Тренінг креативності

Професія педагога - професія творча. Саме від рівня інтелек­туального потенціалу вчителя, його вміння творчо мислити і втілю­вати свої задуми у життя залежить кінцевий результат розвитку учнів. Отже, чим вищою є креативність вчителя, тим більше шансів для розвитку творчого потенціалу в учнів. До речі, вчитель сьогодні має можливість не лише ознайомитися з природою та специфікою процесу креативності, а й підняти цей рівень у себе, навчитися розвивати креативність у своїх учнів.

Для людини, яка виявляє креативність у різних видах діяльності, характерні допитливість, відкритість для будь-якого дослідження, намагання його примножити. Різноманітні численні дослідження, відомі з наукової літератури, описують умови, що необхідно створити для встановлення більшої кількості взаємозв'язків між явищами, подіями, фактами, які підвищують ймовірність появи нових ідей. Р. Епштейн, доктор філософії, директор Кембридж­ського Центру Досліджень поведінки у штаті Массачусетс США, вказував на необхідність вивчати щось нове для того, щоб збільшити свій творчий потенціал. "Якщо ви банкір, навчіться танцювати чечітку. Якщо ви няня, займіться курсом міфології. Прочитайте нову книгу на маловідому вам тему. Замініть газету. Нове з'єднається зі старим у формах, раніше невідомих, і, можливо, дивовижних" [43, с. 189]. Психологи вважають, що іноді знайомий нам світ відо­кремлений від світу незнайомого майже умовним кордоном. Ю. Кузнєцов, зокрема стверджує, що "кінець світу за кожним рогом" [43, с. 189]. Тому подолати цей кордон вдається лише тим, хто постійно розсуває його межі, не визнаючи їх недоторканості. Цю проблему і допомагають розв'язати психофізичні вправи третього виду тренінгу - тренінгу креативності.

Отже, проводячи вправи цього тренінгу, потрібно пояснювати його мету, створювати креативне середовище, яке спонукає до проявів творчого мислення і поведінки.

Рекомендація: Вправи на знайомство. Працюємо в колі, всі завдання виконуємо за годинниковою стрілкою.

Вправа 63. Кожен з учасників по черзі називає своє ім'я та три риси, що йому притаманні, які починаються на таку саму літеру. Ця вправа потребує від учасників винахідливості та гнучкості мислен­ня. Можна спростити завдання і назвати лише 1-2 риси.

Вправа 64. Кожен з учасників повинен назвати своє ім'я, одне із своїх реальних хобі та одне, яке хотів би мати. Наступний учасник говорить своє ім'я, реальне хобі і те, яке хотів би мати, потім повторює все, що сказав перший учасник. Наступний повторює все за першим і другим.

Вправа 65. Кожен по черзі називає три слова, що пов'язані з його ім'ям, саме ім'я називати не потрібно. Всі повинні зрозуміти, як називається ця людина.

Вправа 66. Тренер повідомляє про схильність математиків всі явища і предмети описувати за допомогою формул. Перевтілимося у математиків і, назвавши своє ім'я, повідомимо формулу, яка відповідає вашій особистості. Завдання важке. Проте тренер не повинен наводити прикладів. У кожного є можливість створити свою математичну мову.

Вправа 67. Потрібно згадати людину (добре вам знайому), яка, на вашу думку, є креативною. Назвіть своє ім'я, потім риси, особ­ливості цієї людини, які, на ваш погляд, дають можливість вважати її креативною.

Вправа 68. Тренер, який стоїть у центрі кола, пропонує пересісти тим, хто володіє якимось умінням, наприклад, керує автомобілем. Під час пересаджування тренер займає вільне місце. Учасник, який залишився без місця, продовжує вправу. Після того, як назвали 8-10 умінь, кожен повинен написати розповідь про групу, враховуючи всю отриману інформацію.

