Діагностична карта оцінки ефективності впровадження нових і передових технологій навчання

     Діагностична карта оцінки ефективності
впровадження нових і передових технологій навчання
(Т. Орлова)

   Діагностична карта дозволяє прослідкувати, наскільки ефективно впроваджуються нові технології навчання, а також прогнозувати професійний ріст того чи іншого вчителя. Може використовуватись як універсальна атестаційна карта. Вона дозволяє визначити динаміку професійного росту вчителя протягом року, порівнюючи відвідування уроків між собою по роках, виявляючи динаміку нарощування творчого потенціалу (на основі порівняльної характеристики середньої оцінки показників за кілька уроків).

   Критерії та оцінка. Оцінювання показників ефективності впровадження нових і передових технологій навчання здійснюється за трибальною шкалою:

 „3” − якість проявляється яскраво, протягом усього уроку (в процесі пояснення, закріплення і контролю за засвоєнням знань, а також творчого використання їх);

 „2” − якість помітно виражена, проявляється постійно;

 „1” − якість проявляється не завжди і виражена не достатньо.

   Оцінку виставляє експериментатор (методист, директор, його заступники), поряд з нею виставляє сам собі оцінку вчитель. Шляхом порівняння експертної оцінки з самооцінкою, можна визначити методичні труднощі вчителя (за низькими балами), рівень його самооцінки (за різницею виставлених оцінок експертом та самооцінкою). Можна також встановити, що є основою професійного росту (найбільш високі оцінки), встановивши, таким чином раціональне "зерно" творчого потенціалу вчителя, прагнучи побудувати логічний перехід між найвищими оцінками. Подібний аналіз дозволяє також визначити, наскільки великий і в чому саме полягає сутність творчого потенціалу педагога.

№ з/п	Показники	Оцінка
		експертна	самооцінка
1.	Планування та організація навчально-виховного процесу на уроці
1.1.	Вміння визначити мету, основні завдання в окремих ланках уроку
1.2.	Відповідність вибраних методів навчання меті і завданням окремих ланок уроку.
1.3.	Реалізація виховної функції уроку.
1.4.	Залучення учнів до морально-етичної оцінки матеріалу, що вивчається.
1.5.	Варіативність використовуваних способів, прийомів, засобів.
1.6.	Вміння вивести навчальну ситуацію на пошук шляхів вдосконалення і прогнозування явищ, процесів.
1.7.	Навчання вмінням самоосвіти.
1.8.	Володіння методикою організації проблемного навчання.
1.9.	Володіння дослідницькими вміннями.
1.10.	Впровадження основ знань світової культури в навчальний процес.
	Середня оцінка:
2.	Формування системи знань як основи розвитку творчого мислення учнів.
2.1.	Робота з базовими поняттями на уроці.
2.2.	Вміння поставити і науково обґрунтувати в процесі пояснення проблему.
2.3.	Глибина доведення наукових ідей.
2.4.	Ефективність вирішення проблемних завдань (формування висновків, вибір з декількох розв’язків оптимального)
2.5.	Способи навчання учнів умінням систематизації, класифікації, відбору інформації на уроці (опорні конспекти, тези, таблиці різного виду).
2.6.	Проникнення в сутність процесу. Результативність мислення.
2.7.	Формулювання гіпотези.
2.8.	Вміння робити висновки (із систематизованої інформації, логічного аналізу судження).
2.9.	Навчання технології умовиводів (порівняння g співставлення g визначення рис подібності і відмінності g судження g ранжування суджень g висновок g загальні висновки).
2.10.	Взаємодія знань, одержаних на уроці, із знаннями, одержаними на заняттях спецкурсів, наукових гуртків.
2.11.	Використання додаткової інформації (підручники, енциклопедичні матеріали, словники, науково-популярна література).
2.12.	Навчання способів формулювання умовиводів (спонтанне, прогноз, гіпотези, вибір правильного рішення).
2.13.	Використання історико-біографічних матеріалів на уроці (з історії розвитку науки, знання життєвого шляху вчених, першодослідників, характеристика епохи, в якій відбувалися відкриття і т.п.)
	Середня оцінка:
	3. Підготовка вчителя до реалізації багаторівневого навчання
3.1.	Обґрунтованість розподілу учнів за навчальними групами з врахуванням особистої траєкторії розвитку і здібностей.
3.2.	Підготовка фактичного матеріалу до уроку (окремих ланок), який проводиться в умовах багаторівневого навчання.
3.3.	Підготовленість навчальних груп до самостійної, творчої діяльності.
3.4.	Створення вчителем умов для розвитку відповідальної залежності між навчальними групами.
3.5.	Ефективність реалізації багаторівневого навчання.
3.6.	Ефективність вкладу кожної навчальної групи в кінцевий результат навчання.
3.7.	Етика і естетика відносин учнів з учителем.
3.8.	Реакція вчителя на успіхи навчальних груп.
3.9.	Діяльність вчителя щодо стимулювання роботи учнів в навчальних групах.
3.10.	Комунікація вчителя з учнями.
	Середня оцінка:
	Підсумкова середня оцінка:

