Застосування тренінгових
технологій на заняттях із курсу "Педагогіка"
Адаптація студента до професії вчителя починається з курсів
"Психологія", "Педагогіка", "Методика фахової
дисципліни" та продовжується під час педагогічних практик, коли студенти
самостійно готують та проводять заняття і позакласні виховні заходи з учнями у
базових школах або зі студентами в університеті. Під час обговорення
результатів педагогічних практик досить часто чуєш від студентів, що вони
стикалися з проблемами у спілкуванні зі школярами, особливо спілкуючись із
підлітками. Саме перша зустріч, знайомство з учнями відіграють важливу роль у
подальшій роботі. Тому на заняттях з курсу "Педагогіка" ми
застосовуємо метод "комунікативна атака": кожен студент за 1,5
хвилини повинен представити себе класу. Подання своєрідної самореклами
потребує підготовки, відбору тільки такої інформації, яка була б невідомою і
змогла б зацікавити учнів. Саме із вправи "знайомство" починається
кожне заняття з тренінгу спілкування. Це допомагає сформувати такі відносини,
коли враховуються інтереси інших учасників, що взаємодіють, а також їх почуття,
емоції, переживання, визначається цінність особистості іншої людини.
На першому практично-семінарському занятті із курсу "Педагогіка" ми знайомимо студентів з вправою "Щит", використовуючи досвід освітнього фонду Польщі "Ршкіасіа діа <1ето1ігас]і". Кожен студент на окремому аркуші паперу заповнює таблицю:
На першому практично-семінарському занятті із курсу "Педагогіка" ми знайомимо студентів з вправою "Щит", використовуючи досвід освітнього фонду Польщі "Ршкіасіа діа <1ето1ігас]і". Кожен студент на окремому аркуші паперу заповнює таблицю:
Хто я
|
Чим я пишаюся
|
Моя таємниця
|
Моє хобі
|
У графі "Хто я" необхідно написати одним словом, наприклад,
-"людина", "студент", "філолог". У графі
"Моя таємниця" можна відверто написати про себе, свою мрію, якийсь
вчинок. У графі "Моє хобі" потрібно намалювати те, чим ви полюбляєте
займатися. З інформацією, яка записана у таблиці, ознайомлюємо всіх студентів у
групі. Зазначимо, що таку інформацію про себе надає і викладач. Вправа
"Щит" допомагає краще пізнати один одного. Ці аркуші паперу студенти
приносять і на друге заняття, даючи можливість ознайомитися з ними всім, хто
бажає.
Корисною для знайомства зі студентами є вправа-досяідження "Дерево родоводу". Пропонуємо студентам заповнити анкету "Моє дерево життя". Можна порекомендувати вдома заповнити анкету.
Корисною для знайомства зі студентами є вправа-досяідження "Дерево родоводу". Пропонуємо студентам заповнити анкету "Моє дерево життя". Можна порекомендувати вдома заповнити анкету.
Анкета "Моє дерево
життя"
1. Ґрунт - це
Ваше культурне, соціо-економічне оточення. Зосередьтеся на тих галузях, що
якнайбільше його окреслюють. Я був вихований з вірою в те, що: Робота - це....
Гроші - це... Релігія - це... Моя національність -це... Моя раса - це ...
Чоловік - це... Жінка - це... Шлюб - це... Сім'я-це... Закон - це... Навчання -
це... Успіх - це... Друг- це...
2. Коріння дерева життя - це ваше бачення фундаментальних питань життя:
Я вірю, що моє життя походить від ... Істина для мене - це ... Я живу для того, щоб ... Щодня я наближаюсь де...
3. Стовбур дерева життя відображає вашу концепцію людини. Відповідаючи на запитання, Ви зображуєте свій погляд на проблему "що таке людина?" Знайдіть твердження , з яким Ви погоджуєтеся, і дайте своє обґрунтування.
1. Я в основному хороший тому, що...
2. Я в основному поганий тому, що...
3. Я залежний і не відповідаю за свої вчинки тому, що...
4. Я в основному егоїстичний тому, що...
5. Я в основному дбайливий і добрий з іншими тому, що...