Вправа 69. Кожен учасник називає своє ім'я і ті риси, особли­вості поведінки, все, що в ньому є для спонукання іншої людини до творчості, створення нового, нестандартної поведінки (любов, інтерес до людей, ентузіазм до створення чогось нового, відсутність тиску, готовність навчатися в інших тощо).

Рекомендація: Виконуючи цю вправу у студентському, уч­нівському середовищі, можна перераховувати будь-які професійні вміння.

Вправа 70. Кожен з учасників повинен подумати, ким він може працювати, крім професії, яку набуває в університеті. Називаючи ім'я, потрібно перерахувати декілька варіантів можливих профе­сійних ролей.

Рекомендація: наступні вправи допомагають усвідомити етапи креативного процесу, а також бар'єри проявів креативності і ство­рення умов для їх подолання або зменшення впливу.

Вправа 71. Всі учасники повинні зосередитися на собі, своїх переживаннях, відчуттях, думках. Відчувши себе, своє тіло, по­трібно зосередитися на ідеї мінливості світу, в якому ми живемо. Які думки у вас виникають? Як ви почуваєте себе у цьому світі, де все блискавично змінюється? Учасники розмірковують над питанням: Які риси, особливості поведінки допомагають жити у цьому світі, а які ускладнюють життя? Можна розмірковувати, закривши очі. Через деякий час пропонуємо всім намалювати свої відчуття, переживання, почуття. Малюнки розвішуємо так, щоб всі їх бачили. Наступний крок: об'єднаємо учасників у групи по 4-5 чоловік і поділимося нашими роздумами про якості, які допомагають нам жити у цьому світі і які ускладнюють життя. Знову об'єднуємося в одну групу і записуємо якості, які визначили учасники.

Приклади:

Якості, особливості поведінки, які допомагають жити у мінли­вому світі:

- любов до людей, оптимізм;
- прийняття себе і світу у всіх його проявах;
- вміння оцінити проблему очима інших;
- почуття гумору;
- відчуття своєї недосконалості;
- комунікабельність;
- сенситивність, емпатія;
- бажання допомогти людям;
- працьовитість;
- мрійливість, вміння фантазувати;
- рішучість, цілеспрямованість, наполегливість.

Якості, які ускладнюють життя в мінливому світі:

-  невпевненість у собі;
-  упередженість;
- занижена самооцінка;
-  надмірна прихильність до принципів;
- несамостійність;
- формалізм, заорганізованість;
- стереотип у мисленні та поведінці;
- орієнтація на загальні правила і норми;
- тривожність;
- навіювання.

Рекомендація: Ця вправа допомагає усвідомити особливості проявів креативності. Учасники сидять у колі та кидають один одно­му м'яч, запам'ятовуючи того, у кого вже м'яч побував: всі повинні взяти участь у грі.

Вправа 72. Кидаючи м'яч іншому учасникові, потрібно назвати якості, особливості поведінки креативної людини. Потрібно бути уважними, не повторювати вже назване іншими. Після того, як м'яч побував у кожного, змінюємо завдання: тепер ми будемо називати якості, особливості поведінки антипода креативної людини.

Рекомендація: Наступна вправа допоможе учасникам потре­нуватися у виборі більш виразних засобів для того, щоби зобразити слово, а також розвинути свою фантазію, експресивність. У процесі обговорення етапів креативного мислення тренер повинен пояснити учасникам, як важливо для успішного вирішення проблемної ситуації ретельно зібрати інформацію, побачити щось спільне між діями різних людей.

Вправа 73. На спині одного з учасників приколюємо картку з написом (наприклад, сон, весна, фараон, організм, ніч, радість тощо). Він повинен викликати будь-кого з групи для того, щоб дізнатися, що написано на картці. Учасники допомагають зрозуміти, який це напис, тільки невербальними засобами. Обговорюємо ре­зультати роботи.-

Вправа 74. Тренер називає предмет і кидає м'яч іншому. Той, хто його отримав, повинен назвати три (два) нестандартні способи використання цього предмета, наприклад: молоток - вішак, прес-пап'є, ручка для важкої сітки. Домовляємося, що не будемо називати універсальних способів використання предметів.

