Завдання для конкурсу молодого педагога

Завдання для  конкурсу молодого педагога

1.   Заповніть наступну схему прикладами з власного досвіду.

РІВНІ ПСИХІКИ. ПСИХІЧНІ ПРОЯВИ ТА ПОВЕДІНКОВІ АКТИ

Несвідомий	Коли доторкуюсь до дуже гарячого, одразу забираю руку, симпатія до протилежної статі
Підсвідомий	Коли я чую знайому пісню і починаю посміхатись, а потім згадую, що ця пісня постійно гралав період мого відпочинку на морі.
Свідомий	Коли я вирішую, коли мені зайти в магазин, в ввечері чи в обід.

2.      Виберіть, які з перерахованих особливостей характеризують сангвініка, меланхоліка, холерика, флегматика:

енергійність, три­вала працездатність, підвищена активність, гарячковість, терпіння, стриманість, повільність рухів та мови, дуже швидка зміна почуттів та настрою, виразність міміки та пантоміміки, гіперсензитивність, збуджений стан, швидке пристосування до нових обставин, пригніченість та розгубленість при невдачах, поверхневість у сприйнятті людей та явищ, самоконтроль, тривожність.

Сангвінік: енергійність, підвищена активність, швидке пристосування до нових обставин, виразність міміки та пантоміміки

Меланхолік: гіперсензитивність, , пригніченість та розгубленість при невдачах, тривожність,

Холерик: гарячковість, збуджений стан, дуже швидка зміна почуттів та настрою

Флегматик: три­вала працездатність, терпіння,стриманість, самоконтроль, повільність рухів та мови, поверхневість у сприйнятті людей та явищ.

3.       Критично оцініть ефективність наступної методики та дайте відповідь-висновки.

Найчастіше у людях поєднується ознаки всіх типів темпераментів, але якийсь проявляється сильніше, а інші — не так яскраво. Для з’ясування пріоритетів спробуйте відповісти на запитання за шкалою: 10 — повна згода … 0 — повне заперечення (тобто щось із ряду 10, 9, 8, 7, 6, 5, 4, 3, 2, 1, 0).

1.        Перед якоюсь важливою для мене подією я починаю нервувати. - 7

2.   Я працюю нерівномірно, уривками. - 4

3.   Я швидко переключаюся з однієї справи на іншу. - 7

4.   Якщо треба, я можу спокійно чекати. - 4

5.   Мені потрібні співчуття і підтримка, особливо при невдачах і труднощах. - 8

6.   З рідними я нестриманий і запальний. - 0

7.   Мені неважко зробити вибір. - 8

8.   Мені не треба стримувати свої емоції, це трапляється само по собі. - 5

Підрахуйте вагу кожного типу темпераменту:

Сангвінік — С= 3 + 7; Холерик — Х= 2 + 6;
Флегматик — Ф = 4 + 8; Меланхолік — М = 1 + 5.

Вага типів темпераменту за формулами: С = 15; Ф = 9; Х = 4; М = 15

Формула темпераменту: СМФХ (сангвіністично-меланхолічні ознаки суттєво переважають, на відміну від флегматично-холечних, але всі ознаки наявні).

4.      Особистість та її характер; охарактеризуйте сутність, прояви, умови формування.

Поняттям "особистість", як правило, позначають певну сукупність ознак людини, що характеризують її як суспільну, соціальну особу. Іноді особистість визначають як соціальну якість індивіда, яка може перейти змістовною ознакою в індивідуальне буття і зумовити тим сами культурно-історичний рівень самопроявів людини. Особистість — водночас своєрідна умова і соціально цінний наслідок розгортання особистого життя; своєрідність умови полягає у неповторній готовності людини звершити цю якість, соціальна цінність наслідку — у примноженому соціокультурному багатстві людства.

Характер особистості, як правило, пояснюють у змістовному перетині Його складових — емоційної, вольової, моральної та інших сторін, що зумовлюють індивідуальний, неповторний характер діяння конкретного індивіда. Найбільш сутнісним у розумінні природи характеру особистості є те, що він складається з різнорідних властивостей, які можна поєднати в три групи елементів. Насамперед у ньому представлена фізична природа людини у вигляді певної тілесної організації, нерозривно пов'язана з нею психічна природа індивіда, в якій ті чи інші прояви тісно пов'язані з життям тіла. Такими є потяги, імпульси, афекти, чуттєвість, швидкість реакції тощо і найголовніше — елементи волевиявлення.