6. Мої переконання впливають на мою особистість тому, що...
7. Моя особистість впливає на мої переконання тому, що.
4. Гілля дерева життя - це Ваші етичні цінності. Перелічіть ті, що для Вас є найбільш важливими, поясніть, чому...
5. Квіти дерева життя символізують емоції, які повинно породжувати Ваше філософське дерево. Перелічіть бажані й небажані емоції, які Ви відчуваєте щодо себе, інших, навчального закладу (школи).
2. Коріння дерева життя - це ваше бачення фундаментальних питань життя:
Я вірю, що моє життя походить від ... Істина для мене - це ... Я живу для того, щоб ... Щодня я наближаюсь де...
3. Стовбур дерева життя відображає вашу концепцію людини. Відповідаючи на запитання, Ви зображуєте свій погляд на проблему "що таке людина?" Знайдіть твердження , з яким Ви погоджуєтеся, і дайте своє обґрунтування.
1. Я в основному хороший тому, що...
2. Я в основному поганий тому, що...
3. Я залежний і не відповідаю за свої вчинки тому, що...
4. Я в основному егоїстичний тому, що...
5. Я в основному дбайливий і добрий з іншими тому, що...
6. Мої переконання впливають на мою особистість тому, що...
7. Моя особистість впливає на мої переконання тому, що.
4. Гілля дерева життя - це Ваші етичні цінності. Перелічіть ті, що для Вас є найбільш важливими, поясніть, чому...
5. Квіти дерева життя символізують емоції, які повинно породжувати Ваше філософське дерево. Перелічіть бажані й небажані емоції, які Ви відчуваєте щодо себе, інших, навчального закладу (школи).
Я Інші Навчальний заклад
Бажані
емоції
|
Небажані
емоції
|
|
|
|
|
|
|
6. Плоди дерева життя - це Ваші вчинки. Напишіть, як ви зазвичай
поводитеся, виконуючи різні соціальні ролі, займаючись різними видами
діяльності. Заповніть табличку.
Бажані вчинки Небажані вчинки
|
Син/дочка
|
Брат/сестра
|
Студент
|
Громадянин
|
Релігія
|
Робота
|
Спорт
|
Вільний час
|
Корисними є вправи, які розвивають навички невербального спілкування.
Наприклад, на спині одного з учасників, який знаходиться у центрі кола,
прикріплена картка з написом будь-якого поняття (весна, вода, місто). Цю картку
учасник не бачить, та за допомогою підказки інших невербальними засобами може
здогадатися, що саме написано на ній. Можна складати речі у рюкзак для
подорожі, жестами та рухами зображаючи ті речі, які потрібно взяти із собою.
Допомагає розвивати жестикуляцію і вправа-привітання невербальними засобами.
Такі вправи дають змогу навчити студентів правильно спілкуватися з учнями за
допомогою рухів, жестів. Студентам важко даються вправи з невербального
спілкування, тому бажано включати їх у практичні заняття з курсу "Основи
педагогічної майстерності".
Заняття з тренінгу допомагають студентам засвоїти особливості парної і групової форм роботи. У парі студенти відпрацьовують вправи з передаванням і оволодінням інформацією. "Партнер по парі, вислухавши чергове повідомлення, повинен відреагувати на нього словами або дією, продемонструвавши розуміння змісту прохання, з яким до нього звернулися" [26, с. 146].
Групова форма роботи досить часто використовується під час тренінгу. Цікавою є вправа, де ведеться розмова на вказану тему всіма учасниками. Можна придумати всім разом казку, фантастичне оповідання, детектив, сюжет мультфільму. Будь-хто починає оповідь, інші за годинниковою стрілкою продовжують її. "Тему можна визначити заздалегідь, однак допускається і спонтанний початок. Можна і заздалегідь домовитися про індивідуальний внесок кожного у групове оповідання: наприклад, кожному дозволяється висловити не менше двох речень протягом однієї хвилини" [26, с. 146]. Після завершення оповідання група оцінює результат спільної творчої праці: оригінальність сюжету, вдалий початок, несподіване закінчення. Ця вправа корисна для студентів філологів та інших гуманітарних факультетів, оскільки розвиває метафоричне мовлення і художньо-образне мислення.
