НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ «МАТЕМАТИЧНА ЛІНГВІСТИКА» ДЛЯ УЧНІВ СТАРШОЇ ШКОЛИ

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА 

КУРСУ «МАТЕМАТИЧНА ЛІНГВІСТИКА»

 ДЛЯ УЧНІВ СТАРШОЇ ШКОЛИ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма курсу «Математична лінгвістика» є профільним навчальним пошуково-дослідницьким проектом  в освітньому середовищі старшої ланки загальноосвітніх шкіл-гімназій, гімназій, ліцей з фізико-математичним та гуманітарним  профілем навчання. Програма курсу створена у співробітництві з освітніми організаціями різних країн Польщі, Угорщини, Германії, США. Програму адаптовано до Державних освітніх стандартів України та навчальних програм, до вимог та основних положень «Концепції профільного навчання» та «Галузевої програми впровадження профільного навчання на 2008-2010 роки».

Навчальний курс «Математична лінгвістика» за програмою призначений для роботи з учнями 10-11 класів школи загальноосвітніх навчальних закладів за рахунок варіативної частини навчальних планів (факультативи, курси за вибором, спецкурси). Можливе впровадження програми за рахунок годин, відведених в школі на гурткову роботу, а також для позашкільних навчальних закладів та під час навчальної практики. 

Завдання курсу за допомогою «ефекту генерації» формування в старшокласників внутрішнього процесу знань-суджень, уявлень морально-духовного змісту, коли здобуті самостійно знання емоційно збагачуються, , забарвлюються, набувають особистісного сенсу спрямовувати свої захоплення та бажання учнів пізнавати  інформаційний світ, його кваліфікаційні характеристики інформації, ринок праці та можливості використання інформаційно-комунікаційних технологій в різних професіях. Одним із завдань курсу є культивування у старшокласників практичного досвіду свободи самому вирішувати різні проблеми, діючи згідно з певними етичними нормами, займаючи при цьому активну позицію  в подоланні опору під час узгодження чи конфронтації з соціальних середовищем.  Створюючи проблемні пошуково-дослідні теми, проекти, трансформувати соціальні взаємозв’язки між старшокласниками в руслі відповідальності за свої вчинки, через сукупність особистісних рішень в напрямі об’єднання своїх інтересів та претензій з іншими на основі спільної пошуко-дослідної діяльності, спонукати  до чутливості в груповій діяльності, зміцнювати творчі задатки, здібності, бажання усвідомлювати себе як особистість, котра саморегулюється під впливом життєвих ідеалів, цілей, ціннісних орієнтацій,  зняття перешкод до самонавчання.  Спонукання до почуття власної гідності через заохочення до вияву власних можливостей,  сутності людини, яка самоорганізовується, самозмінюється, самокерується, самовизначається на основі пізнання себе самої через усвідомлення актів своєї успішної діяльності, яка самопідбадьорюється під впливом соціалізації набутого життєвого досвіду,  знань, початкових навичок з самодіагностики,  вміння ідентифікувати та визначати за допомогою тестів  своїх інтересів, нахилів, використовуючи для цього різноманітні ресурси.

Під впливом різноманітних пізнавальних потреб старшокласників здійснювати формування та оволодіння  життєвими та прикладними особистісно-життєтворчими, соціалізуючими, комунікативними, інтелектуально-інформаційними навичками. Метою вдосконалення прикладних умінь і розвитку в учнів самостійності за допомогою ведення цього курсу є ознайомлення і використання різноманітних ресурсів (Інтернет, друкований словник та електронний довідники, інші учасники курсу), що сприяє швидкому опановуванню комп’ютерних технологій для вирішення конкретних завдань;

Систематичне і цілеспрямоване культивування в учнів самостимулюючих зусиль та умінь застосовувати інформаційно-комунікаційні технології для розв’язання проектних завдань  з дослідження проблемних тем штучного інтелекту під час виконання проектів, пов’язаних з професійним розвитком людяної особистості за принципом «Якщо не я, то хто ж?»