Додаток 19

Функції керівника щодо управління
розвитком навчального закладу

 1. Аналіз стану та прогноз тенденцій змін у широкому соціальному середовищі, потенційно важливих для розвитку школи; виявлення нинішнього і прогнозованого майбутнього соціального замовлення, що адресуються школі.

 2. Прийняття принципового рішення про переведення школи в інноваційний режим життєдіяльності.

 3. Виявлення, аналіз і оцінка якості освіти в школі, результатів освітнього процесу, виявлення досягнень, передового досвіду, конкурентних переваг школи.

 4. Проблемний аналіз стану школи, виявлення проблем, які потребують вирішення.

 5. Планування, організація, керівництво і контроль розробкою концепції і програми розвитку школи.

 6. Планування і організація діяльності щодо розробки та формулювання системи цінностей (філософії) школи, її нової місії, основних положень інноваційної політики (курсу дій) і стратегій її реалізації.

 7. Організація виявлення і оцінки нововведень, апробованих в школі.

 8. Організація пошуку інноваційних ідей за межами школи.

 9. Експертиза інноваційних проектів та процесу їх реалізації.

 10. Координація проектів розвитку школи з орієнтирами місцевої, реґіональної, державної програми розвитку освіти.

 11. Організація вивчення вимог державних освітніх стандартів, вимог базових навчальних планів.

 12. Організація розробки індивідуального навчального плану школи, відповідних йому навчальних програм і програм виховної роботи.

 13. Організація експертизи модифікованих і авторських навчальних програм.

 14. Планування і організація розробки та освоєння нових освітніх технологій.

 15. Планування і здійснення нових підходів до організації освітнього процесу.

 16. Планування і організація прийому нового контингенту учнів.

 17. Формування кадрової політики школи, вимог до нових працівників.

 18. Організація пошуку і залучення на роботу в школу нових кваліфікованих кадрів для реалізації інноваційних проектів.

 19. Організація підготовки вчителів до здійснення інноваційної, дослідницької, дослідно-експериментальної роботи.

 20. Стимулювання і мотивація інноваційної діяльності педагогів.

 21. Організація контактів зі сторонніми організаціями та закладами в інтересах розвитку школи.

 22. Організація і керівництво підрозділами школи, які здійснюють інноваційні проекти (кафедр, інноваційних команд, тимчасових творчих колективів).

 23. Організація ресурсного забезпечення інноваційної діяльності в школі.

 24. Проектування нової моделі випускника школи, якості освіти, внутрішньошкільних стандартів навченості, вихованості, здоров’я школярів.

 25. Організація роботи і впровадження нормативів та критеріїв оцінки професійної, в т. ч. інноваційної діяльності.

 26. Організація діагностики навченості і реальних навчальних можливостей учнів, зони їх ближчого розвитку.

