звіт з використанням різних джерел
Отбирать полезнейшее - дело такой важности, что немыслим толковый
читатель, без умения отбирать. Единственно надежный плод чтения - усвоение
прочитанного, выбор полезного.
Я.А.Коменский
Це одна з форм письмового представлення результатів
індивідуальної роботи вчителя над обраною науково-методичною проблемою.
Науково-методична тема (проблема) — питання чи комплекс
питань, які об'єктивно виникають в організації навчально-виховного процесу і
розв'язок яких передбачає суттєвий практичний і теоретичний інтерес. Працюючи
над нею, вчитель поглиблено і цілеспрямовано аналізує всі джерела
науково-методичної інформації, особливо отриманої в ході курсової
перепідготовки, участі в роботі семінарів, у процесі консультацій, шляхом
читання психолого-педагогічної літератури з проблеми, ознайомлення з ППД.
Найчастіше звіт готують за результатами опрацювання
наукових джерел з проблеми дослідження. У даному випадку він передбачає
створення вторинних текстів, яке пов'язане з двома основними процесами:
згортання й розгортання інформації. При згортанні відбувається скорочення
первинного тексту, при якому зберігається інформація, необхідна й достатня для
повідомлення основного задуму або найважливіших положень джерела. Зворотний
процес - розгортання - не просто заповнює зроблені скорочення. Текст при цьому
доповнюється уточненнями, поясненнями. У такий спосіб у процесі розгортання
вторинний текст здобуває нові значеннєві якості: не містить нової інформації,
проте відіграє важливу роль у її збільшенні, освоєнні, розумінні.
Звіт містить короткий виклад змісту одного чи кількох
літературних джерел, основні фактичні відомості і висновки, перелік необхідних
для ознайомлення в подальшій роботі публікацій, а також висновки щодо
практичного використання положень авторів.
Структура випускної
роботи у формі звіту
за результатами
опрацювання літературних джерел
І. Палітурка випускної творчої роботи встановленого зразка
(розділ ІІ.3)
ІІ. Титульний
аркуш випускної творчої роботи: 1) повна назва навчального закладу;
2) назва кафедри, на якій виконувалася
робота; 3) найменування виду роботи, теми
(проблеми); 4) дані про виконавця; 5) рік виконання роботи. Це перша сторінка
документа, на якому номер не ставимо.
ІІІ. Зміст
встановленого зразка (розділ ІІ.3)
Увага!
Бажано, щоб зміст містився на одній сторінці.
ІV. Текст творчої роботи повинен повністю
відповідати змісту і складатися із трьох частин: 1. Вступ 2. Основна частина – конспекти. 3. Висновки.
Вступ - має
зорієнтувати читача в подальшій викладі матеріалу. У ньому аргументується
актуальність й значимість теми дослідження формулюються мета й завдання роботи,
короткий опис структури роботи. Обсяг вступу 1-2 сторінки.
Основна частина – конспектування,
анотування, резюмування, оформленні відповідно до принципів складання
конспекту прочитаного за розділами:
v Посібник: виклад сутності основних положень авторів; посилання на першоджерела;
зміст однакових та зіставлення відмінних поглядів чи позицій різних авторів;
v ЗМІ : аналіз існуючих точок зору на проблему, що розглядається в засобах
масової інформації;
v Інтерв’ю: виклад принципових положень та підходів колег з проблеми;
v Дискусія: виділення
малорозроблених, незрозумілих чи дискусійних положень;
Висновки - частина звіту, в якій у стислій
формі викладаються отримані результати - наукові положення з проблеми, які були
зроблені в роботі, висновки щодо практичного використання положень авторів;
висловлення власного ставлення до авторських
позицій.
V. Список джерел літератури
встановленого зразка (розділ ІІ.3)
Послідовність
пошуку наукової інформації
Для
підготовки звіту:
1. Збір загальної інформації з проблеми,
яка вивчається, з допомогою енциклопедій, словників, довідників і підручників.
