Робоча
програма
1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Зміни пріоритетів
майже у всіх сферах життя привели до зміни парадигм освіти. Особистісна
(гуманістична) орієнтація освіти визнана сьогодні вимогою часу. Під кутом
зору гуманістичної парадигми як системи вихідних методологічних положень про
місце людини в природі і суспільстві доцільно переглянути цілісний
навчально-виховний процес для пошуку нових засад його реалізації та
прогнозування. Заклади освіти в сьогоднішніх умовах покликані виховувати особистість, що здатна творчо мислити та приймати нестандартні рішення, здійснювати обробку інформації. Це вимагає змін у підходах і методах навчання. Нововведення полягають у паралельному використанні традиційних методів та організаційних форм навчання і нових освітніх, педагогічних та інформаційних (комп’ютерних) технологій. Одна із найбільш примітних рис сьогоднішнього світу — це зміни, які відбуваються у всіх сферах суспільства значно швидше, ніж це було раніше. Глобалізація економіки і пов’язані з нею “інформаційний вибух” і посилення конкуренції ведуть до істотних змін в процесах виробництва, організації роботи, моделях зайнятості робочої сили і ринках праці. Це, в свою чергу, вимагає значної модифікації “складу” і характеру знань і умінь якими повинен володіти індивідуум, щоб справитися з новими завданнями і досягати успіхів у своїй кар’єрі. Виходячи із цих вимог, багато країн шукають шляхи удосконалення освіти і підготовки кадрів, впроваджують нові концепції розвитку знань і умінь, які доповнюють багатовіковий досвід, накопичений традиційною педагогікою. Тому реформування систем профпідготовки іде за такими основними напрямками як базування підготовки кадрів на реальному запиті на робочу силу на ринку праці, надання їм більшої гнучкості, забезпечення професійної компетентності випускників в цілях підвищення їх шансів на працевлаштування. Підготовка кадрів, яка зорієнтована на розвиток компетентності, критичного та творчого мислення студентів є найбільш розповсюдженою концепцією в останні роки в системі професійної освіти. Виходячи із зазначеного вище, формування творчої особистості вчителя ми розглядаємо в двох взаємопов’язаних аспектах: 1. Організація навчально-виховного процесу в вузі, що стимулює формування креативності майбутніх вчителів, формує готовність до сприйняття нового через впровадження різноманітних форм методичної реалізації навчання протягом всього процесу вузівської підготовки. 2. Цілеспрямована спеціальна діяльність з формування якостей творчого стилю діяльності майбутнього вчителя. Створення курсу зумовлене необхідністю перебудови навчально-виховного процесу з урахуванням сучасних реалій розвитку загальноосвітньої і вищої школи і нагальних потреб, а саме: - у реалізації нових підходів (зокрема критичного і творчого) в організації навчально-виховного процесу; різноманітності навчальних технологій; - виключення тотальних стандартів в безперервній освіті з подальшою перспективою створення гнучкого змісту освіти і обумовлення вибору освітніх та педагогічних технологій, які б допомагали ефективно реалізовувати його; необхідна переорієнтація від стандартних підходів до творчих; відмова від стандартизації та уніфікації поглядів; варіативність та вибір змісту освіти; гнучкий вибір стратегії та плану проведення занять; - врахування сучасних тенденцій в освіті, що запобігатиме випаду з контексту європейської спільноти та інтеграції в європейський полікультурний простір; - розширення та стимулювання гнучкості в навчально-виховному процесі та позанавчальній діяльності, яка буде виявлятися в адекватній оцінці роботи учасників цього процесу — викладачів (вчителів) та студентів (учнів); - потреба в педагогічних технологіях, які повинні бути детермінантами працездатності та здоров’я студентів і учнів; - адаптація до швидких змін в освіті, їх прогнозування і також нагальна потреба в безперервній освіті. Скерованість до загальнолюдських цінностей означає повернення педагогічної освіти в лоно культури, її гуманізацію, гуманітаризацію, утворення екологічно чистого культурно-освітнього середовища, відношення до студента як вільного суверенного суб'єкту професійної підготовки, відповідальність вузу за якість його професійної підготовки. Основний зміст педагогічної підготовки повинна складати вітчизняна і світова педагогічна культура. Вуз і школа повинні мати єдиний освітній простір