логічну організацію.

2.Пізнавальна система неусувних сутностей навчально-освітнього середовища з ключовими

етапами розвитку інформаційних векторів і практичного пізнання різної природи явищ, процесів.

3.Система умов прийняття рішень для існування та живучості навчально-освітніх засобів за різноманітними тенденціями змін позаштатного, аварійного  режимів роботи.

4.Система процесуальних формальностей між живими непрацездатними і неживими працездатними істотами з обмеженнями по часу на причини і з особливостями на значимість внеску.

5.Формалізована система прагматичних дозволів на встановлення мінімальних катастроф від кількісних уживань  твердого і м’якого ресурсу та його раціонального(мінімального чи максимального) розширення.

6.Узгодження системних методик  змін і точок зору на здатність середовище живих істот до успішного розвитку і застосування до них вирішальних ролей та ранжування.

7.Системність проникнень у звичаї середовища заради розпізнавання і прогнозування ситуацій ризиків, а також стимуляції до одержання якісно нових технологій без ушкодження попередніх надбань.

8.Систематичні дослідження  способів розпізнавання різних еволюцій в середовищі, їхньої повноти, достовірної комунікації із зовнішніми чинниками заради уточнень суб’єктивних потреб, вдосконалення можливостей швидкої взаємодії.

9.Відкритий системний підхід до застосування дефектів при реалізації рішення до настання оптимальних(позаштатних, аварійних та катастрофічних) результатів для подальшого стимулювання безперервних  змін

10.Струнка сфера системного мислення для адекватного формулювання ідей на реалізацію проектів(без руйнування історії життя системи), впровадження достовірних(неімітованих) практик, виходячи з реального інструментарію та наявних ресурсів системи.

11.Системний аналіз своєрідних внесків-ризиків для визначення співпраці чи колективної діяльності, що взаємно узгоджуються з різними прототипами досвіду та аналогами інтуїції  за  вимогами та призначеннями.

12.Мінливі системні дослідження відношень рівнів та еволюцій ієрархій за стратегічними напрямами функціонування процесів між прихильниками та супротивниками альтернатив.

13. Еволюційні системні розбіжності різнорівневих множин інформованості істот з точки зору альтернативної практики вибору даних

14.Узагальнені системні передбачення можливостей розвитку локальних та глобальних неоднозначностей і суттєвих суперечностей в навчально-освітньому середовищі з перехідними режимами штатного функціонування під час реформ(критичних, надзвичайних, аварійних, катастрофічних ситуацій або відмов системи).

Зауваження та обмін досвідом:

1. Дистанційна освіта має велику переваги для тих, хто займається своєю улюбленою справою, для тих знайшов своє справжнє захоплення і змінює свій простір і світ на краще. Єдиний спосіб робити  це добре - це  поважати чужий досвід  і віддавати  усім знанням належне.

2. Пропоную споживачам знань змінювати власний досвід життя не таким способом, як усі. Думаю нестандартно, краще користувачам дистанційної освіти у цьому випадку побути  реальним піратом і  знайди  можливість отримати якісні переваги над суперниками, при цьому не обманувши самого себе.

 3. Чим би я не займався, стараюся все зробити якнайкраще. Успіх тягне за собою інший успіх, тому у всьому прагни до максимального успіху при мінімальних втратах часу і ресурсу.

4. Працюю зараз над системним аналізом із задачею передбачення катастроф в дистанційній освіті. Як тільки я створю сценарну платформу із бази даних, то потім  складу список сильних і слабких  сюжетів  розвитку, як своїх, так і  споживачів бази  чужого досвіду.

5. Я надто заповзятливий. Все шукаю можливості для здійснення великого прориву в дистанційній формі навчання в мережі. Знайшов набір ідей, що вимагають швидких і рішучих дій, і "стрибнув  в цю мережу". Найчастіше важко дітям зробити крок перший. А таки вони просто зроблять його самостійно. Маю сміливість слідувати велінням свого покликання й інтуїції.