Популярним сьогодні є такий засіб тренінгу як сторітеллінг, який вже понад сотню років відомий у Великобританії та США. Це усний переказ відомої казки, анекдота, пригоди, у якому версія оповідача відрізняється від оригіналу. Вважається, що така інтерпретація відомого сюжету стимулює уяву, формує основи літературного смаку, виконує важливу роль у становленні особистості учнів та їх соціальної адаптації [26, с. 147].
Робота у групах активізує учнів, збільшує результативність їхньої діяльності. Це доводять методики, пов'язані зі спільним пригадуванням. Перша методика допомагає разом пригадати вірш чи байку. Спочатку кожен з учасників виконує завдання індивідуально, фіксує на листку відомі слова або залишає пропуски на місці забутих слів, фраз. Під час спільного пригадування заповнюються всі пропущені місця. Друга методика допомагає пригадати розташування будинків на окремих вулицях, вулиць в окремих районах міста та ін.
У тренінгу досить поширеним є використання рольових ігор. Кожен тренер може застосовувати сюжети вже відомих ігор або для кожної групи створювати нові.
Багато вправ, зазначених у розділах 'Тренінг сенситивності", 'Тренінг креативності", можуть використати студенти біологічного, географічного, філологічного, математичного, історичного філософського факультетів та факультетів іноземних мов, міжнародних відносин на заняттях з мікровикладання, коли відтворюються етапи засвоєння знань, закріплення нового матеріалу. Отже, студенти можуть, оперуючи конкретним матеріалом своєї дисципліни, застосовувати ці вправи на заняттях спочатку в аудиторних умовах, а потім і на практиці. Наприклад, використовуючи вправу "Арифмометр", можна повторити прості й двозначні числа, відпрацювати дії множення, ділення на швидкість та ін. Багато вправ можна застосовувати на уроках іноземної мови. Вони не лише допоможуть засвоїти нову лексику з конкретної теми, а й розвивають мовлення, вимову тощо. Вправи на асоціації з літературними героями допоможуть історикам відтворити епоху, історичну подію, окреслити особу діяча тої чи іншої доби і країни, а філологам - проникнути у творчу лабораторію письменника, зрозумівши характер, вчинки літературного героя. Відбір тренінгових вправ, безумовно, залежить від творчості самого педагога, від мети заняття, перш за все розвиваючої: які вміння і навички на занятті потрібно сформувати в учнів.
Отже, досвід засвідчує, що застосування тренінгу на практичних заняттях з курсу "Педагогіка" допомагають викладачеві адаптувати студентів до педагогічної діяльності, навчити їх правильно спілкуватися зі своїми учнями, показати багатосторонність педагогічного спілкування. Цілі курсу "Педагогіка" і тренінгу збігаються. Насамперед, тренінгові вправи допомагають розвивати у студентів педагогічні здібності та вміння оволодівати таким складним видом діяльності, як діяльність учителя. Впровадження тренінгових вправ на заняттях допомагає практично відтворити комунікативні вміння педагога, що неможливо на звичайних практично-семінарських заняттях, готує студента до викладання конкретної дисципліни в аудиторних умовах. Тому тренінг можна вважати новою технолотією у навчальному процесі, яка адаптує майбутніх педагогів до професії.
Тренінг як нова педагогічна технологія вбирає у себе зміст усіх визначень оього поняття, бо охоплює різноманітні методи та прийоми. Тренінг допомагає в організації і проведенні навчального процесу, створює комфортні умови для співпраці вчителя і учнів, викладачів і студентів, виявляє майстерність педагогів.
Заняття з тренінгу допомагають студентам засвоїти особливості парної і групової форм роботи. У парі студенти відпрацьовують вправи з передаванням і оволодінням інформацією. "Партнер по парі, вислухавши чергове повідомлення, повинен відреагувати на нього словами або дією, продемонструвавши розуміння змісту прохання, з яким до нього звернулися" [26, с. 146].