Вправа 75. Кидаючи м'яч іншому, називаємо колір. Той, хто піймав, повинен назвати об'єкт цього кольору. Потрібно уважно виконувати вправу, не повторювати кольори і об'єкти.

Вправа 76. Той, хто кидає м'яч, говорить одне з трьох слів: "повітря", "земля", "вода". Той, хто спіймав, повинен відповісти конкретно: назву птаха, тварини, риби. Потім він називає знову слово, наприклад, "повітря ". Вправу потрібно проводити швидко.

Вправа 77. Спробуємо разом завантажити баржу. Тренер називає предмет на одну з літер алфавіту. Учасникам потрібно також нази­вати предмети на цю літеру. Попереджаємо учасників, що на баржу не можна вантажити, наприклад, астероїди й айсберги, а також, оскільки ми гуманісти, то не будемо вантажити тварин і людей, наркотики, зброю, хімічну отруту та ін.

Вправа 78. Ми збираємося у похід. Складемо наш рюкзак. Кожен з учасників по черзі повинен невербальними засобами зобразити те, що він обов'язково візьме із собою. Той, хто відгадав, буде зобра­жати свій предмет.

Вправа 79. На аркушах паперу кожен з учасників тренінгу повинен записати аргументи "за" куріння. Через три хвилини з'ясо­вуємо, чи записані аргументи. Наступний крок: всі учасники можуть упродовж трьох хвилин поділитися враженнями з колегами та запа­м'ятати найбільш оригінальні аргументи (один-два). Потім кожен повинен записати аргументи "проти" куріння. Знову даємо три хви­лини на обмін думками. Вправа закінчується обговоренням у групі найбільш оригінальних аргументів. Цю вправу можна провести, використовуючи метод " снігової кулі".

Рекомендація: наступне завдання виконуємо у парах. Вправу на розвиток мовлення можуть використовувати на заняттях зі сту-дентами-філологами, філософами тощо.

Вправа 80. Учасникам тренінгу пропонують вибрати два питан­ня серед п'ятнадцяти, які виділяв М. Пруст:

1. Де б Ви хотіли жити?
2. Основна риса Вашого характеру?
3. Ваш основний недолік?
4. Який Ваш ідеал у житті?
5. Яку рису Ви найбільше цінуєте у мужчини?
6. Яку рису Ви найбільше цінуєте у жінки?
7. Ваш улюблений колір?
8. Ваша улюблена квітка?
9. Що Ви найбільше не любите?
10. Що Ви найбільше цінуєте у Ваших друзях?
13. Ваше улюблене заняття?
14. Як би Ви хотіли померти?
15. Який настрій Вам притаманний?

Кожен з учасників за дві хвилини повинен відповісти на них своєму партнерові. -Сідаємо у коло та розповідаємо за годинниковою стрілкою про почуте всім учасникам тренінгу.

Вправа 81. Поговоримо про різні прикмети. Наприклад, говорять: впав ніж, відкоркувалася пляшка - прийде чоловік. Спро­буємо вигадати свої прикмети. Той, хто кидає м'яч, говорить, що вдало; той, хто упіймав - прикмету: упала квітка - прийде дівчина...

Рекомендація: Вправи, пов'язані із застосуванням асоціа­тивного механізму, допомагають учасникам краще використовувати досвід, який вони мають. Будемо працювати над вправами з асоціа­тивним ланцюжком, щоб засвоїти навички включення у процес пошуку вирішення проблеми. Після закінчення цих вправ потрібно обговорити, у чому виникала складність. Вправу на розвиток мисле­ння доречно виконувати студентам-математикам, філологам, фі­лософам, історикам, географам тощо.

Вправа 82. Ми будемо кидати один одному м'яч, називаючи будь-який іменник. Той, хто упіймав м'яч, повинен назвати свою асоціацію (іменник). Наступний повинен сказати слово, яке є асо­ціацією на сказане другим учасником.