 6. Завжди починаю з малого, але мрію зробити велику справу  для освіти дітей. Не займаюся одночасно занадто багатьма речами. Займаюся спочатку небагатьма простими справами в галузі проектування, і поступово переходжу до більш складних справ реалізації проектів. І завжди думаю про те, як діти передбачатимуть майбутнє на основі власного вивчення чужого досвіду і досвіду персональної  творчості.

7. Прагну  випереджати  своїх конкурентів. Чим би я не займався, у мене має бути сама передова технологія, і вона повинна знаходитися у мене перед  відкритими очима, аби приймати стратегічні рішення. Якщо зараз існує більш передова освітня технологія, ніж дистанційна форма освіти в мережі то я її готовий  використовувати, не звертаючи уваги на те, що більше її ніхто не використовує. Буду тим, хто зробить цю технологію стандартом у  мережі.

8. Концентруюся на досягненні якісного результату від роботи, оскільки люди найкраще оцінюють  при дистанційній освіті  персональні результати своєї роботи.  Намагаюся вдосконалювати зразки якості навчання. Деякі люди не очікують побачити десь неперервне робоче  навчальне середовище, в якій від споживачів очікують не тільки роботу, а і видатних результатів. Тому рекламую свою конкурентну перевагу дистанційної освіти  перед споживачами освітніх послуг.

9. Завжди шукаю  можливість отримувати зворотний зв'язок з різноманітних джерел при дистанційній формі навчання в мережі. Кожна людина скаже тобі щось корисне і поповнить базу знань та базу досвіду.

10. Шукаю зараз освітні інновації, які спрацьовують  у дистанційній формі навчання дітей. Саме інновації в дистанційній формі навчання відрізняють лідерів ринку освітянського послуг від послідовників репетиторської чи аудиторно-класно-лекційної форми навчання. Витрачаю свій вільний від педагогічної роботи час  на створення нових речей для дистанційної освіти, але при цьому кажи «ні» тисячам ідей, щоб не виявилося так, що я залучений в занадто велике число інновацій. Концентруюся на по-справжньому важливих проектах дистанційної освіти в Україні.

11. Виношу  уроки з невдач. Іноді, вводячи інновації, ти помилки робиш. Найкраще швидко визнати їх і, якщо з'ясувалося, що даний напрямок є тупиковим, переключити зусилля на поліпшення інших інновацій.

12. Вчуся безперервно. Завжди є "ще одна річ" яку дізнатися потрібно. Влаштовуй перехресне запилення ідеями з іншими людьми.

Дистанційно-змішане навчання в ліцеї № 7

Дистаційно-змішане навчання

Стилі навчання дитини

без використання

класно-урочної системи:

1.Крок за кроком:

·     Вивчити домінуючий стиль навчання дитини: (візуальний, аудіальний, кінестетичний,  інтелектуальний);

·     Постановити цілі навчання у вигляді запитань;

·     Допомога в отриманні твердих навичок та умінь використовувати прийоми, способи, методи, ресурси самонавчання.

Дистаційно-змішане навчання

Стилі навчання дитини

без використання

класно-урочної системи:

2.Проектна методика розвиває життєві компетенції:

·      Лідерство за сумлінням;

·      Лідерство за служінням;

·      Прийняття рішень за переконаннями;

·      Різні способи спілкування з середовищем;

·      Послідовна саморефлексія інтересів;

·      Толерантна співпраця за потребами;

·      Систематичний самоконтроль за переконаннями;

·      Комунікація з експертами  у разі проблеми;

·      Наукова доведеність і логічність причинно-наслідкових зв’язків у базі знань.

Дистаційно-змішане навчання

Стилі навчання дитини

без використання

класно-урочної системи:

3.Індивідуальна методика якісного навчання:

·      Фізичні тренінги на чутливість і живучість;

·      Психологічні тренінги на стійкість і надійність;

·      Командні тренінги з ієрархії та координованості;

·      Майстер-класи на складність пошуку  оцінок;

·      Віртуальні курси-цикли на адаптивність до умов;

·      Технологічні практикуми на ефективність знань;

·      Конструктивні конкурси на функціональність;

·      Інформаційні семінари на оперативність аналізу;

·      Нагромадження  творчого досвіду та  винаходів.