для студента. Оволодіння студентами базовими основами педагогічної культури - фундаментальне завдання загальнопедагогічної підготовки. Педагогічна культура розглядається як динамічна система загальнолюдських педагогічних цінностей, творчих способів педагогічної діяльності й особистісних досягнень людей, які займаються навчанням і вихованням. Тому основні завдання професійного становлення і розвитку особистості майбутнього вчителя як компетентного фахівця і людини культури полягають у тому, щоб увести студента у світ педагогічних цінностей, допомогти в оволодінні базовими основами педагогічної культури і розвинути суб'єктні властивості особистості педагога як людини культури. До основних педагогічних цінностей які визначають орієнтації студента в професійно-педагогічній освіті відносять наступні: - людські: дитина як основна педагогічна цінність і педагог, який сприяє її розвитку, співробітництву з нею, соціальному захисту її особистості, допомагає, підтримує її індивідуальність, творчий потенціал; - духовні: сукупний педагогічний досвід людства, який відображений у педагогічних теоріях і способах педагогічного мислення; - практичні: способи практичної діяльності, які перевірені практикою освітньо-виховної системи, педагогічні технології; - особистісні: педагогічні здібності, індивідуальні особливості особистості педагога як суб'єкта педагогічної культури, педагогічного процесу і власної життєтворчості. Інтерналізація цих цінностей складає педагогічну культуру. Базовими компоненентами педагогічної культури є: гуманістична педагогічна позиція й особистісні якості педагога; педагогічні теорії і педагогічне мислення; педагогічні технології і професійні уміння; досвід творчої педагогічної діяльності, обґрунтування власної педагогічної діяльності як системи (дидактичної, виховної, методичної); культура професійної поведінки, способи саморозвитку і саморегуляції особистості та діяльності педагога. Вивчаючи даний курс необхідно керуватися системним підходом, який розглядає педагогічну технологію як відкриту, гнучку і динамічну структуру взаємодіючих елементів: цілей, змісту освіти, методів і організаційних форм роботи з виходом на реальний результат — підготовки високоосвіченої компетентної особистості майбутнього педагога. Отже значення курсу полягає в розробці і втіленні педагогічних технологій для навчальної моделі, яка розглядає особистісно-творче навчання як безперервний творчий пошук і розвивальну взаємодію у новому соціокультурному просторі. Кожен педагог, організувуючи свою педагогічну діяльність, створює авторську педагогічну технологію, що враховує технологічне проектування роботи всього освітнього закладу. Для грамотного створення своєї власної технології необхідно познайомитися з складовими педагогічної технології та особливостями її проектування. В процесі засвоєння змісту навчальної дисципліни “Педагогічні технології” кожному студенту пропонується для вирішення одна педагогічна проблема, задача або завдання, що реально зустрічається в навчальному процесі. У результаті пошуку їх вирішення студент повинен: - продемонструвати розуміння сучасної соціально-економічної ситуації й опосередкованого нею випереджального соціального замовлення в освіті; - здійснити критичний аналіз історичного педагогічного досвіду, зробити обґрунтований вибір ідей і теоретичних основ педагогічної системи для вирішення конкретної проблеми; - показати розуміння й особистісне прийняття сутності сучасної гуманістичної освітньої парадигми; - враховувати статевовікові, психофізіологічні, психологічні, соціальні і духовні особливості і можливості учнів у пізнавальній, емоційно-вольовій, психомоторній, сенсомоторній та духовній сферах, які спрямовані на подальший розвиток критичного і творчого мислення; - вибирати оптимальні засоби педагогічної комунікації (системи методів і дидактичних засобів) для здійснення взаємодії з учнями та іншими суб'єктами освітнього процесу;
2. ТЕМАТИЧНІ РОЗДІЛИ КУРСУ “ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ”
(ПРОГРАМА КУРСУ)
ТЕМА І:
Педагогічні системи, педагогічні процеси і педагогічні технології в сучасному
педагогічному знанні
Проблеми визначення
понять педагогічні системи, педагогічні процеси і педагогічні технології в
сучасному педагогічному знанні. Педагогічна технологія як важливий компонент
професійної підготовки сучасного вчителя. Визначення педагогічної технології.