2. Систематизація та використання
знайдених першоджерел для подальшого ознайомлення з проблемою.
3. Пошук наукових оглядів та монографій,
ознайомлення з ними і виявлення в них посилань на оригінальну літературу.
4. Систематичне ознайомлення з
публікаціями з обраної проблеми.
5.Вивчення оригіналів наукових робіт та конспектування,
анотування, резюмування.
Звіт з використанням різних джерел
готують насамперед для себе, щоб мати можливість з його допомогою осмислити і
передати ідеї, думки, узагальнення іншим, спільно їх обговорити.
Звіт може слугувати основою для усного
виступу (5-7 хв.) з елементами
імпровізації та електронної презентації. В виступі слухач доводить
актуальність теми, презентує висновки, які в узагальненому виді показує, що вдалося
довідатися з проблеми, наголошує на
практичній значущості роботи, називає використані джерела.
Власне творче
дослідження
«Ті, хто займався науками, були або емпіриками, або догматиками. Емпірики,
подібно комасі, тільки збирають і задовольняються зібраним. Раціоналісти,
подібно павуку, роблять тканину із самих себе. Бджола ж обирає середній засіб:
вона витягує матеріал із садових і польових квітів, але розташовує його по
своєму умінню... переробляє в розумі».
Ф. Бекон
В цій афористичній формі англійський філософ Ф. Бекон сформулював
найважливіші принципи наукової творчості. Вчений повинен діяти подібно бджолі,
а не віддаватися ні чистому абстрагуванню, ні голому емпіризму.
Випускна творча робота – власне творче дослідження - є
кваліфікаційним навчально-науковим твором слухача курсів підвищення
кваліфікації, присвяченим самостійній розробці обраної проблеми. Вона має всі
чотири визначення наукового твору: у ній чітко сформульовані проблема і
дослідницькі питання, обґрунтована їхня актуальність, викладений ступінь
вивченості проблеми, стан її дослідження; вона виконується на основі знайомства
з теоретичними підходами до проблеми, використання методологічних знань;
містить наукові висновки, що мають значення для подальших досліджень проблеми
і, таким чином, носить цілісний, однорідний і завершений характер.
Вона
являє собою завершене теоретико-експериментальне дослідження в будь-якій галузі
діяльності освітянина, що систематизує, закріплює і розширює теоретичні знання
і практичні навички при вирішенні конкретної задачі, розвиває вміння
самостійної наукової праці, поглиблює оволодіння методикою дослідження при розв’язанні
проблем і питань, які виникають роботі, виявляє наукові інтереси, спроможності
і творчі можливості освітянина.
Обсяг
випускної творчої роботи у формі «Власне
творче дослідження» складає 60-80 машинописних сторінок, що підтверджує
спроможність автора до наукової праці.
Порядок
виконання роботи включає такі етапи:
1.
Формулювання теми та узгодження її з науковим керівником.
2.
Упорядкування особистого робочого плану.
3.
Систематизація матеріалу як результату роботи над
джерелами, проведення експериментів, аналізу отриманих даних.
4.
Підготування тексту, його технічне оформлення і здача
роботи науковому керівнику.
5.
Доопрацювання тексту по зауваженнях наукового керівника і
здача остаточного варіанта тексту.
6.
Підготовка до захисту (упорядкування тексту вступу,
вивчення зауважень рецензента).
7.
Процедура захисту.
Структура випускної творчої роботи у формі власного творчого дослідження
І. Палітурка випускної творчої роботи встановленого зразка
(розділ ІІ.3)
ІІ. Титульний
аркуш випускної творчої роботи: 1) повна назва навчального закладу;
2) назва кафедри, на якій виконувалася
робота; 3) найменування виду роботи, теми
(проблеми); 4) дані про виконавця; 5) рік виконання роботи. Це перша сторінка
документа, на якому номер не ставимо.
ІІІ. Зміст
встановленого зразка (розділ ІІ.3)
Увага!
Бажано, щоб зміст містився на одній сторінці.