 27. Корегування програми розвитку школи.

Додаток 20

Питання для аналізу інноваційного проекту
навчального плану школи

1. За рахунок чого в навчальному плані реалізуються інноваційні ідеї:

 − за рахунок нових курсів, предметів;

 − з допомогою перерозподілу навчальних предметів за компонентами навчального плану, по класах;

 − за рахунок нового поєднання традиційних і нетрадиційних предметів, зміни об’єму навчального матеріалу по компонентах  навчального плану, по класах, предметах, галузях знань і т.п.

2. Наскільки обґрунтовані в пояснювальній записці до плану важливі принципи його побудови, очікуванні переваги в результатах, новизна оновлених елементів змісту?
3. Чи не суперечить філософія, концепція навчального плану, викладені в пояснювальній записці, основним ідеям розвитку школи?
4. Які переваги нового в порівнянні з попереднім з точки зору розвитку школи?
5. Які нові предмети (курси) пропонуються в навчальний план, в тому числі абсолютно нові; альтернативні, інтегровані?
6. Як вони розподіляються за ступенями навчання, профілями, конкретними класами?
7. Чи відповідає їх направленість логіці оновлення школи?
8. Як вписуються нові предмети (курси) в навчальний план, чи сумісні вони з тими, що вже є?
9. Чи оптимальний, з точки зору реалізації головних ідей оновлення школи, баланс між циклами предметів, між годинами державного і шкільного компонентів?
10. Як змінюється в кінцевому підсумку нововведень розподіл навчального навантаження між предметами, циклами; чи не виникає небезпека перевищення допустимих норм загального навантаження?
11. Якого навчально-методичного забезпечення вимагає реалізація запропонованого навчального плану? Чи можливе своєчасне повноцінне забезпечення його реалізації?

Додаток 21

Перелік питань для оцінки
інноваційних навчальних програм

 1. Чому виникла потреба у створенні іншої (нової, модернізованої) навчальної програми (немає аналогів, курс абсолютно новий; існуючі програми не задовольняють; наявні програми не відомі розробникам; наявні програми "не вписуються" в інноваційну політику школи, її навчальний план; "хочеться чогось нового" і т.п.)?

 2. На основі чого створена пропонована програма - на основі діючої програми; на основі програми вузу; на основі програм для гімназій, ліцеїв, спецкласів і т.п.; на основі лише власних підходів і досвіду, якому немає аналогів)?

 3. В чому відмінність розробленої програми від існуючих, в чому її особливості, оригінальність?

 4. Чи забезпечує реалізація запропонованої програми обов’язкові вимоги державних стандартів?

 5. Які (конкретно) нові результати будуть досягнуті при роботі за новою програмою (більш високий рівень знань, умінь і навичок, розвиток світогляду, ціннісних орієнтацій, креативність мислення;  економія часу і зусиль; підвищення рівня мотивації навчальної діяльності та ін.)?

 6. За рахунок чого в програмі передбачається досягнення бажаних високих і нових результатів (чи забезпечується змістом програми виховна, розвиваюча, ціннісна, діяльнісна, комунікативна, самоосвітня, оздоровча направленість; які можливості для індивідуалізації і диференціації навчання, врахування пізнавальних інтересів і нахилів учнів; доступність навчання; культуровідповідність навчання, його реґіональна, національно-етнічна спрямованість, повнота сприйняття і засвоєння матеріалу; економічність, відповідність матеріалу наявному навчальному часові; спрямованість на більш важливі, пріоритетні для даної галузі знань компоненти, сучасність, актуальність, зв’язок з життям; можливість координації та інтеграції з іншими програмами; репрезентативність програми, її здатність гідно представляти зміст відповідної галузі знань і т.п.?

 7. Які труднощі можливі під час реалізації нової програми і як передбачається їх долати, попереджувати, компенсувати?

 8. Чи супроводжується дана програма іншими компонентами навчально-методичного комплексу (підручник, збірник задач, інші посібники, методичні розробки для вчителя і учнів і т.п.)? Якщо ні, то яким чином передбачається вирішувати дану проблему?