Центральними, або стрижневими відносинами особистості є ставлення особистості до оточуючих (колективу) і ставлення особистості до праці. Існування центральних, стрижневих відносин і обумовлених ними властивостей у структурі характеру має важливе практичне значення у вихованні людини.

Неможливо подолати окремі вади характеру (наприклад, грубість і брехливість) і виховати окремі позитивні властивості (наприклад, ввічливість і правдивість), ігноруючи центральні, стрижневі відносини особистості, а саме ставлення до людей. Іншими словами, не можна формувати лише певні властивості, виховувати можна тільки цілу систему взаємопов'язаних властивостей, звертаючи при цьому основну увагу на формування центральних, стрижневих відносин особистості, а саме відносин до людей (колективу) і праці.

Цілісність характеру, однак, не абсолютна. Це пов'язано з тим, що центральні, стрижневі відносини не завжди цілком і повністю визначають інші. Крім того, ступінь цілісності характеру індивідуально-своєрідний. Зустрічаються люди з більш цілісним і менш цілісним або суперечливим характером. Разом з тим, необхідно відзначити, що коли кількісна вираженість тієї чи іншої риси характеру досягає граничних величин і виявляється близькою до межі норми, виникає так звана акцентуація характеру.

Акцентуація характеру — це крайні варіанти норми, як результат посилення окремих рис характеру. Акцентуація характеру при досить несприятливих обставинах може призвести до патологічних порушень і змін поведінки особистості, до психопатії, але ототожнювати її з патологією неправильно. Властивості характеру визначаються не біологічними закономірностями (спадковими факторами), а громадськими (соціальними факторами).

5.      Проаналізуйте, коли «включаються» психологічні механізми захисту. Виберіть будь-які два захисти, проаналізуйте їх дію у Вашому житті.

Бувають випадки, коли людина потрапляє у неприємну ситуацію, яка викликає стійке переживання негативних емоцій - сум, гнів, сором тощо. Якщо сама людина не може змінити цю неприємну ситуацію, то психіка починає захищатись від травмуючих емоційних переживань, які заважають та пригнічують людину. Психологічний захист - це зазвичай неусвідомлюваний процес усунення або послаблення психікою людини негативних, травмуючих або неприйнятних емоційних переживань

Приклад:

Раціоналізація - наведення для себе псевдорозумної аргументації у випадку поразки (байка про лисицю, яка, не зумівши дотягнутись до винограду, вирішила, що він зелений і несмачний).

Я не змогла вирішити задачу з математики і сказала собі : «Вона мені в житті не згодиться, навіщо себе заставляти вчить і шукать розв’язок, в когось спишу.»

Заміщення - перенесення агресивних імпульсів на менш загрозливого об'єкта (начальник посварив підлеглого, той, не маючи змоги відповісти тим же керівнику, сварить вдома дружину, та - дітей, вони лупцюють домашніх тварин).

У мене видався поганий день, я зустрічаються з подругою і починаю придиратись до кожної дрібниці, цим самим псую їй настрій.

6.      У будь-якій сфері життєдіяльності особистість несе відповідальність, але рівні сформованості певної локалізації контролю у всіх різна.

За допомогою тесту РСК Дж. Роттера:

а) визначіть рівень сформованості власного локусу контролю у будь-якій сфері життєдіяльності за 7 шкалами інтернальності та власний профіль рівня суб’єктивного контролю;

Тест:

1)       +

2)       +

3)       –

4)       +

5)       –

6)       –

7)       +

8)       –

9)       +

10)    –

11)    +

12)    –

13)    +

14)    –

15)    –

16)    +

17)    –

18)    +

19)    –

20)    –

21)    +

22)    +

23)    –

24)    +

25)    +

26)    –

27)    +

28)    +

29)    +

30)    +

31)    –

32)    +

33)    –

34)    +

35)    +

36)    –

37)    +

38)    +

39)    +

40)    +

41)    +

42)    +

43)    +

44)    +

1.   Шкала загальної інтернальності (Ио). Максимальний показник — 44 бали, мінімальний — 0. Високий показник відповідає високому рівню суб’єктивного контролю; такі люди повністю беруть відповідальність за своє життя в цілому.