ІV. Текст творчої роботи повинен повністю
відповідати змісту і складатися із трьох частин: 1. Вступ 2. Основна частина. 3. Висновки.
Вступ.
Заголовок структурної частини "ВСТУП" друкують без лапок великими
літерами симетрично до тексту. Крапку в кінці заголовка не ставлять.
Орієнтовний обсяг вступу 2 – 4 сторінки.
У вступі обґрунтовується актуальність вибраної теми випускної роботи. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне - сутність проблеми або завдання.
Виходячи з актуальності, логічно формулюється мета даної випускної роботи і задачі дослідження, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети.
Обґрунтовується об'єкт і предмет дослідження. Об’єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Предмет дослідження міститься в межах об'єкта.
Наводиться коротка характеристика складу і змісту роботи, що дає загальне уявлення про випускну роботу.
Основна частина.
Основна частина випускної роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів.
Як приклад, в узагальненому вигляді основна частина може складатися з наступних розділів: теоретичного, аналітичного, проектного, спеціального. Залежно від спеціальності та теми роботи розділи основної частини можуть мати й інші заголовки.
Кожний розділ повинен складатися не менш, як із двох підрозділів, і починатись з нової сторінки зі слова "РОЗДІЛ" (без лапок), яке друкують великими літерами симетрично до тексту, далі записують його порядковий номер арабськими цифрами, після чого крапку не ставлять. Потім з нового рядка великими літерами друкують заголовок розділу симетрично до тексту без крапки в кінці заголовка. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається. Назву кожного заголовку розділу треба сформулювати таким чином, щоб вона не виявилась ширшою за тему за обсягом змісту і бути рівновеликою їй, бо розділ являє собою тільки один з аспектів теми, і назва повинна віддзеркалювати цю підпорядкованість.
Теоретичний розділ містить вибір теоретичної бази випускної роботи, огляд сучасного стану питання з теми та відповідної літератури з висновками і посиланнями на вивчені літературні джерела, формулювання сутності питання дослідження.
В аналітичному розділі в результаті аналізу повинні бути виявлені проблеми, недоліки, резерви щодо удосконалення стану питання, яке вивчається.
В основній частині роботи слід:
v зробити аналіз
наукових даних, передового досвіду з обраної проблеми;
v сформулювати
основну ідею теоретичної розробки (або програму і методику експериментальної
розробки);
v розробити
науково-обґрунтовані теоретичні і практичні положення щодо розв’язання даної
проблеми, по можливості проілюструвати прикладами з досвіду професійної
діяльності слухача;
v сформулювати
результати теоретичної (або експериментальної) розробки, виконаної слухачем;
v подати
узагальнення та оцінку отриманих результатів.
Висновки.
Цю структурну частину роботи починають з нової сторінки. Заголовок "ВИСНОВКИ" (без лапок) друкують великими літерами симетрично до тексту. Крапку в кінці заголовка не ставлять.
Викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, що одержані в роботі, які повинні містити формулювання розв'язаної проблеми (задачі), її значення для науки і практики.
Далі формулюють висновки та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. У наступних - розкривають методи вирішення поставленої в роботі проблеми (задачі), їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв'язаннями.
У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.
V. Список
джерел літератури встановленого зразка (розділ ІІ.3)
VІ. Додатки (за необхідністю) з досвіду роботи;
VІІ. Графічну частину (за необхідністю), яка складається з плакатів (демонстраційних аркушів) формату А1, на яких представлені таблиці, графіки, діаграми та інші рисунки, що відображають зміст роботи і необхідні для викладу основних положень і результатів дипломного проекту. Кількість плакатів визначається керівником дипломного проекту (роботи) і може бути в межах 1 – 3.