 9. Які педагогічні технології, домінуючі форми організації даної програми? Чи готові автори до їх ефективного використання?

 10. Чи виконуються основні вимоги до оформлення, побудови інноваційної навчальної програми (наявність пояснювальної записки, яка містить концепцію навчального курсу, його специфіку; структурування курсу за розділами і темами; розумність дозування часу на вивчення різних елементів програми; чіткість вимог до очікуваних результатів навчання та ін.)?

 11. Чи вимагає програма дослідницько-експериментальної перевірки, якщо так, то як передбачається її здійснити?

 12. Яка допомога зі сторони адміністрації школи, запрошених спеціалістів необхідна для доопрацювання програми, її експертизи, перевірки?

Додаток 21

Тренінг з оформлення авторської розробки^*

1. План проведення тренінгу

   Втуп:

• організація роботи;
• розробка правил та з’ясування очікувань учасників.

   Поняття авторської розробки:

• що таке авторська розробка;
• необхідність оформлення авторської розробки;
• структура авторської розробки.

   Особливості написання пояснювальної записки. Робота над складанням пояснювальної записки.

   Критерії опису авторського задуму. Практична робота над описом авторського задуму.

   Прогнозування результату авторської розробки.

   Практична робота над описом прогнозованого результату.

   Оригінальність, новизна, межі використання авторської розробки.

   Робота над доведенням оригінальності й новизни та визначенням меж використання авторської розробки.

   Умови реалізації авторської розробки. Опис умов реалізації авторської розробки.

   Ділова гра „Експертиза авторської розробки”.

   Підведення підсумків тренінгу.

2. Опис тренінгу

   Мета тренінгу: надати заступникам директорів з навчально-виховної та науково-методичної роботи знання та навички щодо оформлення авторської розробки.

   Підготувати авторські розробки з питань удосконалення навчально-виховного процесу в школі.

   Тренінг передбачає висвітлення таких основних тем:

• поняття авторської розробки;
• необхідність оформлення авторської розробки як джерела освітніх інновацій;
• структура авторської розробки;
• технологія написання складових частин авторської розробки.

   Завдання тренінгу:

• визначити, що таке авторська розробка і для чого необхідно її оформляти;
• визначити структуру авторської розробки;
• набути практичні навички щодо оформлення авторської розробки;
• розробити робочий варіант авторської розробки з удосконалення навчально-виховного процесу в школі.

   Учасники тренінгу:

   Заступники директорів шкіл з навчально-виховної роботи та науково-методичної роботи, вчителі.

   Тренер-методист ІМЦ.

   Очікувані результати: Після завершення тренінгу учасники отримають знання та навички щодо:

• складових частин авторської розробки;
• процесу оформлення авторської розробки.

   Також учасники тренінгу розроблять робочий варіант авторської розробки як джерела освітніх інновацій.

Додаток 22

Як підготувати методичну розробку?^*

   Діючим положенням про атестацію педагогічних працівників України (з урахуванням змін і доповнень за наказом Міністерства освіти України від 1.12.1998 р.) передбачено, що педагогічні звання „Вчитель-методист”, „Викладач-методист” присвоюються педагогічним працівникам за певних умов, однією з яких є наявність власних методичних розробок.

   Сьогодні методична розробка – одна з поширених форм завершення творчої діяльності не тільки вчителів-методистів, а й багатьох інших педагогів-практиків. Проте відсутність у них навичок проведення наукового дослідження, осмислення та опису власного або чужого досвіду призводить до того, що їхні розробки не використовують.