Формування  в руслі добрих намірів та вольової емоційно-оціночної діяльності в процесі спільних дій позитивних якостей, важливих для успішної діяльності навичок прямого та опосередкованого оцінювання, само та взаємоперевірки згідно визначених та наданих критеріїв оцінювання виконаної роботи, яку старшокласник вибрав самостійно, виявляючи при цьому рівень інтересів, претензій, самооцінки, самообмеження на користь «хорошого іншого».

Своєчасність і актуальність курсу «Математична лінгвістика» полягає в розширенні навчального та творчого досвіду учнів й поглибленні відомостей про складну системну організацію інформаційних технологій в пошуково-дослідницькій діяльності. Супроводження курсу у старших класах дає можливість різко підвищити загальну базову математичну та лінгвістичну культуру, сформувати уміння та навики, необхідні для успішного навчання протягом усього життя.  Після вивчення курсу «Математична лінгвістика» учень отримує практичний досвід:

·          проектної діяльності та самоосвіти;

·          користування основними прийомами та методами розв’язування дослідницьких проблем;

·          зрозуміння сутність математичних методів в мовознавстві та їхнє значення для творчих спільнот;

·          прогнозування власних завдань на перспективу продуктивного дослідження;

·          правильної, технологічної організації власної дослідницької діяльності;

·          творчості в спільнотах.

Особливу увагу під час проведення курсу «Математична лінгвістика» приділено розвитку задатків та здатностей учнів під час самостійної дослідницької діяльності.  Через подолання скептицизму до розпізнавання, визначення своїх навчальних потреб, знаходження потрібних для саморозвитку ресурсів, вмінню визначати пріоритети та ставити навчальні завдання без сторонньої допомоги, що формує  бажання і здатність навчатися протягом всього життя. Самоусвідомлення учня під час курсу відбувається за такою ієрархією власних знань:

·              те, що я знаю про себе і це те, що про мене знає моє оточення;

·              те, що я знаю про себе, але це те, що про мене не знає моє оточення;

·              те, що я не знаю про себе, але це те, що про мене знає моє оточення;

·              те, що я не знаю про себе але це те, що про мене не знає моє оточення.

Комп’ютерні технології в програмі використані як засіб розвитку і формування життєво необхідних навичок самовизначення, самоаналізу, самооцінки, саморозвитку. Комплексність та системність підходу є характерною рисою програми курсу, оскільки в учнів не тільки формуються комп’ютерні навички програмувати діяльність, а також відбувається цілеспрямований розвиток  навичок, пов’язаних з успішною адаптацією в суспільстві, навичок роботи з проблемними дослідницькими проектами. Програма сприяє самовизначенню учнів при виборі профілю подальшого навчання та  щодо  вибору майбутньої професії.

Особливістю програми курсу «Математична лінгвістика» є те, що вона орієнтована перш за все на дітей, що раніше не систематично використовували в самонавчанні свій персональний комп’ютер, у яких ресурс і діапазон  використання  комп’ютерів був обмежений, що відповідає реальним умовам навчання та розвитку дітей сіл та малих міст України.

  Програма курсу «Математична лінгвістика»  ставить за мету формування ініціативної винахідницької продуктивної діяльності старшокласника, належного розвитку компетентної індивідуальності учня в його саморозвитку та самовираженні у власних інтелектуальних здобутках. Навчальна дослідницька діяльність є однією з складових навчанню групової творчості, коли дитина використовує не тільки свої природні задатки і самодіяльність, а й груповий інтелект, свідомо відкриває для себе «нововідкриті» знання, пунктуально перевіряє їх достовірність, демонструє їх якість, старанно дотримується умов та меж  застосування на практиці.  які раніше їй були для неї невідомі, хоча для суспільства ці «відкриття» зробили відомі вчені минулого.  Власна винахідницька діяльність за програмою курсу «Математична лінгвістика»  допомагає дітям краще запам’ятовувати знання та вирішує проблему мотивації, тому що робити щось самим набагато цікавіше, ніж заучувати те, що пропонується. Сама можливість досліджень, і наявність реального вибору серед декількох альтернатив стимулює розвиток різних видів мислення, площинної, просторової, абстрактної уяву, інтелектуальної інтуїції дитини. Не останнім чинником є і те, що різноманітна дослідницька та пошукова діяльність веде до виробленню в учнів власної виграшної стратегії поведінки, коли аналітична робота мислення здійснюється  над явищами, об’єктами, процесами, структурами, які не діють безпосередньо на органи відчуттів у даний момент. При аналізі результатів пошуку та дослідів здійснюється вихід за межі наявної майстерності в простір двозначностей, невизначеностей, відбувається зміна критеріїв, пріоритетів. Розширюється не  тільки поле розумової діяльності учнів, а й досвід використання комунікаційних мереж, досвід використання інформаційних баз даних для успішного виконання і створення продукту, як результату діяльності.