Усне повідомлення по темі
Виступ рекомендується готувати за наступною схемою:
|
Актуальність теми
|
Варто обґрунтувати необхідність розробки теми, ступінь розробленості
теми, висновком із чого буде виділення
напряму дослідження у вигляді проблеми
|
|
Мета
дослідження
|
Метою дослідження може бути:
- розробка рекомендацій;
- внесення змін в існуючі нормативні документи;
- відпрацювання методики, інструкцій,
стандартів;
|
|
Завдання досліджен
ня
|
Завдання дослідження може складатися з наступних
елементів:
- вивчення стану і глибини розробленості теми,
виділення проблем;
- обґрунтування напрямку вирішення проблеми з
погляду нових наукових даних і зміни новітньої практики;
- розробка методів вирішення проблеми;
- розробка пропозицій щодо використання результатів
дослідження;
- визначення форм і методів розповсюдження
результатів дослідження на інші сфери діяльності державного управління;
- формулювання напрямків подальшого дослідження проблеми.
З поставлених завдань випливає визначення розділів роботи.
|
|
Об'єкт дослідження
|
Об'єкт – це загальні, обрані для дослідження явища або процеси педагогічної діяльності
|
|
Предмет дослідження
|
Предмет – це частина об'єкта, яка в сукупності викликає проблемну
ситуацію.
|
|
Гіпотеза
|
Гіпотеза дослідження - гіпотетична управлінська модель, що вимальовується
при ознайомленні зі сформульованою проблемою, яку варто довести в процесі
дослідження.
Із цього випливає, що гіпотеза враховує те, що
умови, які змінилися, практика й функціонування органів управління вже не
укладаються в існуючі норми, правила, закони, тому вона, у концентрованому
вигляді, поєднує мету й предмет дослідження, показуючи їх нову модель або
нову форму єдності.
В своєму дослідженні слухач
доводить необхідність і можливість цієї гіпотези для втілення, показує форми
й методи її впровадження.
|
|
Методи дослідження
|
Приводиться стислий
огляд методів, які слухач використовував, а також конкретний матеріал.
|
|
Наукова й практична цінність
|
Демонстрація нового, що слухач вніс у дослідження даного предмету, і
вирішення поставленого завдання.
Приводяться основні положення, які виносяться на
захист.
|
|
Структура
роботи
|
Слухач перераховує структурні
частини роботи.
|
|
Висновки
|
Опис основних висновків роботи та аналіз практичного впровадження
|
Вимоги до змісту та оформлення статей
… найкраща порада, яку можна дати, якщо ви хочете
спонукати кого-небудь до активної дії… розбудіть у ньому яке-небудь бажання.
Хто здатний це зробити – за тим увесь світ.
Гаррі Оверстрит
Стаття — науковий чи
публiцистичний твiр невеликого розмiру в збiрнику, журналi чи газетi, в якому
здiйснюється досить широке за охопленням матерiалу i порiвняно глибоке
аналiтичне дослiдження важливоï суспiльно-полiтичноï чи лiтературноï теми.
1. Відповідно до
вимог ВАК України (Постанова № 7-06 від 15 січня 2003 року) необхідно
дотримуватися таких елементів написання статей:
v постановка
проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими та
практичними завданнями;
v аналіз основних
досліджень та публікацій, у яких започатковано розв'язання даної проблеми і на
які спирається автор;
v виділення
невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується означена
стаття;
v формулювання
цілей статті (постановка завдання);
v виклад основного
матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів;
v висновки з
даного дослідження і перспективи подальших розвідок у зазначеному напрямку.
2.
Орієнтовний обсяг статті, включно зі списком цитованої
літератури, — 8-12 сторінок.
3.
Шрифт Times New Roman, кегль 14, звичайного стилю, без
переносів і табуляцій. Відстань між рядками — 1,5 інтервала комп'ютерного
стандарту; відступ абзацу — 1
см ; вирівнювання абзаців за шириною.
4.
Поля: верхнє і нижнє — 2 см , ліве — 3 см , праве — 1 см . Середня кількість
знакомісць у рядку 65, кількість рядків на одній сторінці — до 30.
5.