Педагогічна технологія як навчальна дисципліна. Технологічний підхід до
гуманізації освіти. Критерії педагогічної технології. До проблеми
співвідношення понять освітні технології, педагогічні технології, технології
навчання (виховання, управління), педагогічна техніка. Ознаки сучасних
педагогічних технологій. Сучасні підходи до класифікації педагогічних
технологій.ТЕМА ІІ: Цілетворення як один з основних елементів педагогічної технології. Провідна роль цілетворення в педагогічній технології. Взаємообумовленість потреби в навчанні і активністю учнів та цілями освіти відповідно до потреб розвитку суспільства. Історичний аспект таксономії цілей. Таксономія (класифікація) цілей навчання і виховання. Цілі процесу проблемно-розвиваючого навчання. Діагностичність загальна вимога до розробки цілей і завдань навчання та виховання. Умови діагностичності цілей. Переведення цілей, які грунтуються на таксонмії Б. Блума, в запитання. Запитання, які грунтуються на техніці відносин запитань і відповідей. Методика складання відкритих запитань. Поняття про закриті запитання. Переведення цілі в тестове завдання. Цілетворення вчителя і учня. Педагогічні уміння вчителя та учня. Коло цілей Б. Блума. Цілі процесу проблемно-развиваючого навчання. Мотиви самостійно поставлених цілей. Педагогічна діяльність: поняття, суть. Педагогічні технології, технологічна компетентність педагога-майстра. Складові педагогічної майстерності. Духовна культура вчителя. Рольовий репертуар вчителя. Толерантність як умова формування педмайстерності вчителя. Техніка педагогічного спілкування при взаємодії вчителя і учня на уроці. Педагогічне спілкування як творчий процес. Основи мімічної та пантомімічної виразності вчителя. Техніка саморегуляції психічного та фізичного стану вчителя. Техніка переконання. Основні поняття та категорії педагогічної конфліктології. Проблема взаємовідношення суб’єктів педагогічного процесу. Поняття конфлікта в педагогіці. Конфліктні ситуації. Динаміка конфлікта. Стилі поведінки в різноманітних конфліктних ситуаціях: співробітництво, компроміс, уникнення, пристосування, суперництво (конкуренція). Загальний підхід до управління конфліктними ситуаціями. Технологія управління конфліктними ситуаціями: 1) попередження інциденту вирішенням конфліктної ситуації; 2) переведння її в педагогічну задачу; 3) моделювання пізнавальних конфліктних ситуацій в навчально-виховних цілях. Педагогічні цілі управління конфліктними ситуаціями. Традиційна і нетрадиційна схема розвитку конфліктної ситуації. Етапи розвитку конфліктної ситуації. Діагностика рівня конфліктогенності у старшокласників. Способи управління педагогічними конфліктними ситуаціями. Моделювання педагогічних конфліктних ситуацій. Розв’язання педагогічних ситуацій і конфліктів в роботі вчителя. ТЕМА ІІІ: Поняття про інтерактивні методики в навчально-виховному процесі. Пріоритетний напрямок використання у навчанні професійній майстерності вчителя інтерактивних методик, як найбільш природних і тих, що створюють середовище для демонстрації навичок і прояву професійних якостей педагога. Технологія організації рольових ігор. Ролі і рольова гра. Місце гри в навчанні і тренінгу. Типи рольових ігор. Підготовка до рольової гри. Використання сучасних комп’ютерних технологій і засобів навчання в організації рольової гри. Техніка розв`язування педагогічних задач. Процес вирішення педагогічних задач: аналіз умов і постановка задачі, розробка “проекту” майбутнього рішення, практична реалізація