Програма курсу «Математична лінгвістика» складається з двох частин: «Комп’ютерні технології для пошукової та дослідницької діяльності» (І семестр) та «Комп’ютерні технології для творчості» (ІІ семестр). 

У першій частині основна увага приділяється:

·              використанню комп’ютерних технологій як інструменту для накопичення матеріальної та інформаційної бази дослідницької діяльності;

·              належної організації і технології проведення пошуків та дослідів;

·              виробленню якісних критеріїв оцінювання отриманих знань, етичних та правових питань та їх розбіжностей при конфліктах;

·              правильному використання відомостей про обрану дослідницьку проблему в інших навчальних мережах(середовищах);

·              визначенню основних навчальних завдань, цілей, результатів проекту(пошуку, дослідження);

·              виділенню головних складових етапів дослідницького проекту;

·              укладання творчих контрактів між учасниками дослідницького проекту;

·              укладання планів діяльності, визначенню та розподілу термінів та шляхів ефективного виконання проекту;

У другій частині основна увага звертається на:

·         різні способи організації творчих спільнот або сукупного інтелекту групи учнів;

·         використання комп’ютерних технологій як інструменту для створення творчих спільнот, які працюють над дослідницькими проектами з відповідних тем;

·         використання навичок і умінь кожного учня для вирішення різних проблем, для позитивного впливу на інших учасників спільноти;

·         використання учасниками спільнот лідерських якостей та сильних сторін інших для досягнення спільної мети дослідницького проекту;

·         виявлення здатності до порозуміння на базі широких інтересів творчої спільноти;

·         вироблення соціальних навиків співіснування в різних культурних та мовних середовищах глобальних мереж;

·         розуміння потреби навчатися протягом усього життя;

·         встановлення позитивної творчої атмосфери в учнівській мережі;

·         пристосування учасників спільнот до різних ролей та рівнів відповідальності за отриманий результат.

Програма курсу передбачає диференційоване та дистанційне навчання за курсом теоретичної частини. Для кожного дослідницького завдання та пошуку передбачений базовий рівень знань і виконання завдань та додаткові практичні завдання, які мають кращі комп’ютерні навички учнів. 

Для викладання цього курсу педагоги мають володіти методикою моделювання творчої мережі учнівських спільнот і бути вправними фасилітаторами.

Беручи до уваги, що дослідницька   діяльність – вища форма самоосвітньої діяльності старшокласника, фор­мування науково-дослідниць­ких умінь у школярів – процес  дуже складний й  досить тривалий. А тому завдання вчителя-керівника:

·          поступово й методично правильно формувати пошуко­во-дослідницькі навички;

·          здійснювати постійний кон­троль за підготовкою учнями пошуково-дослідних робіт;

·          аналізувати і виправляти помилки всім учнівським колективом;

·          визначати найкращі, най­ефективніші шляхи виконання роботи, розчленовувати її на певні складові та розділи, нав­чаючи учнів поєднувати дослід­ницьку діяльність з науковою;

·          з'ясовувати можливості подальшого застосування ре­зультатів роботи.

Однією з умов успішного виконання пошуково-дослідної роботи учнів є дослідження ме­тодами навчання з елементами наукових методів пізнання, і при цьому дотримуватись відповідності з віковим та розумовим особливостям роз­витку старшокласника. Занадто складні та довготривалі для розуміння проблеми юним дослідни­ком або ж зовсім недоступні, або їх методи розв'язання настільки пробле­мні, що можуть спричинити втрату в нього інтересу до виконання пошуково-дослідної діяльності (ПДЦ).