Вправа 83. Називаємо будь-який іменник, кидаючи м'яч. Той, хто спіймав, повинен назвати якесь слово (дієслово, іменник, прикметник...). Потім він кидає м'яч і говорить своє слово. Вправа виконується до моменту, коли виникають труднощі навести асоціацію-слово. Можна задати питання: "На що Ви звернули увагу під час вправи?"

Вправа 84. Уявімо себе літературними героями. Тренер.кидаючи м'яч, говорить: "Мауглі". Учасник, який спіймав м'яч, повинен перевтілитися у героя і сказати асоціацію, відчуваючи себе ним, на наступне слово тренера, наприклад, квітка. Ця вправа, на думку М. Пруста, допомагає "набути нові очі".

Вправа 85 Кидатимемо один одному м'яч, називаючи будь-які об'єкти. Той, хто отримав м'яч, повинен назвати країну, яка в нього асоціюється з цими об'єктами.

Рекомендація: закінчуємо тренінг вправами, які пов'язані з розвитком сенситивності, на спостереження за учасниками.

Вправа 86, Всі учасники групи виконують завдання: подумайте дві хвилини і дайте відповідь на питання: "Які відчуття у вас виникли стосовно сусіда справа (зліва)? Потрібно назвати най­яскравіше враження.

Вправа 87. Будемо кидати один одному м'яч, називаючи пози­тивну якість людини, якій ми відправляємо м'яч. Слідкуємо уважно за тим, щоби вправу виконали усі учасники.

Рекомендація: тренер дає можливість учасникам сконцен­труватися на своєму партнерові справа (зліва). Вправа допомагає отримати кожному учасникові особистісну підтримку.

Вправа 88. Потрібно подумати і вирішити для себе, з образом якої архітектурної споруди асоціюється ваш сусід (вежа, міст, колона, палац)? Потрібно обговорити, яким чином виникають ці асоціації. Завдання можна змінити: учасники уявляють сусіда в образі літературного героя, тварини.

Ці вправи дають змогу кожному отримати образні й вербальні відображення, асоційовані з архітектурною спорудою, з будь-якою твариною, героєм твору. Тому вони збагачують уявлення людини про себе значущими деталями. Людина зберігає у своїй пам'яті інформацію про себе, побачену іншими, як про стійку архітектурну споруду, тварину, романтичного героя літературного твору. Ця інформація може допомогти йому у критичній ситуації, допоможе уникнути переоцінки або надасть відчуття своєї значущості для інших [43, с. 247-248].

Вправа 89. Тренер, прощаючись з учасниками, може запропо­нувати їм виконати вправу, яка пов'язана з рекламною традицією робити написи (девізи, слонги) на бігбордах. Ці написи повинні відображити життєву позицію, девіз господаря. Уявімо, що ми також зробили б написи на наших сорочках, тенісках тощо. Кидає м'яч зі словами: Якби ти займався серфінгом, на твоїй тенісці було б напи­сано: "Тримайся на високій хвилі!" Той, хто спіймав м'яч, повинен погодитися з цим або ні. Потім він проговорює свою фразу іншому учаснику, передаючи йому м'яч.

Застосування тренінгових технологій на заняттях із курсу "Педагогіка"

Адаптація студента до професії вчителя починається з курсів "Психологія", "Педагогіка", "Методика фахової дисципліни" та про­довжується під час педагогічних практик, коли студенти самостійно готують та проводять заняття і позакласні виховні заходи з учнями у базових школах або зі студентами в університеті. Під час обго­ворення результатів педагогічних практик досить часто чуєш від студентів, що вони стикалися з проблемами у спілкуванні зі школя­рами, особливо спілкуючись із підлітками. Саме перша зустріч, знайомство з учнями відіграють важливу роль у подальшій роботі. Тому на заняттях з курсу "Педагогіка" ми застосовуємо метод "ко­мунікативна атака": кожен студент за 1,5 хвилини повинен пред­ставити себе класу. Подання своєрідної самореклами потребує підготовки, відбору тільки такої інформації, яка була б невідомою і змогла б зацікавити учнів. Саме із вправи "знайомство" починається кожне заняття з тренінгу спілкування. Це допомагає сформувати такі відносини, коли враховуються інтереси інших учасників, що взаємодіють, а також їх почуття, емоції, переживання, визначається цінність особистості іншої людини.