Групова форма роботи досить часто використовується під час тренінгу. Цікавою є вправа, де ведеться розмова на вказану тему всіма учасниками. Можна придумати всім разом казку, фантастичне оповідання, детектив, сюжет мультфільму. Будь-хто починає оповідь, інші за годинниковою стрілкою продовжують її. "Тему можна визначити заздалегідь, однак допускається і спонтанний початок. Можна і заздалегідь домовитися про індивідуальний внесок кожного у групове оповідання: наприклад, кожному дозволяється висловити не менше двох речень протягом однієї хвилини" [26, с. 146]. Після завершення оповідання група оцінює результат спільної творчої праці: оригінальність сюжету, вдалий початок, несподіване закінчення. Ця вправа корисна для студентів філологів та інших гуманітарних факультетів, оскільки розвиває метафоричне мовлення і художньо-образне мислення.
Популярним сьогодні є такий засіб тренінгу як сторітеллінг, який вже понад сотню років відомий у Великобританії та США. Це усний переказ відомої казки, анекдота, пригоди, у якому версія оповідача відрізняється від оригіналу. Вважається, що така інтерпретація відомого сюжету стимулює уяву, формує основи літературного смаку, виконує важливу роль у становленні особистості учнів та їх соціальної адаптації [26, с. 147].
Робота у групах активізує учнів, збільшує результативність їхньої діяльності. Це доводять методики, пов'язані зі спільним пригадуванням. Перша методика допомагає разом пригадати вірш чи байку. Спочатку кожен з учасників виконує завдання індивідуально, фіксує на листку відомі слова або залишає пропуски на місці забутих слів, фраз. Під час спільного пригадування заповнюються всі пропущені місця. Друга методика допомагає пригадати розташування будинків на окремих вулицях, вулиць в окремих районах міста та ін.
У тренінгу досить поширеним є використання рольових ігор. Кожен тренер може застосовувати сюжети вже відомих ігор або для кожної групи створювати нові.
Багато вправ, зазначених у розділах 'Тренінг сенситивності", 'Тренінг креативності", можуть використати студенти біологічного, географічного, філологічного, математичного, історичного філософського факультетів та факультетів іноземних мов, міжнародних відносин на заняттях з мікровикладання, коли відтворюються етапи засвоєння знань, закріплення нового матеріалу. Отже, студенти можуть, оперуючи конкретним матеріалом своєї дисципліни, застосовувати ці вправи на заняттях спочатку в аудиторних умовах, а потім і на практиці. Наприклад, використовуючи вправу "Арифмометр", можна повторити прості й двозначні числа, відпрацювати дії множення, ділення на швидкість та ін. Багато вправ можна застосовувати на уроках іноземної мови. Вони не лише допоможуть засвоїти нову лексику з конкретної теми, а й розвивають мовлення, вимову тощо. Вправи на асоціації з літературними героями допоможуть історикам відтворити епоху, історичну подію, окреслити особу діяча тої чи іншої доби і країни, а філологам - проникнути у творчу лабораторію письменника, зрозумівши характер, вчинки літературного героя. Відбір тренінгових вправ, безумовно, залежить від творчості самого педагога, від мети заняття, перш за все розвиваючої: які вміння і навички на занятті потрібно сформувати в учнів.
Отже, досвід засвідчує, що застосування тренінгу на практичних заняттях з курсу "Педагогіка" допомагають викладачеві адаптувати студентів до педагогічної діяльності, навчити їх правильно спілкуватися зі своїми учнями, показати багатосторонність педагогічного спілкування. Цілі курсу "Педагогіка" і тренінгу збігаються. Насамперед, тренінгові вправи допомагають розвивати у студентів педагогічні здібності та вміння оволодівати таким складним видом діяльності, як діяльність учителя. Впровадження тренінгових вправ на заняттях допомагає практично відтворити комунікативні вміння педагога, що неможливо на звичайних практично-семінарських заняттях, готує студента до викладання конкретної дисципліни в аудиторних умовах. Тому тренінг можна вважати новою технолотією у навчальному процесі, яка адаптує майбутніх педагогів до професії.
Тренінг як нова педагогічна технологія вбирає у себе зміст усіх визначень оього поняття, бо охоплює різноманітні методи та прийоми. Тренінг допомагає в організації і проведенні навчального процесу, створює комфортні умови для співпраці вчителя і учнів, викладачів і студентів, виявляє майстерність педагогів.