Одним із перших кроків учителя-керівника ПДД є вивчення науково-пізнавальних інтересів учнів, що впливає як на вибір теми дослідження, так і на саму роботу. Не секрет, що навіть надзвичайно цікава тема, зу­мовлена лише потребами часу або нав'язана учневі вчителем, не сприятиме успішному вико­нанню роботи. Пріоритетним, визначальним фактором у ви­борі теми є стійкий пізнаваль­ний інтерес до неї дослідника і його бажання внести щось нове в її розкриття.

В організації пошуково-до­слідної роботи учнів слід дотри­муватися кількох принципів:

·              дослідницька діяльність учнів наближена до науково-дослідницької діяльності, є її по­чатком і, як правило, має про­довження в подальшій науковій діяльності;

·              зміст дослідження обо­в'язково має поєднуватися з навчальною метою, загальними потребами суспільства та проб­лемами сьогодення;

·              наукове дослідження – не­перервний процес, його не можна виконати за декілька днів;

·              науково-дослідницька діяльність – обов'язково керо­ваний процес.

Учитель-наставник:

·              навчає методики дослі­дження;

·              консультує учня в процесі пошукової та дослідницької роботи;

·              визначає методику, шляхи розв'язання поставлених проб­лем, враховуючи інтелектуальні та психологічні особливості ди­тини;

·              оцінює здобуті результати.

У здійсненні продуктив­ного учнівського дослідження обов'язкове поєднання керо­ваної дослідницької діяльності із самостійною, са­моосвітньою діяльністю учня, яка є основою інтелектуального зростання дитини, формування її творчої особистості.

Велике значення у вивченні навчального матеріалу і проб­лематики курсів за вибором має самостійна робота учнів, що є однією з форм навчаль­но-дослідницької діяльності. Вона ґрунтується  на вивченні навчальної, наукової, науково-популярної літератури, мемуа­ристики, публікацій у газетах, журналах, архівних, музейних матеріалів.

Завдання дослідницької роботи  – не лише дати учням  певні знання, а й навчити їх викорис­товувати, а в разі необхідності  – творчо опрацьовувати, аналі­зувати отриману інформацію. У зв'язку з цим здійснення пошу­кових досліджень у творчій мережі до­цільно поєднувати з розвитком творчої особистості.

Пошуково-дослідницька діяльність учнів у гімназії здій­снюється за трьома основними напрямами.

Перший – це розвиток нау­кового та інтелектуального мис­лення учня і майбутнього спе­ціаліста, що досягається низкою спеціальних заходів, методів і дій під час навчального проце­су: відповідні завдання, різноманітні формати творчої співпраці учнів і вчителів в гімназії тощо.

Другим напрямом розвит­ку наукової роботи слід вва­жати позаурочну діяльність: олімпіади, інтелектуальні ігри, конкурси, екскурсії тощо. Так здійснюється постійний розвиток колектив­ного наукового мислення, який значною реалізує творчий потенціал обдарованих дітей гімназії.

Третім самостійним напря­мом пошуково-діяльності шко­лярів, є їхня участь у конферен­ціях та роботі МАНу. Тут ідеться вже про індивідуальну наукову діяльність, яку треба вважати найвищим рівнем вияву творчості для гімназис­тів. Вона регламентована спе­ціальними вимогами.

Четвертий – це досліджен­ня в галузі педагогічного про­цесу моделювання лабораторій та інформаційно-дослідницького середовища, де об'єктами вивчення є креативні якості вчителя і творчий потенціал обдарованої дитини. Створення портфоліо дитини і учителем за результами досліджень.

Отже, концептуально пошу­ково-дослідницьку діяльність слід розглядати як цілісну гнучку індивідуальну педагогічно-ви­ховну систему, в процесі функ­ціонування якої здійснюється розвиток творчих здібностей, самостійного здобування знань, реалізація особистістю права на становлення, значущість і вплив.