  Методичною розробкою можна вважати текст, в якому систематизовано, послідовно викладено всебічно досліджену власну або чужу педагогічну діяльність, її особливості. Усі розробки умовно можна поділити на дві групи: розробки стосовно змісту освіти (програми, концепції, довідники, збірники, посібники тощо), розробки методики викладання (описи досвіду, технології, методики викладання предмета, розділу теми курсу або уроку, сценарії). Вчитель приступає до написання власної методичної розробки, якщо:

• в існуючій практиці його щось не задовольняє, виникає проблема (наприклад, вводиться новий спецкурс, а програми до нього немає);
• має ідею щодо вирішення проблеми;
• перевірка методичного та практичного втілення ідеї показала позитивний результат.

  Відповідно до цього, методична розробка матиме таку структуру:

1. Вступ (пояснювальна записка)

 Подається обґрунтування вибору теми, її новизна, короткий аналіз змісту, призначення розробки. Розшифровуються специфічні поняття і терміни.

2. Основна частина

 У вигляді кількох параграфів, пунктів висвітлюється суть дослідження, а саме:

  а) педагогічна ідея;

  б) її методичне втілення;

  в) практична реалізація.

3. Висновки

  Коротко формулюються основні результати, вказуються умови реалізації, можливості застосування.

   Характерною ознакою методичної розробки є наявність рекомендацій щодо її використання.

4. Перелік використаної літератури

  Оформляється згідно із загальноприйнятими правилами.

  Залежно від типу розробки – програма, власне розробка уроку – конкретна схема укладання тексту може відрізнятися, але такі схеми загальновідомі.

   Тим, хто розпочинає роботу з написання власної методичної розробки, допоможе подана нижче схема.

Схема-алгоритм підготовки методичної розробки

1. Виділення суперечностей, що породжують важливу для Вас і Ваших колег проблему.
2. Постановка проблеми, яку необхідно розв’язати.
3. Формулювання теми розробки, мети пошуку та завдань вирішення проблеми.
4. Аналіз науково-теоретичних положень та існуючого практичного досвіду з даної проблеми.
5. Роздуми, формулювання гіпотези, зародження ідей. Співставлення їх з існуючими.
6. Критичний аналіз і теоретичне обґрунтування розв’язання проблеми.
7. Прогнозування результату. Підготовка навчальних матеріалів.
8. Експериментальна практична перевірка: апробація окремих ідей і методичних рішень.
9. Оцінка результатів перевірки, аналіз труднощів, умов реалізації.
10. Написання тексту розробки.

Додаток 23

Спецкурс для керівників загальноосвітніх навчальних закладів
”Технологія створення інноваційних освітніх проектів”
(дистанційна форма навчання)^*

Пояснювальна записка

   Суспільні та соціальні тенденції розвитку країни в руслі її інноваційної політики призвели до необхідності розгортання інноваційної діяльності в освітній практиці, яка характеризується пошуком нових чи вдосконалених концепцій, принципів, підходів в освіті, змісті та формах її реалізації, в управлінні закладами та установами освіти.

   У даному навчальному курсі освітні інновації розглядаються як новостворені або вдосконалені технології навчання, управління, які істотно змінюють структуру і якість освітнього процесу і виступають продуктами інноваційної діяльності, яка забезпечує розроблення, поширення та застосування інновацій у системі освіти з метою її вдосконалення або оновлення.

   Інноваційна освітня діяльність передбачає залучення педагогів та інших працівників системи освіти до творчої діяльності, в результаті якої створюються нові чи вдосконалені педагогічні й управлінські продукти (програми, проекти), які впливають на підвищення рівня педагогічної майстерності, результативності навчально-виховного процесу, управління.

   На сучасному етапі розвитку системи освіти України інноваційна освітня діяльність характеризується такими взаємообумовленими та взаємопов’язаними ознаками, як створення й апробація різноманітних педагогічних та управлінських нововведень, розвиток творчого потенціалу учасників навчально-виховного процесу.

   Інструментом розвитку освітніх закладів та їх компонентів є педагогічне проектування. Перевагою програм (проектів) є їхня спрямованість на розв’язання важливих завдань, що визначають загальні тенденції розвитку освітнього закладу. Характер проектів пов’язаний з їх яскраво вираженою орієнтацією на врахування стану і прогнозування тенденцій змін соціального середовища.