Література
1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія:
Підручник. - К.: Либідь, 1998. - 560 с.
2. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. - Л., 1968. -336 с.
3. Атутов П.Р. Технология и современное образование // Педагогика. - 1996.- № 2 - с.37-43.
4. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества- М, 1979. -378 с.
5. Безпалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. - М., 1989.-178 с.
6. Бехтерев В.М. Общие основы рефлексологии человека.- Л.,-1926.-245 с.
7. Боголюбов В.И. Педагогическая технология: эволюция поня-тия.-Педагогика. - 1991.- № 9.- С. 123.
8. Бордовский Г.А., Извозчиков В.А. Новые технологии обучения: Вопросы терминологии // Педагогика. - 1993.-№ 5.
9. Бурлака Я.І., Вихрущ В.О. Про форми організації навчальної діяльності школярів // Рад. школа. — 1984. - № 5.- С. 39-44.
10. Выготский Л.С. Избранные педагогические исследования.-М.: Изд-во АПН ССР, 1956. - 320 с.
11. Выготский Л.С. История развития высших психических функций // Собр. соч. - М., 1983. - Т.4. - С.37-77.
12. Гальперин П.Я. Методы обучения и умственное развитие. -М., 1985.-278 с.
13. Грабовська С.Л. Інтерактивне навчання у вузі: проблеми і перспективи // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. -Вип.15.-4.2. -С.171-176.
14. Давыдов В.В. Теория развивающего обучения. - М., 1996. -324с.
15. Десев Л. Психология малых групп. - М.: Прогресе, 1979. -208с.
16. Дреер А. Преподавание в средней школе США. - М., 1983. -248с.
17. Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение- Л., 1985. - 342 с.
18. Захаров В.П., Хрящева Н.Ю. Социально-психологический тренинг- Л., 1990. - 258 с.
19. Кларин МБ. Инновации в мировой педагогике. - М., 1998. -180с.
20. Кларин М.В. Педагогическая технология в учебном процессе. - М., 1989. - 225 с.
21. Кларк М. Технология образования или педагогическая технология?// Перспективы. Вопросы образования. - М., 1983. -№2.-С. 78.
22. Ковалев Г.А. Основные направления использования активного социального обучения в странах Запада // Психологический журнал. - 1989-№ 1.-Т.10.-С. 127-136.
23. Кошманова Т. С. Концептуальні моделі розвитку особистості школяра. - Львів, 1994. -23 с.
24. Кошманова Т.С. На шляху до новітньої педагогічної освіти (на прикладі Університету штату Мічіган). - Львів, 2000. -345 с.
25. Кошманова Т.С. Розвиток педагогічної освіти у США (1960-1998 pp.). - Львів: Вид-во "Світ", 1999. - 486 с.
26. Кривулина А.А. Эргодизайн образовательного пространства (размышление психолога). - М: ПЕР СЭ, 2003, - 192 с.
27. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М.: Политиздат, 1977. - 304 с.
28. Левитес Д.Г. Практика обучения: современные образовательные технологии. - М.; Воронеж, 1998. - 337 с.
29. Лийметс Х.Й. Групповая работа на уроке. - М.: Знание, 1975.-62с.
30. "Моделі навчання" (для студентів педагогічних спеціальностей) / За ред. Т.С. Кашманової. Серія: навчально-методичні матеріали — Вип. 5. - Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2002.-22с.
31. Макшанов С.И. Психология тренинга. - СПб., 1997. - 237 с.
32. Матюшин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. - М., 1972. - 354 с.
33. Монахов В.М. Технологические основы проектирования и конструирования учебного процесса. - Волгоград, 1995. - 322 с.
34. Назарова Т.С. Педагогическая технология: новый этап эволюции // Педагогика. - 1997. - № 3. - С.20.
35. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: Учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров / Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркина, М.В. Моисеева, А.Е. Петров. Под ред. Е.С. Полат. - М.: "Академия", 1999. - 65 с.
36. Нор Е.Ф. Технология организации групповой учебной деятельности. - Николаев. 1998. - 75 с.