Педагогічне керівництво організацією пошуково-дослід­ної роботи в гімназії визначене Положенням про індивідуальну пошуково-дослідницьку діяль­ність учнів гімназії і побудоване на принципах:

·     мотиваційно-цільовому, що ґрунтується на важливості вияву бажання пізнавати нове самими вчителями та учнями. Для цього необхідно спиратися на їхні потреби та інтереси;

·     гуманізації та рівноправ­ності у спілкуванні педагогів та гімназистів – «іду на Ви», вихо­вання взаємоповаги, взаємо-довіри, віри в значущість пошу­ково-дослідницької діяльності, довіри особистості, прийняття її особистих поглядів, запитів та інтересів, створення макси­мально сприятливих умов для розкриття та реалізації здібнос­тей кожної дитини;

·     самореалізації та само­визначення особистості – зо­середження зусиль на мобілі­зації самостійної активності гімназистів, здатності визнача­ти мету та завдання найбіль­ше відповідають її внутрішній сутності, реалізувати свої здіб­ності, таланти та індивідуаль­ність;

·     розвивальної зорієнтованості – спрямованості всіх ком­понентів освітнього процесу на досягнення   найефективнішого розвитку пізнавальних, пошуко­вих і дослідницьких можливос­тей дитини з урахуванням рів­ня її особистісного розвитку та особливостей;

·     зустрічних зусиль учителя та учня в процесі пошуково-дослідницької діяльності  –  перетворення вчителя (наукового керівника) на партнера, який допомагає і навчає дитину пошуково-дослідницької діяль­ності: визначати мету і зміст діяльності, способи досягнення мети, напрями пошуку необхід­ної інформації з теми та шляхів її отримання;

·     індивідуалізації та пер­соніфікації — навчання й набут­тя необхідних знань за індиві­дуальною програмою віднос­но особистісних успіхів учнів, орієнтованої на мету, поставле­ну перед дослідником, його ін­дивідуальні потреби, яка врахо­вує досвід та рівень підготовки дитини, її здібності та інші осо-бистісні чинники;

·     розвитку творчого потен­ціалу особистості — становлен­ня та розвитку цілісної особис­тості, для якої творче ставлення до обраної справи є органічною складовою, що поєднує процес навчання й самостійного набут­тя знань з розвитком пошуково-дослідницьких умінь, емоційної сфери, вихованням та виявом почуттів, абсолютною свобо­дою творчих дій, рішень тощо;

·     розвитку морально-вольо­вої сфери особистості — здатності самостійно вирішувати поставлені завдання, визна­чати проблему, бачити найоптимальніші шляхи її реалізації, брати на себе відповідальність за обрану справу, її кінцевий результат, володіти своїми по­чуттями як у разі перемоги, так і в разі невдачі.

Психологічний аспект керівництва науково-дослід­ницькою діяльністю полягає у вихованні особистості, станов­ленні її самоствердження. Саме в основі психологічного аспекту виявляється розвиток індивіду­альних особливостей дитини, які формуються протягом пошу­ково-дослідницької діяльності учня.

Інтелектуальний аспект становлення юного дослідника визначається через такі цін­ності, як уява, аналітичність, критичність, уміння порівнюва­ти і робити особисті висновки й т. ін., що, безперечно, впливає на результати всіх етапів до­слідження.

Емоційно-мотиваційний аспект перетворює пізнаваль­ний дослідницький інтерес на стимул, який допомагає гімна­зистові свідомо та емоційно за­лучатися в процес пошукового дослідження.

З метою визначення та аналізу інтересів та захоплення гімназистів, мотивації й стиму­лювання їхньої пошуково-до­слідницької діяльності на по­чатку і наприкінці навчального року здійснюється психолого-педагогічне спостереження та аналіз, що передбачає:

·              Анкетування   (тестування).

·              Визначення інтересів та за­хоплень гімназистів.

·              Діагностику.

·              Мотивацію діяльності та обраної теми.

·              Прогнозування резуль­татів.

·              Спостере­ження за про­цесом дослід­ження.

·              Консульта­тивну допомогу.

·              Корекцію процесу та ос­новних моментів дослідження.