Результат: 25

2.   Шкала інтернальності у сфері досягнень (Ид). Високий показник за цією шкалою відповідає високому рівню суб’єктив­ного контролю над всіма подіями в житті, низький показник говорить про те, що людина пов’язує свої успіхи, досягнення із зовнішніми обставинами: везінням, щасливим випадком, допо­могою інших людей. Максимальний показник — 12 балів, мінімальний — 0.

Результат: 7

3.   Шкала інтернальності у сфері невдач (Ин). Високий показ­ник говорить про те, що людина повністю бере на себе відповідальність за свої неуспіхи, різні неприємності, невдачі; максимальний показник — 12 балів, мінімальний — 0.

Результат: 8

4.   Шкала інтернальності в сімейних стосунках (Ис). Високий показник говорить про те, що людина вважає тільки себе відповідальною за все, що відбувається в сімейних стосунках; максималь­ний показник — 10 балів, мінімальний — 0.

Результат: 8

5.   Шкала інтернальності у сфері виробничих відносин (Ип). Високий показник говорить про відповідальність особистості в сфері виробничих стосунків, а низький — про те, що людина віддає перевагу зовнішнім обставинам; максимальний показник —
8 балів, мінімальний — 0.

Результат: 4

6.   Шкала інтернальності у сфері міжособистісних стосунків (Им). Високий показник показує відповідальність за свої стосунки з людьми, низький — навпаки, показує, що людина не несе відповідальності за свої дії в міжособистісних стосунках; максимальний — 4 бали, мінімальний — 0.

Результат: 4

7.   Шкала інтернальності у сфері здоров’я та хвороб (Из). Високий показник говорить про те, що особистість вважає себе відповідальною за своє здоров’я і навпаки, низький показник говорить про те, що людина вважає інших, особливо лікарів, відповідальними за її здоров’я; максимальний показник — 4 бали, мінімальний — 0.

Результат: 4

б) проаналізуйте, як впливає на вашу діяльність (або майбутню професійну діяльність) виявлений РСК.

Я виявила такі особливості, що можуть вплинути на маю майбутню професійну діяльність:

-          не завжди покладаюсь тільки на себе. Як позитив – це потреба у командній роботі.

-          я не завжди впевнена, що мої максимальні  зусилля  приведуть до досягнення мети, у близько 40% ситуацій покладаюсь на успіх. Це негативно може вплинути на мою діяльність.

-          за неуспіхи і невдачі зазвичай беру відповідальність на себе. Це позитивна якість, так як вона є стимулом самовдосконалення

-          як частина сім’ї, вважаю себе відповідальною, за те, що відбувається в сімейних стосунках. Це позитивна якість, так як небайдужість – ознака сімейного благополуччя.

-          50 на 50 віддаю перевагу зовнішнім обставинам у виробничих відносинах. Влив як позитивний, так і негативний, в залежності від реальних подій та рішень, однак я вважаю, що це досить раціональний підхід.

-          повністю відповідальна за свої міжособистісні стосунки та  особисте здоров’я. Це більш позитивна, ніж негативна якість, так як піклування про здоров’я  та суспільне становище мене як частини соціуму визначає особисті якості, як працівника.

7. В основі конфлікту лежить зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій чи поглядів суб’єктів взаємодії.

За допомогою опитувальника К. Томаса:

1) визначте та проаналізуйте індивідуальну стратегію та тактику поведінки у конфліктній ситуації;

2) вкажіть, яка стратегія поведінки суб’єкта діяльності в конфліктній ситуації вважається оптимальною і як вона впливає на результативність сумісної діяльності та спілкування;

3) що краще: «тиха згода» чи «велика лайка»?

ОПИТУВАЛЬНИК К. ТОМАСА

Інструкція. Нижче пропонується 30 пар варіантів поведінки в конфліктній ситуації. В кожній парі Ви повинні вибрати один із варіантів, найбільш характерний для Вас («а» чи «б»). Свій вибір фіксуйте знаком «+» («плюс») поруч з відповідним варіантом поведінки. Довго не задумуйтесь.

ТЕКСТ ОПИТУВАЛЬНИКА

1. а) Иногда я предоставляю возможность другому взять на себя ответственность за решение спорного вопроса.