37. Освітні технології у школі та вузі: Матеріали науково-практичної конференції / За ред. О.М. Пєхотил Миколаїв: МФ На УКМА, 1999.
38. Освітні технології. Навчально-методичний посібник / За заг. ред. О.М. Пєхоти. - К.: А.С.К., 2001. - 348 с.
39. Педагогіка /За ред. М. Д. Ярмаченка. - К.: Вища школа, 1986. - 543 с.
40. Педагогічна технологія: Посібник / І.Ф. Прокопенко, B.I. Євдокимов. - X.: Основа, 1995. - 548 с.
41. Пехота Е.Н. Технологический подход в образовании с позиций педагогики ненасилия и развития. // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського. - Вип. 4. - Одеса, 1999.
42. Практикум по социально-психологическому тренингу. -СПб., 1997.
43. Психогимнастика в тренинге /Под ред. Н.Ю. Хрящевой. -СПБ., 1999.-256 с.
44. П'ятакова Г.П. Адаптація майбутнього вчителя до педагогічної діяльності на практичних заняттях з методики викладання літератури // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. Вип. 15. Ч.2., 2001. - С. 86-89.
45. П'ятакова Г.П. Застосування інтерактивних методів навчання на заняттях із курсу "Історія російської літератури" у вищій школі // Тези доповідей звітної наукової конференції кафедри педагогіки, 19 лютого 2002 p.- Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2002. - С. 41- 47.
46. Роджерс Н. Взгляд на психотерапию, становление человека.-М., 1994.
47. Роджерс Н. Творчество как усиление себя // Вопросы психологии. - 1990. -№ 3. - С. 165.
48. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие. - М.: Народное образование, 1998. - 589 с.
49. Чередов ИМ. Формы учебной работы в средней школе. - М.: Педагогика, 1988. - 160 с.
50. Юдин В.В. Педагогическая технология. -Ярославль, 1997.
51. Ярошевский М.Г. Психология творчества и творчество в психологии // Вопросы психологи. - 1985. - № 6. - С. 16-37.
52. Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика. - К.: Партнер, 1997. - 193 с.
2. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. - Л., 1968. -336 с.
3. Атутов П.Р. Технология и современное образование // Педагогика. - 1996.- № 2 - с.37-43.
4. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества- М, 1979. -378 с.
5. Безпалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. - М., 1989.-178 с.
6. Бехтерев В.М. Общие основы рефлексологии человека.- Л.,-1926.-245 с.
7. Боголюбов В.И. Педагогическая технология: эволюция поня-тия.-Педагогика. - 1991.- № 9.- С. 123.
8. Бордовский Г.А., Извозчиков В.А. Новые технологии обучения: Вопросы терминологии // Педагогика. - 1993.-№ 5.
9. Бурлака Я.І., Вихрущ В.О. Про форми організації навчальної діяльності школярів // Рад. школа. — 1984. - № 5.- С. 39-44.
10. Выготский Л.С. Избранные педагогические исследования.-М.: Изд-во АПН ССР, 1956. - 320 с.
11. Выготский Л.С. История развития высших психических функций // Собр. соч. - М., 1983. - Т.4. - С.37-77.
12. Гальперин П.Я. Методы обучения и умственное развитие. -М., 1985.-278 с.
13. Грабовська С.Л. Інтерактивне навчання у вузі: проблеми і перспективи // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. -Вип.15.-4.2. -С.171-176.
14. Давыдов В.В. Теория развивающего обучения. - М., 1996. -324с.
15. Десев Л. Психология малых групп. - М.: Прогресе, 1979. -208с.
16. Дреер А. Преподавание в средней школе США. - М., 1983. -248с.
17. Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение- Л., 1985. - 342 с.
18. Захаров В.П., Хрящева Н.Ю. Социально-психологический тренинг- Л., 1990. - 258 с.
19. Кларин МБ. Инновации в мировой педагогике. - М., 1998. -180с.
20. Кларин М.В. Педагогическая технология в учебном процессе. - М., 1989. - 225 с.