Формування пошуково-до­слідницьких умінь учнів 10 – 11-х  класів   гімназії  – процес  копіткий, складний і тривалий, тому його успіх значною мірою залежить від самоорганізації  школярів.  Зазначимо, що завдання вчителя  –  під­готувати дитину до значущої процесуальності дослідження. Зрозуміло, педагог-керівник, повинен не тільки володіти су­купністю сучасних знань, добре   орієнтуватися   в   сучасних методиках і технологіях, знати історію й нинішні тенденції роз­витку предмета дослідження, а й передусім бути вправним со­ціальним психологом, що вміло вибудовує свої стосунки з школярами.

Від стосунків, які склада­ються між керівником та до­слідником,  залежить емоційне самопочуття, психофізіологічна адаптація до нового виду діяль­ності –  пошуково-дослідниць­кої, формування працездат­ності, самостійності, пізнаваль­них інтересів, прагнення дити­ни до досягнення найкращого результату, що активізує вибір напряму дослідної роботи.

З метою підготовки до організації та якісного керів­ництва індивідуальною пошу­ково-дослідницькою діяльністю старшокласників проводять першочергові вхідні тести або колективне обго­ворення з таких психофізіологічних питань:

·        рівень розвитку ключових компетентностей старшоклас­ників;

·        задатки та особли­вості мислення старшоклас­ників;

·        з'ясування науково-пізна­вальних інтересів старшоклас­ників;

·        можливість створення умов для самовияву, самореалізації, самовиз­начення й саморозвитку старшоклас­ників протягом пошуково-дослідни­цької діяльності;

·        шляхи і форми організації пошуково-дослідницької діяль­ності, її мотивація тощо.

Однією з основних функцій учителя-керівника  є  стимулю­вання позитивної «Я-концепції» старшоклас­ників.

Аналіз вхідного анкету­вання і спостере­ження обґрунтову­ють напрями вибору пред­мету і мети дослідження старшоклас­ників, схильними до пошу­кової роботи. Залучати до дослідницької діяльності бажано тих старшоклас­ників, які  виявляють:

•  гнучку розумо­ву активність, рух­ливість, логіку мис­лення, передбачен­ня, фантазування;

•  підвищення пізнавального рів­ня, що виходить за рамки шкільної про­грами;   інтерес   до певного предмета;

•  яскраво вира­жену спрямованість на здобут­тя наукових знань, генерування нових ідей;

•  володіння значним обся­гом інформації, критичне мис­лення, відчуття нового;

•  оригінальність і незалежність думок, суджень, уміння поєдну­вати об'єктивний і суб'єктивний підходи до проблеми;

•  велику допитливість, ви­сокий рівень самодостатності, емоційну стабільність;

•  здатність до сприйняття оригінального, незвичайного;

•  нестандартне бачення подій, фактів, явищ, уміння виз­начати перспективу і встанов­лювати причинно-наслідкові зв'язки.

Зрозуміло, що викликати в старшокласників інтерес, спонукати її до відкриттів, пошуків, знахідок, роздумів може лише обізнаний, високоорганізований та інте­лектуально активний педагог. Не забуваймо, що головним чинником вихован­ня дослідника виступає осо­бистість керівника.

Основні вимоги до учасників

індивідуальної пошуково-дослідної роботи

1.   Наявність   мовної  культури, творчого світогляду, потреби в постійному самовдосконаленні.  Грамотність, знання особливос­тей  предмету дослідження, що перед­бачає абстрагований погляд на предмет, його сутність та місце в природі, суспільстві, виокремлення  особливостей, спря­мованих на розкриття природ­них відмінностей і індивідуальних ознак.

2. Уміння розуміти, відчувати свій внутрішній емоційний стан. Уміння організувати продуктивне навчально-дослід­ницьке та комфортне загально­людське спілкування, формуючи ґрунтовний загальнокультурний розвиток спільноти;

3. Уникання будь-якого тис­ку на товаришів, цілковита відмо­ва від авторитарних методів впливу на них, невтручання без необхідності в процес пошуково-дослідницької та творчої діяль­ності дитини, надання юному досліднику самостійності пошуку.