На першому практично-семінарському занятті із курсу "Педа­гогіка" ми знайомимо студентів з вправою "Щит", використовуючи досвід освітнього фонду Польщі "Ршкіасіа діа <1ето1ігас]і". Кожен студент на окремому аркуші паперу заповнює таблицю:

Хто я	Чим я пишаюся
Моя таємниця	Моє хобі

У графі "Хто я" необхідно написати одним словом, наприклад, -"людина", "студент", "філолог". У графі "Моя таємниця" можна від­верто написати про себе, свою мрію, якийсь вчинок. У графі "Моє хобі" потрібно намалювати те, чим ви полюбляєте займатися. З інформацією, яка записана у таблиці, ознайомлюємо всіх студентів у групі. Зазначимо, що таку інформацію про себе надає і викладач. Вправа "Щит" допомагає краще пізнати один одного. Ці аркуші паперу студенти приносять і на друге заняття, даючи можливість ознайомитися з ними всім, хто бажає.

На нашу думку, корисною для знайомства зі студентами є вправа-досяідження "Дерево родоводу". Пропонуємо студентам за­повнити анкету "Моє дерево життя". Можна порекомендувати вдома заповнити анкету.

Анкета "Моє дерево життя"

1.  Ґрунт - це Ваше культурне, соціо-економічне оточення. Зосередьтеся на тих галузях, що якнайбільше його окреслюють. Я був вихований з вірою в те, що: Робота - це.... Гроші - це... Релігія - це... Моя національність -це... Моя раса - це ... Чоловік - це... Жінка - це... Шлюб - це... Сім'я-це... Закон - це... Навчання - це... Успіх - це... Друг- це...

2. Коріння дерева життя - це ваше бачення фундаментальних питань життя:

Я вірю, що моє життя походить від ... Істина для мене - це ... Я живу для того, щоб ... Щодня я наближаюсь де...

3. Стовбур дерева життя відображає вашу концепцію людини. Відповідаючи на запитання, Ви зображуєте свій погляд на проблему "що таке людина?" Знайдіть твердження , з яким Ви погоджуєтеся, і дайте своє обґрунтування.

1. Я в основному хороший тому, що...
2. Я в основному поганий тому, що...
3. Я залежний і не відповідаю за свої вчинки тому, що...
4. Я в основному егоїстичний тому, що...
5. Я в основному дбайливий і добрий з іншими тому, що...
6. Мої переконання впливають на мою особистість тому, що...
7. Моя особистість впливає на мої переконання тому, що.

4. Гілля дерева життя - це Ваші етичні цінності. Перелічіть ті, що для Вас є найбільш важливими, поясніть, чому...

5. Квіти дерева життя символізують емоції, які повинно пород­жувати Ваше філософське дерево. Перелічіть бажані й небажані емоції, які Ви відчуваєте щодо себе, інших, навчального закладу (школи).

  Я Інші Навчальний заклад

Бажані емоції	Небажані емоції

6. Плоди дерева життя - це Ваші вчинки. Напишіть, як ви зазвичай поводитеся, виконуючи різні соціальні ролі, займаючись різними видами діяльності. Заповніть табличку.