рішення. Техніка активізації пізнавальної діяльності учнів і розвиток уваги, спостережливості, уяви та фантазії вчителя в процесі інтерактивного навчання: метод проектів, мозковий штурм тощо. ТЕМА ІV: Зміст освіти – важливий компонент навчально-виховного процесу. Зміст освіти - логічно завершений відносно самостійний фрагмент навчального матеріалу, що підлягає цілісному системному засвоєнню. Теорії формальної і матеріальної освіти. Природничо-науковий і гуманітарний цикли навчальних предметів. Навчальний предмет як засіб реалізації змісту освіти. Загальнодидактична модель навчального предмету. Основний і процесуальний блок засобів навчального предмета. Складові основного і процесуального блоку. Стуруктура міжнаукових знань. Дидактичні орієнтири формування базового змісту освіти, які обумовлені ціннісними факторами. Формування змісту загальної середної загальної освіти. Базовий навчальний план загальноосвітніх закладів України. Інваріантна і варіативна частина. Національно-регіональний і шкільний компоненти змісту освіти. Освітні стандарти. Навчальна програма. Загальні вимоги до навчальних програм. Типи навчальних програм. Навчальні програми інформаційно-когнитивного, соціально-рольового та поведінкового типу. Розробка навчальних програм. Експертиза авторських навчальних програм. ТЕМА V: Теоретичні основи педагогічних вимірювань. Тест як засіб педагогічного вимірювання. Педагогічне тестування - активна форма і метод навчання, діагностики, контролю, оцінки знань, умінь і навичок учнів. Історія виникнення і розвиток педагогічного вимірювання в освіті: тести з глибини століть; тести на початку ХХ століття; тенденції ХХ століття в тестуванні; тести в радянський період; тести в другій половині ХХ століття. Значення найбільш видатних вчених в розвитку теорії вимірювань в освіті і виникнення нових наукових напрямків. Педагогічне тестування. Теоретико-методологічні аспекти педагогічних тестів. Генезис значимості та феноменологія сутності педагогіних тестів. Критерії відбору матеріалу для тестових завдань. Поняття ефективності тесту. Перевірка якості тестових завдань. Дидактико-методологічні підходи до класифікації педагогічних тестів. Використання тестів в навчальному процесі. Діагностичне тестування. Комп’ютерні технології в тестуванні. Навчальні і контролюючі оболонки, їх класифікація, приниципи побудови, структура та зміст. Адаптивне тестування. Історія розвитку адаптивного тестового контролю. Значення сучасної теорії конструювання тестів в розвитку адаптивних методів контролю. Адаптивні контрольно-навчальні програми. Адаптивне тестування як найбільш ефективний засіб проведення контролю і діагностики учнів. ТЕМА VІ: Cучасні педагогічні технології: інформаційно-комп’ютерна, комунікаційно-інформаційна, дистанційне навчання. ТЕМА VІІ: Інноваційна діяльність. Розвиток творчих здібностей вчителя. Поняття про творчість і творчі здібності. Педагогічна творчість як проблема сучасної педагогіки. Сутність педагогічної творчості і її роль у навчальному процесі. Формування творчої особистості вчителя. Здібності, обдарованість, талант вчителя. Структура педагогічних здібностей. Основні етапи розвитку професійно-педагогічної культури. Творча лабораторія вчителя. Педагогічна інновація – зміни, які спрямовані на покращання розвитку, виховання і навчання школярів. Класифікація педагогічних інновацій.
3. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1. Актов Н.А.,
Александров Г.Н. Мавлютов Ф.Р. Высшее техническое образование в условиях НТР.