Рукопис оформляється згідно з Держстандартом ДСТУ
30008-95. У верхньому лівому куті першої сторінки рукопису ставиться УДК, у
правому — прізвище та ініціали автора (авторів) і назва закладу, нижче по
середині рядка — заголовок статті великими літерами. Між назвою закладу та
назвою статті — інтервал 2. Такий же інтервал між заголовком та анотацією.
Анотації подаються українською, російською та англійською мовами після
заголовка (5-10 рядків через інтервал 1, кегль 13, курсив).
6.
У тексті статті посилання оформляються у квадратних
дужках.
Вимоги до написання статей до збірника наукових праць
Перший рядок: Прізвище,
ім'я, по-батькові. Розташування – зліва. Розмір – 14. Жирний курсив.
Другий рядок: Дані
про автора: студент чи аспірант, курс, спеціальність, кафедра. Розташування –
зліва. Розмір – 14. Курсив.
Третій рядок: Назва
статті (доповіді). Розташування – зліва. Розмір – 16. Жирний шрифт.
З наступного рядку:
Коротка анотація. Розташування – по ширині. Розмір – 14. Курсив. Відступ
першого рядку 1,5 см .
З наступного рядку:
Текст доповіді. Розташування – по ширині. Розмір – 14.
Наступний рядок: Заголовок
“Література”. Розташування – по центру. Розмір – 14. Курсив
Наступний рядок: Перелік
літератури. Розташування – зліва. Розмір – 14.
Приклад:
Василенко В.І.
Студент, 3 курс, спеціальність ”психологія”, кафедра
психології
Інтраперсональні конфлікти у діяльності викладачів.
У статті розглядаються особливості прояву
інтраперсональних конфліктів та їх класифікація. Звернена увага на різні типи
конфліктів.
Власне сам текст статті про вплив шиплячих.
Література
1. Бугір М.К.
Теорія ймовірності та математична статистика. – Тернопіль: Підручники і
посібники, 1998. – 176с.
2. Гмурман В.Е.
Руководство к решению задач по теории вероятностей и математической статистике
– М., “ВШ”, 1975. –333с.
Загальний обсяг статті – не більше 5 акушів А4. Шрифт
TimesNewRoman.Міжрядковий інтервал 1,5. Поля для сторінки: зверху, справа та
знизу по 2 см ,
зліва 2,5 см .
підготовка до друку
МЕТОДИЧНИХ ТА НАВЧАЛЬНИХ ПРАЦЬ
Підготовка матеріалу до друку
v Визначення і
конкретизація теми матеріалу.
v Вибір доцільного
жанру і форми подачі матеріалу.
v Збір і
технології систематизації даних.
v Цільова
установка та ідея як системоутворюючий фактор організації тексту.
v Бібліографічні
навички та робота з літературою, в т. ч. в електронних засобах інформації.
v Етапи, способи і
методика редагування тексту.
v Зміна побудови і
структури тексту.
v Стиль жанру і
авторський стиль.
v Основний текст,
ілюстрації та додатки.
v Рецензування та
збір відгуків для подальшого вдосконалення.
v Подача матеріалу
на паперових та електронних носіях.
ОПИС ВЛАСНОГО
ДОСВІДУ
Не бійтеся досліджень. У самій
своїй основі
педагогічна праця —
справжня творча праця —
стоїть близько до наукового дослідження.