21. Кларк М. Технология образования или педагогическая технология?// Перспективы. Вопросы образования. - М., 1983. -№2.-С. 78.
22. Ковалев Г.А. Основные направления использования активного социального обучения в странах Запада // Психологический журнал. - 1989-№ 1.-Т.10.-С. 127-136.
23. Кошманова Т. С. Концептуальні моделі розвитку особистості школяра. - Львів, 1994. -23 с.
24. Кошманова Т.С. На шляху до новітньої педагогічної освіти (на прикладі Університету штату Мічіган). - Львів, 2000. -345 с.
25. Кошманова Т.С. Розвиток педагогічної освіти у США (1960-1998 pp.). - Львів: Вид-во "Світ", 1999. - 486 с.
26. Кривулина А.А. Эргодизайн образовательного пространства (размышление психолога). - М: ПЕР СЭ, 2003, - 192 с.
27. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М.: Политиздат, 1977. - 304 с.
28. Левитес Д.Г. Практика обучения: современные образовательные технологии. - М.; Воронеж, 1998. - 337 с.
29. Лийметс Х.Й. Групповая работа на уроке. - М.: Знание, 1975.-62с.
30. "Моделі навчання" (для студентів педагогічних спеціальностей) / За ред. Т.С. Кашманової. Серія: навчально-методичні матеріали — Вип. 5. - Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2002.-22с.
31. Макшанов С.И. Психология тренинга. - СПб., 1997. - 237 с.
32. Матюшин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. - М., 1972. - 354 с.
33. Монахов В.М. Технологические основы проектирования и конструирования учебного процесса. - Волгоград, 1995. - 322 с.
34. Назарова Т.С. Педагогическая технология: новый этап эволюции // Педагогика. - 1997. - № 3. - С.20.
35. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: Учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров / Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркина, М.В. Моисеева, А.Е. Петров. Под ред. Е.С. Полат. - М.: "Академия", 1999. - 65 с.
36. Нор Е.Ф. Технология организации групповой учебной деятельности. - Николаев. 1998. - 75 с.
37. Освітні технології у школі та вузі: Матеріали науково-практичної конференції / За ред. О.М. Пєхотил Миколаїв: МФ На УКМА, 1999.
38. Освітні технології. Навчально-методичний посібник / За заг. ред. О.М. Пєхоти. - К.: А.С.К., 2001. - 348 с.
39. Педагогіка /За ред. М. Д. Ярмаченка. - К.: Вища школа, 1986. - 543 с.
40. Педагогічна технологія: Посібник / І.Ф. Прокопенко, B.I. Євдокимов. - X.: Основа, 1995. - 548 с.
41. Пехота Е.Н. Технологический подход в образовании с позиций педагогики ненасилия и развития. // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського. - Вип. 4. - Одеса, 1999.
42. Практикум по социально-психологическому тренингу. -СПб., 1997.
43. Психогимнастика в тренинге /Под ред. Н.Ю. Хрящевой. -СПБ., 1999.-256 с.
44. П'ятакова Г.П. Адаптація майбутнього вчителя до педагогічної діяльності на практичних заняттях з методики викладання літератури // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. Вип. 15. Ч.2., 2001. - С. 86-89.
45. П'ятакова Г.П. Застосування інтерактивних методів навчання на заняттях із курсу "Історія російської літератури" у вищій школі // Тези доповідей звітної наукової конференції кафедри педагогіки, 19 лютого 2002 p.- Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2002. - С. 41- 47.
46. Роджерс Н. Взгляд на психотерапию, становление человека.-М., 1994.
47. Роджерс Н. Творчество как усиление себя // Вопросы психологии. - 1990. -№ 3. - С. 165.
48. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие. - М.: Народное образование, 1998. - 589 с.
49. Чередов ИМ. Формы учебной работы в средней школе. - М.: Педагогика, 1988. - 160 с.
50. Юдин В.В. Педагогическая технология. -Ярославль, 1997.
51. Ярошевский М.Г. Психология творчества и творчество в психологии // Вопросы психологи. - 1985. - № 6. - С. 16-37.
52. Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика. - К.: Партнер, 1997. - 193 с.
============================================================
Немає коментарів:
Дописати коментар