4. Уміла та правильна ор­ганізація дослідницької діяльності старшоклас­ників заснова­на на співпраці та партнерських стосунках, цілеспрямованості, здатності до самовизначення, самоаналізу, самооцінки і са­морозвитку.

5. Оволодіння новітніми тех­нологіями і методиками  дослідження, тактовна їх пропозиція, вміле формулюван­ня та постановка мети співпраці в спільноті, прогнозування кінцевих результатів роботи.

6. Прогнозування нових за­вдань, під час виконання яких старшоклас­ник виходитиме на нову зна­чущу перспективу продуктивно­го дослідження, вивчення результатів і планування нових напрямів пошукової роботи.

7. Пошуково-дослідницька діяльність – неперервний сві­домо керований процес, зміст якого слід поєднувати з метою, нагальними потребами сус­пільства та проблемами сьогодення.

8. Починаючи дослідницьку роботу, старшоклас­ник має необхідну інформаційну та матеріальну базу, загальне уявлення про ме­тодику її ведення.

9. У здійсненні продуктив­ного пошукового дослідження обов'язково поєднувати керо­вану пошуково-дослідницьку діяльність з самостійною, са­моосвітньою діяльністю, спрямовуючи його на опрацю­вання великої кількості літера­тури, документів та інших дже­рел.

10.  Для якісного здійснення продуктивної пошуково-дослідницької діяльності слід врахову­вати поступове усклад­нення роботи.

Етапи пошуково-дослідницької діяльності старшоклас­ників

Успіх дослідницької діяль­ності прямо залежить від чіт­кості та ефективної організації діяльності учня. Правильна ор­ганізація забезпечує впорядко­ваність усіх дій у майбутній ро­боті старшоклас­ників.

Дослідницька діяльність старшоклас­ників здійснюється поетапно.

1 етап – загальноознайомлювальний

1. Обрання напряму майбут­ньої роботи:

•         ознайомлення з досвідом пошукової роботи гімназії по­передніх років (робота з ма­теріалами науково-практичних конференцій);

•         консультування фахівців, керівників;

•         робота в Інтернеті.

Вивчення методики скла­дання різного типу конспектів (простий, цитатний, вільний тощо), уміння правильно роби­ти виписки.

Опанування вмінь здійс­нювати аналіз, синтез, порів­няння, узагальнення, інші види мисленнєвих операцій.

Самостійна робота з нау­ковою та науково-популярною літературою.

На першому етапі гімназис­ти, спілкуючись з учителями, намагаються визначитися з на­прямами майбутньої роботи. Для багатьох із них – це аль­тернатива вибору між улюбле­ними предметами. Тут важливо правильно оцінити свої реальні можливості, виважено підійти до цього питання.

Далі розпочинається теоре­тична робота. Учні ознайомлю­ються з актуальними пробле­мами теорії та практики обра­ної науки, з методами наукових досліджень. Учителі спонукають своїх вихованців до самостійної роботи з науково-популярною та науковою літературою. З цією метою керівники прагнуть навчити гімназистів правильно працювати з першоджерела­ми, складати різні тили планів, робити виписки, аналізувати і критично оцінювати прочитане, визначити найважливіші наукові напрями та ідеї, бачити різні підходи до розв'язання науко­вих проблем.

Під час консультації відбу­вається активне обговорення опрацьованої літератури, інших джерел інформації. Це дає змо­гу побачити, як у науковій лі­тературі визначають проблему та тему дослідження, об'єкт та предмет, як моделюють явища і процеси, які конкретні методики дослідження використовують.

2 етап – підготовчий

•             Визначення об'єкта і пред­мета дослідження. Вибір теми.

•             Формулювання мети і зав­дань дослідження.

•         Вибір методики дослі­дження.

•         Збирання наукових даних, їх опрацювання, узагальнення та систематизація.