В.О.Сухомлинський
|
КАРТКА
обліку
об’єктів перспективного педагогічного досвіду
Інформація про автора
Прізвище,
ім’я, по батькові:_____________________________________
Рік
народження –
Освіта –
Фах:
Звання,
нагороди:
Посада:
Педагогічний
стаж:
Адреса
досвіду:
Інформація про досвід
Опис власного досвіду
Форма
відбору:
·
Професійні конкурси
·
Виставки з освітніх досягнень
·
Науково-методичне видання
·
Інше
Основні
показники результативності
Участь в олімпіадах та
конкурсах
Форма
узагальнення:
Схвалено
педагогічною радою школи, РМК (ММК):
Місце
збереження:
Шляхи
розповсюдження в системі післядипломної педагогічної освіти області:
Інформація
про використання досвіду:
|
||||||||||||||||
|
|
|
ОПИС
ВЛАСНОГО ДОСВІДУ
зразок
|
|
|
Тема досвіду
|
Формування основ екологічної культури молодшого школяра
|
|
Автор
|
Олійник Юлія Миколаївна - вчитель
початкових класів СЗШ І-ІІІ ст. №35 м. Вінниці
|
|
Сфера застосування
|
Загальноосвітній навчальний заклад, 1-4 класи
|
|
Актуальність
|
Екологічні проблеми мають
глобальний характер і закорінені в тих структурах людського буття, що
стосуються світоглядних систем, суспільних норм, міжетнічних та людських взаємин,
культури взагалі. Тому визначальним для розв’язання екологічних проблем
сучасності є формування екологічної свідомості кожної особистості.
|
|
Наукові концепції та теорії
|
Екологічна свідомість – вищий
рівень психічного відображення природного середовища, рефлексія стосовно
місця і ролі людини в біологічному, фізичному та хімічному світі, а також
саморегуляція даного відображення. Будучи культурогенною за своїм
походженням, екологічна свідомість реалізується через людський світогляд. З
іншого боку, культура є плодом свідомості, а також її складовою, невід’ємною
сутністю людського досвіду. В контексті дослідження психологічних основ
екологічної свідомості, дослідники виокремлюють наступні спільні ознаки між
поняттями «екологічна свідомість» та «культура» (Г.Пустовіт, Г.Тарасенко).
1.
Вектор спрямованості – в осягненні дійсності «зсередини», від
«я» індивіда, оскільки там формується цілісний світогляд, уявлення про
предмети і явища дійсності в їх взаємозв’язках, гармонії, доцільності.
2.
Визнання значимості категорії цінностей
як нормативної моделі цілеспрямованої активності, як орієнтовної основи
психічної дії по відношенню до природи. Знаково-символічна опосередкованість
сприйняття дійсності (свідомість –
річ; культура – цінність).
3.
Безперервне зростання, розвиток,
послідовне виявлення потенційно
прихованих, раніше невідомих меж дійсності, в тому числі власних
резервів, здібностей, можливостей.
4.
Спрямованість на майбутнє через осягнення теперішнього та
минулого заради перспективи шляхом визначення і узагальнення того єдиного,
оригінального і неповторного, що є в природі та в кожному індивіді.
5.
Прагнення до цілісності та
гармонії через пізнання дійсності інтуїтивно,
співпереживаючи, узагальнюючи і ототожнюючи себе з явищами епосу, природи,
космосу (В.Скребець).
Свідомість, яка не має
зовнішнього вияву, − це річ у собі. Зовнішнім виявом свідомості є культура.
Виходячи із широкого розуміння культури як сукупності набутих і суспільно
санкціонованих способів діяльності і поведінки людини, суспільства разом із
результатами цієї діяльності, культуротворення є найуніверсальнішою функцією
екології.
В тріаді «природа –
людина – суспільство» культура має виступити інтегруючим началом (адже не
випадково її називають «другою природою»). Згідно вченню про соціокультурну динаміку
(Е.Дюркгейм, П.Сорокін, Г.Спенсер, О.Шпенглер та ін.), інтелектуальна
діяльність спрямована на пізнання законів природи і суспільства, а
матеріальна – відтворення в цілому і оптимізацію промислових відносин.
Духовне ж начало відображає ставлення людей до ідеалів і цінностей: істини,
добра, краси.