Бажані вчинки Небажані вчинки                                

Син/дочка

Брат/сестра

Студент

Громадянин

Релігія

Робота

Спорт

Вільний час

Корисними є вправи, які розвивають навички невербального спілкування. Наприклад, на спині одного з учасників, який знахо­диться у центрі кола, прикріплена картка з написом будь-якого поняття (весна, вода, місто). Цю картку учасник не бачить, та за допомогою підказки інших невербальними засобами може здога­датися, що саме написано на ній. Можна складати речі у рюкзак для подорожі, жестами та рухами зображаючи ті речі, які потрібно взяти із собою. Допомагає розвивати жестикуляцію і вправа-привітання невербальними засобами. Такі вправи дають змогу навчити студентів правильно спілкуватися з учнями за допомогою рухів, жестів. Студентам важко даються вправи з невербального спілкування, тому бажано включати їх у практичні заняття з курсу "Основи педагогічної майстерності".

Заняття з тренінгу допомагають студентам засвоїти особливості парної і групової форм роботи. У парі студенти відпрацьовують вправи з передаванням і оволодінням інформацією. "Партнер по парі, вислухавши чергове повідомлення, повинен відреагувати на нього словами або дією, продемонструвавши розуміння змісту прохання, з яким до нього звернулися" [26, с. 146].

Групова форма роботи досить часто використовується під час тренінгу. Цікавою є вправа, де ведеться розмова на вказану тему всіма учасниками. Можна придумати всім разом казку, фантастичне оповідання, детектив, сюжет мультфільму. Будь-хто починає опо­відь, інші за годинниковою стрілкою продовжують її. "Тему можна визначити заздалегідь, однак допускається і спонтанний початок. Можна і заздалегідь домовитися про індивідуальний внесок кожного у групове оповідання: наприклад, кожному дозволяється висловити не менше двох речень протягом однієї хвилини" [26, с. 146]. Після завершення оповідання група оцінює результат спільної творчої праці: оригінальність сюжету, вдалий початок, несподіване закін­чення. Ця вправа корисна для студентів філологів та інших гумані­тарних факультетів, оскільки розвиває метафоричне мовлення і художньо-образне мислення.

Популярним сьогодні є такий засіб тренінгу як сторітеллінг, який вже понад сотню років відомий у Великобританії та США. Це усний переказ відомої казки, анекдота, пригоди, у якому версія опо­відача відрізняється від оригіналу. Вважається, що така інтерпре­тація відомого сюжету стимулює уяву, формує основи літературного смаку, виконує важливу роль у становленні особистості учнів та їх соціальної адаптації [26, с. 147].

Робота у групах активізує учнів, збільшує результативність їхньої діяльності. Це доводять методики, пов'язані зі спільним пригадуванням. Перша методика допомагає разом пригадати вірш чи байку. Спочатку кожен з учасників виконує завдання інди­відуально, фіксує на листку відомі слова або залишає пропуски на місці забутих слів, фраз. Під час спільного пригадування запов­нюються всі пропущені місця. Друга методика допомагає пригадати розташування будинків на окремих вулицях, вулиць в окремих райо­нах міста та ін.

У тренінгу досить поширеним є використання рольових ігор. Кожен тренер може застосовувати сюжети вже відомих ігор або для кожної групи створювати нові.

Багато вправ, зазначених у розділах 'Тренінг сенситивності", 'Тренінг креативності", можуть використати студенти біологічного, географічного, філологічного, математичного, історичного філософ­ського факультетів та факультетів іноземних мов, міжнародних відносин на заняттях з мікровикладання, коли відтворюються етапи засвоєння знань, закріплення нового матеріалу. Отже, студенти можуть, оперуючи конкретним матеріалом своєї дисципліни, засто­совувати ці вправи на заняттях спочатку в аудиторних умовах, а потім і на практиці. Наприклад, використовуючи вправу "Ариф­мометр", можна повторити прості й двозначні числа, відпрацювати дії множення, ділення на швидкість та ін. Багато вправ можна застосовувати на уроках іноземної мови. Вони не лише допоможуть засвоїти нову лексику з конкретної теми, а й розвивають мовлення, вимову тощо. Вправи на асоціації з літературними героями допо­можуть історикам відтворити епоху, історичну подію, окреслити особу діяча тої чи іншої доби і країни, а філологам - проникнути у творчу лабораторію письменника, зрозумівши характер, вчинки літературного героя. Відбір тренінгових вправ, безумовно, залежить від творчості самого педагога, від мети заняття, перш за все розвиваючої: які вміння і навички на занятті потрібно сформувати в учнів.