   Педагогічні проекти завдяки їх прогностичності та спрямованості в майбутнє можуть стати засобами реалізації основних нововведень в освіті.

   Даний навчальний курс розрахований на керівників загальноосвітніх навчальних закладів міста. Однією з передумов навчання на курсах є наявність відповідного технічного обладнання, електронного зв’язку, оскільки з метою диференціації та індивідуалізації навчальної й пошуково-творчої діяльності слухачів, в ході якої буде здійснюватися керований процес написання авторського педагогічного проекту, курс розроблено як дистанційний. Кінцевим результатом навчання на дистанційних курсах для кожного слухача, що успішно виконає всі поставлені завдання, буде педагогічний проект з оновлення навчально-виховної роботи у власній школі.

   Курс розраховано на 60 годин (18 − теоретичних, 10 − консультаційних, 32 − самостійної творчої роботи слухачів).

Навчально-тематичний план
навчального курсу „Технологія створення
інноваційних освітніх проектів”

№ з/п	Розділи та основні теми курсу	Кількість годин
		Всього	Теоретичних	Консультаційних	Самостійних
1.	Методологічні основи педагогічного проектування.	4	2	−	2
2.	Інформаційна довідка про об’єкт проектування.	5	2	1	2
3.	Проблемно орієнтований аналіз.	12	4	2	6
4.	Концептуальні позиції проекту.	14	4	2	8
5.	Система управління проектом.	7	2	1	4
6.	Етапи реалізації проекту.	8	2	2	4
7.	Критерії оцінювання успішності реалізації проекту.	8	2	2	4
8.	Презентація проекту.	2	−	−	2
Разом:		60	18	10	32

Зміст навчального курсу
”Технологія створення інноваційного освітнього проекту”

   1. Методологічні основи педагогічного проектування (теоретичних − 2 год., самостійної роботи слухачів − 2 год.).

   Поняття педагогічного проектування. Проект (програма).

   Орієнтовна схема проекту, структура. Об’єкти проектування в загальноосвітньому навчальному закладі. Структура педагогічного процесу. типові недоліки проектів. Основні вимоги.

   Завдання для самостійної роботи: Сучасна освіта, на думку Н. Зимної, повинна передбачити формування проектної культури учасників освітнього процесу. Якщо Ви погоджуєтеся із цим, то висловіть свою точку зору стосовно питання „Що таке проектна культура?”

   Література:

1. Даниленко Л. Модернізація змісту, форм і методів управлінської діяльності директора загальноосвітньої школи. − К.: Логос, 1998. − 140 с.
2. Мир управления проектами / Под ред. Н. Решке. − М.: Аланс, 1993. − 304 с.
3. Сизоненко Г. Проективна педагогіка. З досвіду проектування

   2. Інформаційна довідка про об’єкт проектування (теоретичних − 2 год., консультаційних − 1 год., самостійна робота − 2 год.).

   Суть інформаційної довідки. Зміст довідки.

   Сфера проектування. Вимоги до складання довідки.

   Завдання для самостійної роботи:

1. Визначте сферу проектування. Обговоріть вибрані рамки проекту з адміністрацією, колегами, науковими консультантами.
2. Визначте коло осіб, які допоможуть збирати інформацію для довідки. Складіть інформаційну довідку.

   Література:

1. Коберник О. Проективна педагогіка і національна школа // Шлях освіти. − 2001. − №1. − С. 7-23.

   3. Проблемно орієнтований аналіз. Визначення цілей та завдань проекту (теоретичних − 4 год., консультаційних − 2 год., самостійна робота слухачів − 6 год.).

   суть проблемно орієнтованого аналізу. Пріоритети проблемного аналізу. Варіанти вибору напрямів проблемного аналізу.

   Методи діагностики. Вибір методів діагностики.

   Ціле покладання в педагогічному проектуванні. „Управлінські” та „особистісні” цілі й завдання.