У багатьох випадках гім­назист самостійно формулює тему майбутнього дослідження. Під керівництвом учителя-консультанта він визначає завдання консультанта і визначає завдання дослідження. Далі в робочо­му варіанті складає орієнтовний план, у який згодом можуть бути внесені певні корективи. Цей етап також передбачає зби­рання та систематизацію нау­кових даних. Це етап пошуку і консультацій. Педагог-керівник допомагає старшоклас­никам згідно з темою знайти відповідну літе­ратуру, учень вивчає різні дже­рела інформації: довідники, ен­циклопедії, наукові та науково-популярні журнали, підручники вищої школи тощо. Доцільно робити відповідні виписки, не забуваючи при цьому посила­тися на літературні джерела. Самостійна робота учня з літе­ратурою є одним з найефектив­ніших засобів розвитку потреби в майбутній самоосвіті. Зібрані дані учень аналізує самостійно або разом з учителем.

Необхідну контрольну інфор­мацію про  методику статистич­ної обробки результатів дослідів.   

3 етап — дослідна робота

•             Дослідна частина роботи.

•             Оформлення роботи від­повідно до вимог.

•         Підготовка    презентації дослідження.

У пошуковій роботі гімназис­тів найвагоміше місце має без­посередньо дослідна робота, що становить третій етап. Ос­новна роль цього етапу полягає в розвитку логічного мислення, умінь інтелектуального проник­нення в суть досліджуваного явища, в пробудженні інтересу до науки, в залученні до пошу­кової роботи. На цьому етапі реалізуються експериментальні навички, формується культура експериментування. І роль педагога-консультанта тут полягає в наданні допомоги під час пла­нування роботи, в розробці гіпо­тези дослідження, в проведенні експериментальної роботи.

Під час роботи над експери­ментальною частиною важливо передбачити величезну варіа­тивність способів виконання ек­сперименту.

Учень має продумати план виконання експериментальної частини так, щоб з мінімальни­ми витратами сил і часу отри­мати максимальну інформацію для обробки і осмислення.

4  етап — конкурс пошуко­во-дослідних робіт

Рецензування підготовле­ної роботи вчителем-керівником та науковим консультан­том.

Захист-презентація пошу­кових робіт.

5  етап — заключний
Він   передбачає   наявність дослідження та підготовку до презентації роботи на науково-практичній конференції гімназії. Під час захисту-презентації учень називає тему і мету до­слідження, план роботи і стисло викладає зміст роботи, зверта­ючи особливу увагу на практич­ну частину роботи. Наприкінці свого виступу гімназист фор­мулює висновки.

ЦИКЛОГРАМА ПОШУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ ДЛЯ КЕРІВНИКА НА 2009/2010 Н. Р.

Місяць	Зміст роботи	Термін виконан­ня	Позначка про вико­нання
Вересень	1. Обрання теми майбутнього дослідження. 2. Визначення матеріалу і напряму дослідження. 3. Конкретизація теми і затвердження її робочого варіанта. 4. Визначення мети та завдань дослідження 5.   Створення робочого портфоліо   учня з теми дослідження.
Жовтень	1. Організація пошуків потрібної літератури. 2. Робота з літературою та документальними джерелами (у бібліотеці, (пошук даних у системі Інтернат тощо). 3. Складання плану роботи. 4. Постановка мети та обґрунтування актуальності теми. 5. Складання плану експериментальної частини.
Листо­пад	1. Створення картотеки літератури. 2. Обробка здобутих відомостей з аналізу використаних джерел. 3. Опис процесу вирішення завдань, постановка експериментів, нако­пичення та опрацювання отриманих даних.
Грудень	1. Оформлення списку використаних джерел. 2. Оформлення робочого варіанта основної частини роботи (огляд та аналіз використаної літератури).
Січень	1. Завершення роботи над дослідженням. 2. Підготовка до оформлення робочого варіанта практичної частини. 3. Підготовка до друку теоретичної частини. 4. Формулювання висновків. 5. Остаточне редагування написаного.
Лютий	1. Оформлення основної частини (практичний розділ) в друкованому вигляді. 2. Написання вступу. 3. Оформлення роботи в друкованому вигляді.
Березень	1. Оформлення додатків до роботи. 2. Складання тез до роботи. 3. Рецензування роботи науковим керівником.
Квітень	1. Підготовка презентації. 2. Підготовка до захисту. 3. Конференція 4. Створення остаточного портфоліо теми дослідження.