Отже, досвід засвідчує, що застосування тренінгу на практичних заняттях з курсу "Педагогіка" допомагають викладачеві адаптувати студентів до педагогічної діяльності, навчити їх правильно спілкува­тися зі своїми учнями, показати багатосторонність педагогічного спілкування. Цілі курсу "Педагогіка" і тренінгу збігаються. Насам­перед, тренінгові вправи допомагають розвивати у студентів педа­гогічні здібності та вміння оволодівати таким складним видом діяльності, як діяльність учителя. Впровадження тренінгових вправ на заняттях допомагає практично відтворити комунікативні вміння педагога, що неможливо на звичайних практично-семінарських за­няттях, готує студента до викладання конкретної дисципліни в аудиторних умовах. Тому тренінг можна вважати новою технолотією у навчальному процесі, яка адаптує майбутніх педагогів до професії.

Тренінг як нова педагогічна технологія вбирає у себе зміст усіх визначень оього поняття, бо охоплює різноманітні методи та при­йоми. Тренінг допомагає в організації і проведенні навчального процесу, створює комфортні умови для співпраці вчителя і учнів, викладачів і студентів, виявляє майстерність педагогів.

Література

1.                  Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія: Підручник. - К.: Либідь, 1998. - 560 с.
2. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. - Л., 1968. -336 с.
3. Атутов П.Р. Технология и современное образование // Педагогика. - 1996.- № 2 - с.37-43.
4. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества- М, 1979. -378 с.
5. Безпалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. - М., 1989.-178 с.
6. Бехтерев В.М. Общие основы рефлексологии человека.- Л.,-1926.-245 с.
7. Боголюбов В.И. Педагогическая технология: эволюция поня-тия.-Педагогика. - 1991.- № 9.- С. 123.
8. Бордовский Г.А., Извозчиков В.А. Новые технологии обу­чения: Вопросы терминологии // Педагогика. - 1993.-№ 5.
9. Бурлака Я.І., Вихрущ В.О. Про форми організації навчальної діяльності школярів // Рад. школа. — 1984. - № 5.- С. 39-44.
10. Выготский Л.С. Избранные педагогические исследования.-М.: Изд-во АПН ССР, 1956. - 320 с.
11. Выготский Л.С. История развития высших психических функций // Собр. соч. - М., 1983. - Т.4. - С.37-77.
12. Гальперин П.Я. Методы обучения и умственное развитие. -М., 1985.-278 с.
13. Грабовська С.Л. Інтерактивне навчання у вузі: проблеми і перспективи // Вісник Львівського університету. Серія педагогіч­на. -Вип.15.-4.2. -С.171-176.
14. Давыдов В.В. Теория развивающего обучения. - М., 1996. -324с.
15. Десев Л. Психология малых групп. - М.: Прогресе, 1979. -208с.
16. Дреер А. Преподавание в средней школе США. - М., 1983. -248с.
17. Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обу­чение- Л., 1985. - 342 с.
18. Захаров В.П., Хрящева Н.Ю. Социально-психологический тренинг- Л., 1990. - 258 с.
19. Кларин МБ. Инновации в мировой педагогике. - М., 1998. -180с.
20. Кларин М.В. Педагогическая технология в учебном процес­се. - М., 1989. - 225 с.
21. Кларк М. Технология образования или педагогическая технология?// Перспективы. Вопросы образования. - М., 1983. -№2.-С. 78.
22. Ковалев Г.А. Основные направления использования актив­ного социального обучения в странах Запада // Психологический журнал. - 1989-№ 1.-Т.10.-С. 127-136.
23. Кошманова Т. С. Концептуальні моделі розвитку особистості школяра. - Львів, 1994. -23 с.