М.: ВШ, 1983.2. Алексюк А.Н. Методы обучения и методы учения. Киев, 1980. Александров Г.Н. Основы теории принятия педагогических решений как упорядочивающая различные оптимизационные подходы в педагогике / /Проблемы педагогики начальной, средней и высшей школы. Сборник научно-методических трудов, Том 1, Владикавказ, 1998. 3. Александров Г.Н. Программированное обучение и новые информационные технологии обучения. // Информатика и образование, №5, 1993, с.7-21. 4. Александров Г.Н. Разработка общей концептуальной модели программированного обучения. Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук в форме научного доклада. М., РАО, Институт средств обучения, 1992. 5. Амонашвили Ш.А. Как живете, дети? М., 1977г. 6. Аминов Н.А. Модели управления образованием и стили преподавания /Вопросы психологии. 1994. № 2. 7. Ангеловски К. Учителя и инновации. - М., 1991. Бабанский Ю.К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе. М., 1985. 8. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения: общедидактический аспект. М., 1977. 9. Байбородова Л.В. Концепция и программа педагогической практики студентов Ярославского педагогического университета. - Ярославль, 1996. 10. Балл Г.А. Теория учебных задач. М., 1990. 11. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии // М.1989. 12. Беспалько В.П. Основы теории педагогических систем. - Воронеж, Изд.ВорГУ, 1977. 13. Беспалько В.П. Педагогика и прогрессивные технологии. М., 1995. 14. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. М., 1989. Безрукова В.С. Педагогика. Проективная педагогика // Екатеринбург, 1996 15. Блауберг Н.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода. - М., Наука, 1973. 16. Блинов В.М. Эффективность обучения. М., 1976. 17. Боголюбов В.И. Педагогическая технология: эволюция понятия// Сов. Педагогика, 1991, № 9. 18. Бондаревская Е.В Личностно-ориентированное образование: опыт разработки парадигмы. Ростов н/Д., 1997. 19. Ваграменко Я.А., Роберт И.В., Львовский В.Л. Концепция использования новых информационных технологий в организационно-методическом обеспечении учебного заведения. М., 1992. 20. Васильев В.К. "Психология и педагогика", составитель и отв. редактор А.А. Радугин, научный редактор Е.А.Кротков. М.:Центр, 1996, стр.304. 21. Воловик А. Ф., Воловик В.А. Педагогика досуга: Учебник. — М.: Московский психолого-социальный институт, Флинта, 1998 —240 с. 22. Всесвятский Б. В. Системный подход к биологическому образованию в средней школе: Кн. для учителя. — М.: Просвещение, 1985. — 143 с. 23. Гершунский Б.С. Педагогическая прогностика: Методология, теория, практика. Киев, 1986. 24. Гершунский Б.С. Философско-методологические основания стратегии развития образования в России. М., 1993. 25. Гершунский Б.С. Философия образования. — М.: Московский психолого-социальный институт, Флинта, 1998 —432 с. 26. Горленко В.П. Педагогическая практика студентов: новые научные подходы // Педагогика. — 1995. — №5. — С. 63-69. 27. Гребенюк О.С. Общая педагогика: Курс лекций. - Калининград, 1996. 28. Гребенюк О.С. Научно-методическое обеспечение курса общей педагогики. - Калининград, 1997. 29. Гребенюк О.С. Педагогика индивидуальности. - Калининград, 1995. 30. Губанов В.А., Захаров В.В., Коваленко А.Н., 1988. Губанов В.А., Захаров В.В., Коваленко А.Н. Введение в системный анализ. - Л.:ЛГУ, 1988. Гузеев В.В. Лекции по педагогической технологии. - М., 1992. 31. Гусинский Э.Н., Турчанинова Ю.И. Введение в философию образования. — М.: Издательская корпорация “ Логос”, 2000. — 224 с. 32. Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении. М., 1972.
33.
Давыдов В.В. Теория развивающего обучения. М., 1996. Дьяченко В.К.
Сотрудничество в обучении. М., 1991.
34. Емельянов Ю.Н.