   Структура цілей освітнього закладу.

   Завдання для самостійної роботи:

1. Визначте пріоритети проблемного аналізу і обґрунтуйте їх. Опишіть діагностичні методики, використані в діяльності Вашого закладу. Здійсніть проблемно орієнтований аналіз в рамках визначених напрямків.
2. Спроектуйте „особистісні” та „управлінські” цілі проекту. Здійсніть декомпозицію „особистісних” завдань за ступенями навчання та „управлінських” − за етапами реалізації проекту.

   Література:

1. Мельниченко Б.Ф. Методи діагностики в освітній діяльності // Педагогіка і психологія. − 2001. − №4. − С. 41-50.
2. Козаков В., Дзвінчук Д. Мета як основний фактор освітнього менеджменту // Освіта і управління. − 1997. − №3. − С. 31-35.

   4. Концептуальні позиції проекту (теоретичних − 4 год., консультаційних − 2 год., самостійна робота − 8 год.).

   взаємозв’язок науки і практики під час вироблення концепцій педагогічного проекту. Теоретичні підходи до розв’язання виявлених в проблемно орієнтованому аналізі суперечностей.

   Структура нового (оновленого) дидактичного процесу. Перспективний навчальний план як інструмент реалізації навчального процесу. „Особистісні” цілі й завдання проекту як результат ціле покладання на рівні освітнього закладу. Виховна система.

   Завдання для самостійної роботи: Розробити концепцію проекту відповідно до заданої структури.

   Література:

1. Соломатин А.М., Гам В.И. Теория и практика педагогического проектирования. − Омск, 2001. − 113 с.
2. Коберник О. Проективна педагогіка і національна школа // Шлях освіти. − 2000. − №1. − С. 7-13.
3. Цільові проекти гімназії „Еконад” // Відкритий урок. − 2002. − №3-4. − С. 73-80.

 

Зміст

Постановка проблеми..............................................................................	3
Теоретичні аспекти педагогічної інноватики.......................................	4
Готовність вчителя до інноваційної діяльності як педагогічна проблема.........................................................................................................	12
Структура готовності до інноваційної діяльності..................................	16
Рівні готовності вчителя до інноваційної діяльності.............................	19
Моделювання процесу формування готовності педагогів до інноваційної діяльності........................................................................................	23
Внутрішньо шкільна модель підготовки вчителя до інноваційної діяльності....................................................................................................	33
Умови формування готовності педагогічних працівників до інноваційної діяльності........................................................................................	38
Глосарій......................................................................................................	44
Список використаної та рекомендованої літератури.............................	48
Додаток 1. Діагностична карта оцінки рівнів готовності педагогів до інноваційної діяльності........................................................................	52
Додаток 2. Показники оцінки готовності вчителя до інноваційної діяльності....................................................................................................	55
Додаток 3. Рівні сформованості інноваційної діяльності....................	58
Додаток 4. Перелік основних прогностичних умінь, необхідних учителю для здійснення інноваційної діяльності...................................	59
Додаток 5. Опитувальний лист для оцінки якостей, необхідних для інноваційної педагогічної діяльності......................................................	61
Додаток 6. Карта вивчення та оцінки рівня інноваційної культури педагогічного працівника.........................................................................	61
Додаток 7. Карта експертизи та оцінки вмінь творчої та дослідно-пошукової діяльності.................................................................................	62
Додаток 8. Карта експертизи та оцінки професійної готовності вчителів до експериментальної роботи.........................................................	63
Додаток 9. Орієнтовна програма підготовки педагогічних працівників до інноваційної діяльності..............................................................	64
Додаток 10. Програма спецкурсу ”Методологія та логіка педагогічного дослідження, його організація” (12 годин)....................................	65
Додаток 11. Орієнтовний тематичний план спецкурсу „Основи педагогічних досліджень”.............................................................................	66
Додаток 12. Програма курсу ”Розвиток дослідницької культури вчителя”......................................................................................................	67