Культура, яку, безперечно,
можна вважати засобом духовного творення особистості, завжди має гуманістичну
спрямованість. Розглядаючи екологічну культуру як результат виховання, не
можна зводити її тільки до суто зовнішніх впливів. Людину, наділену
екологічною культурою, вирізняє вміння досягати гармонії не тільки з
зовнішнім, але й із внутрішнім світом. Звідси сутність екологічного виховання
вбачаємо в розвиткові особистості як суб’єкта культури (інтелектуальної,
чуттєвої, етичної, естетичної) у відносинах з природою шляхом рефлексії свого
внутрішнього світу.
|
|
Основна ідея
|
Алгоритмізація еколого-виховної (освітньої) роботи з молодшими школярами
на синтезі інтелектуальних, моральних, естетичних цінностей як регуляторів
ставлення до природи.
|
|
Технологія реалізації ідеї
|
Алгоритм екологічної культури в
дії:
Крок 1. Досліджую (знаннєвий
компонент)
Крок 2. Дивуюся (емоційно-чуттєвий
компонент)
Крок 3. Допомагаю (практично –
діяльнісний компонент)
|
|
Форми, методи, прийоми, засоби
|
Крок 1. Досліджую
(знаннєвий компонент)
Ґронування, робота з першоджерелами за методом „ Джигсоу ”, презентація,
бесіда, ігри, групова робота за методом проектів.
Екологічні проекти за такими напрямками:
·
естетична своєрідність природи ( „Театр природи ”, „Зимовий сон ”,
„Компліменти природі ”);
·
природні об’єкти – друзі людини ( „Книга скарг і пропозицій ”, „Наша
метеостанція ”, „Екологічні знаки ”, „Знайомтесь: бобер ”);
·
природа – скарбниця знань („Лісова аптека ”, „Чомучки ”, „Первоцвіти ”).
Крок 2. Дивуюся
(емоційно-чуттєвий компонент)
Організація безпосереднього емоційно-чуттєвого контакту дітей з
природою (уроки милування) та розвиток
художньо-образного мислення учнів на матеріалі відтворення природи у
мистецтві (уроки художнього пізнання).
Крок 3. Допомагаю
(практично – дяльнісний компонент)
Практичні проекти та екологічні справи („Вирости собі друга ”, „Пташина
їдальня ”, „Причепури довкілля ”), разові акції („Березові сльози ”, „Чисте
джерельце ”), тижневі заходи ( „Двір моєї мрії ”, „ Рятувальники ”).
|
|
Результат застосування
|
Апробована
практична система роботи з проблеми
|
|
Критерії ефективності
|
·
Розвиває навички ведення дослідницької роботи: спостереження, порівняння,
співставлення, спілкування, ведення записів, збір та інтерпретація даних,
вміння робити висновки, передбачення;
·
сприяє застосуванню концепцій та навичок у справжніх життєвих ситуаціях;
·
створюється база знань для розуміння деяких фундаментальних наукових
ідей;
·
надає дітям можливість висловлювати своє індивідуальне ставлення до речей
та подій і навчає творчо підходити до вирішення проблем.
|
|
Наукові джерела
|
·
Філософський аспект: Крисаченко В., Кисельов М., Рерих М.К.
·
Психологічний аспект: Ясвін В., Дерябо С.
·
Педагогічний аспект: Тарасенко Г.С., Ільченко В.Р., Гуз К.Ж., Бібік Н.М., Коваль
Н.С., Байбара Т.М., Пушкарьова Т.О., Пустовіт Г.П.
|
|
Висновки
|
Сьогодні освіта потребує
системи цінностей, яка здатна відобразити смисложиттєві устремління
особистості і протиставити утилітаризму та прагматизму духовні опори, що
виключають негуманне ставлення до природи. Ми вважаємо, що корекція культури
людства може здійснюватися за рахунок зміни світоглядної позиції молодих
поколінь. Механізмом же прилучення дітей до нової екологічної культури слугує
засвоєння цінностей глибокого
пізнання, доречного самообмеження і
невтомного творчого пошуку шляхів гармонійного співіснування з
природою.
Самообмеження передбачає розвиток вольової
сфери особистості, прагнення протистояти негативним впливам, приведення в дію
механізмів самовиховання. Творчість відображає бажання людини змінити
що-небудь на краще. Ніщо так не
облагороджує особистість дитини, як справи, що приносять добро людям і
довкіллю.
|
|
СПИСОК НАУКОВО-МЕТОДИЧНИХ ТА НАВЧАЛЬНИХ ПРАЦЬ
|
|||||
|
№
|
Назва
роботи
|
Характ.