Активное социально-психологическое обучение. Л., 1985.35. Зайцев В. Н. Практическая дидактика. Учебное пособие. Для педагогических специальностей университетов и институтов повышения квалификации работников образования. — М.: Народное образование, 1999. — 224 с. 36. Захаров В.П., Хрящева Н.Ю. Социально-психологический тренинг: Учеб. пособие. Л.: Изд-во ЛГУ, 1989. 37. Зверева В.И. Организационно-педагогическая деятельность руководителя школы. – М., 1997. 38. Зинченко В. Мир образования и/или образование мира //Мир образования. 1996. № 3. 39. Зиятдинова Ф.Г. Социальное положение и престиж учительства: проблемы, пути решения. М., 1992. 40. Зиятдинова Ф. Г. Социальные проблемы образования. — М.: Российский гуманитарный университет, 1999 — 282 с. 41. Игры - обучение, тренинг, досуг… М., 1994. 42. Ильина Т.А. Педагогическая технология // Буржуазная педагогика на современном этапе. /Под ред. З.А. Мальковой, Б.Л. Вульфсона -М, 1984. 43. Инновации в школе: характер и результаты // Общее среднее образование России. Сб. нормат. документов 1992 - 1993 гг.: В 2 кн. / М-во образования РФ. М.: Просвещение, 1993. Кн. I. С. 63-89. 44. Казакова Е.И., Тряпицина А.П. Диалог на лестнице успеха. – С.Пб., 1997. 45. Кириллова Г.Д. Теория и практика урока в условиях развивающего обучения. М., 1980. 46. Кирсанов А.А. Индивидуализация учебной деятельности как педагогическая проблема. Изд-во Казанского гос. ун-та, 1982. 47. Китайгородская Г.А. Методика интенсивного обучения иностранным языкам. М., 1989. 48. Кларин М.В. Педагогическая технология в учебном процессе. М.: Знание, 1989. 49. Кларин М.В. Инновационные модели обучения в зарубежных педагогических поисках. - М., 1994. 50. Кларин М. В. Инновации в мировой педагогике. — Москва-Рига: Педагогический центр “Эксперимент”, 1998 — 176 с. 51. Кларин М. В. Технология обучения. — Рига: Педагогический центр “Эксперимент”, 1998 — 177 с. 52. Клюева Н. В. Технология работы психолога с учителем. — М.: Творческий центр “Сфера”, 2000 — 192 с. 53. Козырев Ю.Н., Михайлова О.Н. Слово учителя в формировании нравственного сознания школьников. М., 1989. 54. Коменский Я.А., Локк Д., Руссо Ж.-Ж., Песталоцци И.Г. Педагогическое наследие / Сост.: В.М. Кларин, А.Н. Джуринский. М.: Педагогика, 1989. 55. Комп’ютери в навчальному процесі // Матеріали Всеукраїнської конференції. — Умань: Інкомтех, 1999. — 84 с. 56. Компьютерные телекоммуникации - школе: Пособие для учителя./Под ред. Е.С. Полат. - М., ИОСО РАО, 1985 - в соавторстве с Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркиной и др. 57. Конаржевский Ю.А. Менеджмент и внутришкольное управление. – Москва, 1999. 58. Кудін В. О. Освіта в інформаційному суспільстві. К — Телепрескорпорація “Республіка”, 1998 — 152 с. 59. Кузнецов А. И. Разработка образовательного проекта как источник развития педагогического знания: Дис... канд. пед. наук. Ростов-н/Д, 1993. С. 128. 60. Кузьмин В.П., 1980. Кузьмин В.П. Принцип системности в теории и методологии К.Маркса, 2-е изд. М.: Политиздат, 1980. 61. Кузьмина Н.В. Очерки психологии труда учителя. Л., 1967. 62. Кузьмина Н. В. Способности, одаренность, талант учителя. - Л., 1985. 63. Кузьмина Н.В., Кухарев Н.В. Психологическая структура деятельности учителя. Гомель, 1976. 64. Ланда Л.Н., 1966. Алгоритмизация в обучении. -М.: Просвещение, 1966. 65. Левитес Д. Г. Практика обучения: современные образовательные технологии. — М.: Издательство “Институт практической психологии”; Воронеж: НПО “МОДЭК”, 1998. — 288 с. 66. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. М., 1981. 67. Лихачев Б.Т. Педагогика. Курс лекций. М., 1993. 68. Магун В.С. Потребности и психология социальной деятельности личности. Л., 1993. 69. Максимова В.Н. Межпредметные связи в процессе обучения. М., 1988. 70. Маркова А. К. Психология труда учителя: Кн. для учителя. - М., 1993. 71. Матюшкин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. М., 1972. 72. Махмутов М.И. Современный урок. М., 1985. 73. Махмутов М.И., Ибрагимов Г.И. Педагогические технологии развития мышления. - Казань, 1993. 74. Моисеева М.В. Компьютерные телекоммуникации в системе повышения квалификации учителей средних школ. Автореферат кандидатской диссертации. М., 1997 75. Монахов В.М. Проектирование и внедрение новых технологий обучения // Советская педагогика. - 1990. - №7. 76. Морозов В.М., Пидкасистый П.И. Подготовка учителей к инновационной деятельности //Советская педагогика. - 1991. - №10. 77. Научный поиск в педагогике / Под ред. Н.К. Сергеева и А.М. Саранова. - Волгоград, 1995. 78. Наука и технология в образовании 1990-х: Советские и американские перспективы. М., 1991. 79. Нововведения в муниципальном управлении образованием. – М., 1997. 80. Овчарова Р. В. Технология практического психолога образования. — М.: Творческий центр “Сфера”, 2000 — 192 с. 81. Ольшанский В.Б. Практическая психология для учителей. М., 1994. 82. Осмоловская И.М. Организация дифференцированного обучения в современной общеобразовательной школе. М., 1998. 83. Педагогическая технология: Учебное пособие для студентов педагогических специальностей. — Белгород: Издательство Белгородского государственного университета, 1998. — 400 с. 84. Платов В.Я. Деловые игры. М., 1991. 85. Полат Е.С. Новые педагогические и информационные технологии. М., 1998. 86. Полат Е.С. Учимся вместе, учимся в сотрудничестве. М., 1996. 87. Полякова А. А. Рейтинговая система контроля и оценки знаний по педагогике: Практикум для педагогов, студентов и учащихся. — М.: Московское городское педагогическое общество, 2000. — 96 с. 88. Программы развития общеобразовательных учреждений г. Омска. – Омск, 1999. 89. Равен Джон. Педагогическое тестирование: проблемы, заблуждения, перспективы / Пер. с англ. — М.: “Когито-Центр”, 1999. — 144 с. 90. Развитие школы как инновационный процесс. – М., 1994. 91. Садовский В.Н. Основание общей теории систем. -М.: Наука, 1974. Саморегуляция и прогнозирование социального поведения личности /Под ред. Ядова В.А. Л., 1979. 92. Симонов В.П. Педагогический менеджмент (50 НОУ-ХАУ в управлении педагогическими системами): Учебное пособие. — 3-е изд., испр. и доп. — М.: Педагогическое общество России, 1999. — 430 с. 93. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие. — М.: Народное образование, 1998. — 256 с. 94. Селевко Г.К. Опыт системного анализа педагогических систем // Школьные технологии №6, 1996. 95. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии. М.: Народное образование, 1998. 96. Сергеева В. П., Грицаева С. В. Основы управления педагогическими системами. Программно-методическое пособие. — М.: 1999. — 93 с. 97. Сластёнин В.А., Подымова Л.С. Педагогика (Инновационная деятельность). — М.: ИЧП “ ИЗДАТЕЛЬСТВО МАГИСТР”, 1997. — 308 с. 98. Современная дидактика: теория – практике / Под научной редакцией И. Я. Лернера, И. К. Журавлёва. – М.: изд. ИТП и МИО РАО, 1993. – 288 с. 99. Теоретические основы процесса обучения в советской школе / Под ред. В.В. Краевского, И. Я. Лернера; Науч.