б) Вместо того чтобы обсуждать то, в чем мы расходимся, я стараюсь обратить внимание на то, в чем мы оба согласны.

2. а) Я стараюсь в споре прийти к взаимному согласию.

б) Я пытаюсь уладить спор с учетом всех интересов другого человека и моих собственных.

3. а) Обычно я настойчиво стремлюсь добиться своего.

б) Иногда я жертвую своими собственными интересами ради интересов другого человека.

4. а) Я стараюсь прийти к соглашению на основе взаимных уступок.

б) Я стараюсь не задевать чувств другого человека.

5. а) Улаживая спорную ситуацию, я все время пытаюсь найти поддержку у другого.

б) Я стараюсь делать все, чтобы избежать бесполезной напряженности.

6. а) Я стараюсь избежать неприятностей для себя.

б) Я стараюсь добиться своего.

7. а) Я стараюсь отложить решение спорного вопроса, чтобы со временем решить его окончательно.

б) Я считаю возможным в чем-то одном уступить, чтобы добиться своего в другом.

8. а) Обычно я настойчиво стремлюсь добиться своего.

б) Я первым делом в споре стараюсь разобраться, какие и чьи интересы затронуты и вокруг чего возник вопрос.

9. а) Я думаю, что не всегда стоит волноваться из-за каких-то возникших разногласий.

б) Я сделаю все, чтобы добиться в споре своего.

10. а) Я твердо стремлюсь добиться своего.

б) Я пытаюсь найти решение проблемы, которое бы устраивало двоих.

11. а) Первым делом я стремлюсь определить, какие интересы затронуты в споре, из-за чего возник вопрос.

б) Я стараюсь успокоить другого человека и прежде всего сохранить наши отношения.

12. а) Зачастую я стараюсь не занимать такую позицию, которая может вызвать споры.

б) Я даю возможность другому в чем-то остаться при своем мнении, если он также идет мне навстречу.

13. а) Я предлагаю в споре среднюю позицию.

б) Я настаиваю, чтобы все было сделано по-моему.

14. а) Я сообщаю другому свою точку зрения на проблему и спрашиваю о его взглядах.

б) Я пытаюсь убедить другого в правильности и преимуществе моих взглядов.

15. а) Я стараюсь успокоить другого и сохранить наши от-
ношения.

б) Я стараюсь сделать все необходимое, чтобы избежать напряжения в отношениях.

16. а) Я стараюсь не задевать чувств другого.

б) Я обычно пытаюсь убедить другого в преимуществах моей позиции.

17. а) Обычно я настойчиво стремлюсь добиться своего.

б) Я стараюсь сделать все, чтобы избежать бесполезной напряженности во взаимоотношениях.

18. а) Если это принесет другому радость, предоставлю ему право настоять на своем.

б) Я даю другому возможность остаться при своем мнении, если он идет мне навстречу.

19. а) Первым делом я пытаюсь определить, из-за чего возник спор и чьи интересы в нем затронуты.

б) Я стараюсь отложить спорные вопросы, с тем, чтобы со временем решить их окончательно.

20. а) Я пытаюсь немедленно преодолеть наши разногласия.

б) Я стараюсь найти наилучшее сочетание выгод и потерь для нас обоих.

21. а)Улаживая отношения, стараюсь быть внимательным к другому.

б) Я всегда склоняюсь к прямому и откровенному обсуждению проблемы.

22. а) В споре я пытаюсь найти позицию, которая находится посередине между моей и позицией другого человека.

б) Я отстаиваю свою позицию.

23. а) Как правило, я беспокоюсь о том, чтобы удовлетворить желание каждого из нас.

б) Иногда я предоставляю другому взять на себя ответственность за решение спорного вопроса.

24. а) Если другому его позиция кажется очень важной, я стараюсь идти ему навстречу.

б) Я стараюсь убедить другого пойти на взаимное сог-
лашение.

25. а) Я пытаюсь убедить другого в своей правоте.

б) Решая спорные вопросы, я стараюсь быть внимательным к доводам другого.

26. а) Я обычно предлагаю в споре среднюю позицию.

б) Я почти всегда стремлюсь удовлетворить интересы каждого из нас.

27. а) Чаще всего я стремлюсь избежать споров.

б) Если это принесет радость другому, я даю ему возможность настоять на своем.

28. а) Обычно в споре я настойчиво стремлюсь добиться своего.