роботи
|
Вихідні
дані
|
Обсяг
д.а.
|
Співавторство
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Розділ ІV
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДЛЯ ВИКОНАННЯ випускної творчої РОБОТИ
1. Бахтина Л.Н., Кузьмич И.П.,
Лариохина Н.М. Навчання реферуванню наукового тексту: навчальний посібник для
іноземців, що вивчають російську мову. - М.: Із МГУ, 1988.
2. Борикова Л.В., Виноградова Н.А.
Пишемо реферат, доповідь, випускну кваліфікаційну роботові: Навчальний посібник
для студентів сред. пед. учеб. закладів. - М.: Издат. Центр
"Академія", 2000.
3. Введенская Л.А. , Павлова Л.Г.
Культура й мистецтво мови. Сучасна риторика. - Ростов н/Д: Фенікс, 1999.
4. Галактионова Т.Г. Від
самопізнання до самореалізації. Персонал-технологія освітньої діяльності. -
Спб, Інститут спеціальної педагогіки й психології, 1999.
5. Гадзецький Б.В., Дивак В.В.,
Клименюк О.В., Олійник В.В., Пуцов В.І. Методичні рекомендації щодо виконання
випускних творчих робіт. Видання друге – К.: ЦІППО АПН України, 2001. – 13 с.
6. Колесникова Н.И. "Від
конспекту до дисертації: Навчальна допомога з розвитку навичок писемної мови -
М.: Флінта: Наука, 2002.-288с.
7. Методичні рекомендації щодо
написання дипломних робіт для студентів факультету менеджменту і психології /
Уклад. Зайченко О.І., Іваненко С.Г. – К.: Міленіум, 2005 – 36 с.
8. Положення про організацію
навчального процесу в вищих навчальних закладах / Освіта України.
Нормативно-правові документи. – К. Міленіум, 2001. – С.382-400.
9. Положення про організацію
навчального процесу за очно-дистанційною формою підвищення кваліфікації
керівних та педагогічних кадрів в ЦІППО АПН України. – К.: ЦІППО, 2005.– 22 с.
10. Пишем реферат, доклад, выпускную
квалификационную работу: Учебное пособие / Борикова А. – М., 2002. – 128 с.
Ресурси ІнтернетОбласні інститути післядипломної педагогічної
освіти які мають власні Web-сайт:
|
1.
|
Центральний інститут післядипломної
педагогічної освіти АПН України
|
|
|
2.
|
Кримський республіканський інститут
післядипломної педагогічної освіти
|
|
|
3.
|
Вінницький обласний інститут післядипломної
освіти педагогічних працівників
|
|
|
4.
|
Дніпропетровський обласний інститут
післядипломної педагогічної освіти
|
|
|
5.
|
Донецький обласний інститут післядипломної
освіти
|
|
|
6.
|
Житомирський обласний інститут післядипломної
педагогічної освіти
|
|
|
7.
|
Київський обласний інститут післядипломної
освіти педагогічних кадрів
|
|
|
8.
|
Львівський обласний інститут післядипломної
педагогічної освіти
|
|
|
9.
|
Миколаївський обласний інститут післядипломної
педагогічної освіти
|
|
|
10.
|
Одеський обласний інститут удосконалення
вчителів
|
|
|
11.
|
Полтавський обласний інститут
післядипломної педагогічної освіти ім.
М.В.Остроградського
|
|
|
12.
|
Рівненський обласний інститут післядипломної
педагогічної освіти
|
|
|
13.
|
Харківський обласний науково-методичний
інститут безперервної освіти
|
|
|
14.
|
Хмельницький обласний інститут післядипломної
освіти
|
|
|
15.
|
Черкаський обласний інститут післядипломної
освіти педагогічних працівників
|
Немає коментарів:
Дописати коментар