-исслед. ин-т общей педагогики АПН СССР — М.: Педагогика, 1989 — 320 с. 100. Третьяков П.И. Управление школой по результатам. – М., 1997. 101. Тюнников и др. Игра и учение: Теория, практика и перспективы игрового обучения. В 2 ч. - М., 1992. 102. Унт И.Э. Индивидуализация и дифференциация обучения. М.: Педагогика, 1990. 103. Управление развитием школы /Под ред. М.М. Поташника, В.С. Лазарева. М., 1995. 104. Учитель: крупным планом. Социально-педагогические проблемы учительской деятельности. Санкт-Петербург, 1994. 105. Фрадкин Ф.А. Педагогическая технология в исторической перспективе// История педагогической технологии. М., 1992. 106. Фридман Л.М. "Психопедагогика общего образования", М.: Институт практической психологии, 1997. 107. Хозяинов Г.И. Педагогическое мастерство преподавателя. М., 1988. 108. Хомерики О.Г., Поташник М.М. Развитие школы как инновационный процесс. - М., 1994. 109. Хъелл Л., Зиглер Д., 1997. Хъелл Л., Зиглер Д., "Теории личности", Санкт-Петербург, Питер, 1997. 110. Чернилёвский Д. В. Технология обучения в средней специальной школе: Учеб. пособие. — К.: Выща школа, 1990 — 198 с. 111. Чернилевский Д.В., Филатов О.К. Технология обучения в высшей школе. - М., 1996. 112. Шадриков В.Д. Деятельность и способности. М.: Логос, 1994. 113. Шамова Т.И., Малинин А.Н., Тюлю Г.М. Инновационные процессы в школе как содержательно-организационная основа механизма ее развития. - М., 1993. 114. Шариков А.В. Медиаобразование: мировой и отечественный опыт. М., 1990. 115. Щуркова Н.Е. Педагогическая технология. - М., 1992. 116. Щербаков А.И. Формирование личности учителя советской школы в системе высшего педагогического образования. Автореферат докт. дисс. Л., 1968. 117. Шишов С. Е., Кальней В. А. Школа: мониторинг качества образования. — М.: Педагогическое общество России, 2000. — 320 с. 118. Эрдниев П.М., Эрдниев Б.П. Укрупнение дидактических единиц в обучении математике. - М., 1986. 119. Эргономика. Учебник /Под. ред. Крылова А.А., Суходольского Г. В. Л.: ЛГУ, 1988. 120. Creative Thinking: New Perspectives: Proceedings of The Second International Conference on Creative Thinking, July 1996 / edited by Sandra Dingli. — Msida: 121. Creative thinking: Towards broader horizons: Proceedings of The Third International Conference on Creative Thinking, July 1997 / edited by Sandra Dingli. — Msida: 122. Creative Thinking: A Multifaceted Approach: Proceedings of The First International Conference on Creative Thinking, July 1994 / edited by Sandra Dingli. — Msida: 123. Klaus Bung, 1998. Klaus Bung Dynamische Lernalgorithmen // Europasche Kommunicationskybernetik nente und morgen. Hesansgeber Cuntes Lobin, Heinz Lohse. Siegfriend Piotrowski, Eva Polakova. Kava-Pech, Dobzichovice (Praha), Kolad Munchen, 1998. 124. Landa L.N., 1993. Landa, L.N. Landmatics Ten Years Later An Interview with Lev N. Landa // Educational technology, 125. Pierce A.J, Karwatka D. Introduction in Technology // West Publishing Company.St.Paul.1993. 126. Tech-nos. Journal of the Agency Instructional Technology. Qvarterly for education & technology — Fall 1999. Vol. 8. NO. 3. — 36 p. 127. Тworczosc w Praktyce (Creativity in Practice): materialy z konferencji — Spala, Wydawnicwo Wyzszej Szkoly Humanistyczno-Economicznej w Lodzi, 1998. — 136 p. 128. Тworczosc w Praktyce (Creativity in Practice): materialy z konferencji — Zakopane, Wydawnicwo Wyzszej Szkoly Humanistyczno-Economicznej w Lodzi, 1999. — 136 p. |
Немає коментарів:
Дописати коментар