б) Улаживая конфликт, я обычно стремлюсь найти поддержку у другого.

29. а) Я предлагаю в споре позицию среднюю.

б) Думаю, что не всегда стоит волноваться из-за возникших разногласий.

30. а) В споре я стремлюсь не задеть чувств другого.

б) Я всегда занимаю такую позицию в споре, чтобы совместно мы могли добиться успеха.

ОБРОБКА ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ:

1)   Згідно з «ключем» опитувальника підрахуйте суму набраних Вами балів по кожній тактиці.

Тактика № питання	Змагання	Співробітництво	Компроміс	Уникнення	Присто-сування
1				а	б
2		б	а
3	а				б
4			а		б
5		а		б
6		б		а
7			б	а
8	а	б
9	б			а
10	а		б
11		а			б
12			б	а
13	б		а
14	б	а
15				б	а
16	б				а
17	а			б
18			б		а
19		а		б
20		а	б
21		б		а
22	б		а
23		а		б
24			б		а
25	а				б
26		б			а
27				а	б
28	а	б
29			а	б
30		б			а

2)   Нанесіть результати на графік.

Оптимальна стратегія поведінки в конфлікті — це використання всіх 5 тактик поведінки, кожна з них має значення в інтервалі 5—7. На графіку результат оптимальної стратегії по­падає в «коридор», відмічений пунктирними лініями.

8.

1.    Педагогічний процес має циклічний характер, в якому виділені етапи: підготовчий, основний, кінцевий. Зробіть класифікацію та проаналізуйте послідовність розвитку педагогічного процесу, заповніть таблицю, дайте характеристику кожного етапу.

Підготовчий етап	Основний етап	Кінцевий етап
Визначення мети	здійснення	аналіз
Цілепокладання	педагогічна взаємодія	виявлення відхилень
діагностування умов	організація зворотного зв’язку	визначення помилок
Прогнозування	регулювання та корекція діяльності	аналіз причин, що призвели до цих помилок
Планування	З’ясування умов процесу  та їх можливостей	Проектування заходів подолання помилок

Педагогічний процес має циклічний характер. Послідовність розвитку цього процесу відображається в етапах. Головні етапи такі: підготовчий, основний, заключний.

Підготовчий етап — на цьому етапі необхідно створити умови, найбільш сприятливі для протікання педагогічного процесу. Організація цих умов вимагає розв'язання цілої низки завдань: цілепокладання, діагностування умов, прогнозування досягнень, проектування та планування розвитку процесу. 

Сутність цілепокладання полягає у трансформації загальної педагогічної мети, яка стоїть перед системою освіти, в конкретні завдання для кожної освітньої установи, кожного навчального колективу. 

Педагогічна діагностика — це дослідження, спрямоване на з'ясування умов, в яких має проходити педагогічний процес, їх потенційних можливостей для сприяння або утруднення протікання цього процесу. 

Сутність прогнозування постає в оцінюванні результативності конкретного педагогічного процесу в заданих умовах ще до його початку. Завдяки прогнозуванню можна задавати вихідні дані процесу, активно втручатися в його хід та проектування. 

Завершується цей етап проектом організації процесу, який після заключної доробки перетворюється у план, точно визначає що, які коли потрібно робити в конкретному педагогічному процесі того чи іншого навчально-виховного закладу. 

Основний етап — етап здійснення педагогічного процесу містить у собі такі елементи: постановка і роз'яснення цілей та завдань майбутньої діяльності, взаємодія педагогів і учнів; використання методів, засобів і форм педагогічного процесу, що передбачені заздалегідь, створення сприятливих умов; здійснення різноманітних заходів стимулювання діяльності школярів, забезпечення зв'язку педагогічного процесу з іншими. Важливу роль на цьому етапі відіграє зворотний зв'язок, завдяки якому можна знайти оптимальну відповідність між педагогічним керівництвом і самоврядуванням вихованців. Саме цей зв'язок робить педагогічний процес саморегулюючою системою, здатною до корекції і самовдосконалення. При цьому оперативний контроль відіграє стимулюючу роль. 

Заключний етап містить у собі аналіз одержаних результатів, виявлення помилок, які виникли у процесі, аналіз причин, що призвели до цих помилок, і проектування заходів для подальшого запобігання означених помилок або їх усунення.