24. Кошманова Т.С. На шляху до новітньої педагогічної освіти (на прикладі Університету штату Мічіган). - Львів, 2000. -345 с.
25. Кошманова Т.С. Розвиток педагогічної освіти у США (1960-1998 pp.). - Львів: Вид-во "Світ", 1999. - 486 с.
26. Кривулина А.А. Эргодизайн образовательного пространства (размышление психолога). - М: ПЕР СЭ, 2003, - 192 с.
27. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М.: Политиздат, 1977. - 304 с.
28. Левитес Д.Г. Практика обучения: современные образо­вательные технологии. - М.; Воронеж, 1998. - 337 с.
29. Лийметс Х.Й. Групповая работа на уроке. - М.: Знание, 1975.-62с.
30. "Моделі навчання" (для студентів педагогічних спеціаль­ностей) / За ред. Т.С. Кашманової. Серія: навчально-методичні мате­ріали — Вип. 5. - Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2002.-22с.
31. Макшанов С.И. Психология тренинга. - СПб., 1997. - 237 с.
32. Матюшин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. - М., 1972. - 354 с.
33. Монахов В.М. Технологические основы проектирования и конструирования учебного процесса. - Волгоград, 1995. - 322 с.
34. Назарова Т.С. Педагогическая технология: новый этап эво­люции // Педагогика. - 1997. - № 3. - С.20.
35. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: Учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров / Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркина, М.В. Моисеева, А.Е. Петров. Под ред. Е.С. Полат. - М.: "Академия", 1999. - 65 с.
36. Нор Е.Ф. Технология организации групповой учебной деятельности. - Николаев. 1998. - 75 с.
37. Освітні технології у школі та вузі: Матеріали науково-практичної конференції / За ред. О.М. Пєхотил Миколаїв: МФ На УКМА, 1999.
38. Освітні технології. Навчально-методичний посібник / За заг. ред. О.М. Пєхоти. - К.: А.С.К., 2001. - 348 с.
39. Педагогіка / За ред. М. Д. Ярмаченка. - К.: Вища школа, 1986. - 543 с.
40. Педагогічна технологія: Посібник / І.Ф. Прокопенко, B.I. Євдокимов. - X.: Основа, 1995. - 548 с.
41. Пехота Е.Н. Технологический подход в образовании с позиций педагогики ненасилия и развития. // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського. - Вип. 4. - Одеса, 1999.
42. Практикум по социально-психологическому тренингу. -СПб., 1997.
43. Психогимнастика в тренинге /Под ред. Н.Ю. Хрящевой. -СПБ., 1999.-256 с.
44. П'ятакова Г.П. Адаптація майбутнього вчителя до педаго­гічної діяльності на практичних заняттях з методики викладання літератури // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. Вип. 15. Ч.2., 2001. - С. 86-89.
45. П'ятакова Г.П. Застосування інтерактивних методів нав­чання на заняттях із курсу "Історія російської літератури" у вищій школі // Тези доповідей звітної наукової конференції кафедри педагогіки, 19 лютого 2002 p.- Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2002. - С. 41- 47.
46. Роджерс Н. Взгляд на психотерапию, становление человека.-М., 1994.
47. Роджерс Н. Творчество как усиление себя // Вопросы пси­хологии. - 1990. -№ 3. - С. 165.
48. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие. - М.: Народное образование, 1998. - 589 с.
49. Чередов ИМ. Формы учебной работы в средней школе. - М.: Педагогика, 1988. - 160 с.
50. Юдин В.В. Педагогическая технология. -Ярославль, 1997.
51. Ярошевский М.Г.  Психология творчества и творчество в психологии // Вопросы психологи. - 1985. - № 6. - С. 16-37.
52.  Ярошенко О.Г.  Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика. - К.: Партнер, 1997. - 193 с.