Інтерактивні технології навчання

3.1.  Поняття «інтерактивну»

З англійської іпter поміж, серед, взаємо; асt — діяти; отже, іпterасt — взаємодіяти.

Термін «інтерактивна педагогіка» ввів у 1975 році німецький дослідник Ганс Фріц. Мета інтерактивного процесу в дослідженнях вченого — зміна і покращення моделей поведінки його учасників.

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається тільки шляхом постійної активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчан­ня у співпраці), де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання. Вони розуміють, то роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, уміють та здійснюють. Взаємодія ро­зуміються як безпосередня міжособистісна комунікація, найважливішою особливістю якої є здатність людини «брати на себе роль іншого», уявляти, як її сприймає партнер у спілкуванні або група, і відповідно інтерпретувати ситуацію та конструювати власні дії. Педагогічна взаємодія — не обмін діяльностями між педагогом і учнями, в якому діяльність одного зумовлює діяльність іншого (інших). Вона є процесом спільної діяльності вчителя й учнів, ознаками якого є:

•  присутність учасників у єдиному часі й просторі, що створює можливість особистого контакту між ними;

•  наявність спільної мети, очікуваного результату діяльності, який відповідає інтересам усіх і сприяє реалізації потреб кожного;

•  планування, контроль, корекція і координація дій;

•  розподіл єдиного процесу співпраці, спільної діяльності між учасниками;

•  виникнення міжособистісних стосунків.

Для інтерактивної педагогічної взаємодії характерний високий ступінь інтенсивності спілкування її учасників, їхньої комунікації, обмін діяльністю, - зміна і різноманітність її видів, форм і прийомів, цілеспрямована рефлексія учасниками своєї діяльності та взаємодії, то відбулася.

Провідні інструменти інтерактивної педагогічної взаємодії; полілог, діалог, розумова діяльність, смислотворчість, міжсуб'єктні відносини, свобода вибору, створення ситуації успіху, позитивність і оптимістичність оцінювання, рефлексія тощо.

Отже, інтерактивні технології навчання передбачають таку органі­зацію навчального процесу, за якої неможлива неучасть школяра в ко­лективному взаємодоповнюючому, заснованому на взаємодії всіх його учасників процесі навчального пізнання: або кожен учень має конкретне завдання, про виконання якого він повинен прозвітувати, або від його діяльності залежить якість виконання поставленого перед групою та перед усім класом завдання.

Основні ознаки інтерактивних технологій:

1)навчання, побудоване на активній взаємодії кожного учня з ін­шими, з його оточенням шляхом діалогу (полілогу), взаємонавчання, причому інтеракція виключає домінування як будь-якого учасника навчання, так і будь-якої думки, точки зору над іншими;

2)спосіб організації навчання через дію, коли учні навчаються ак­тивно співпрацювати один з одним, коли їхня діяльність є колективно розподіленою, а результат — колективно отриманим (одночасно гру­повим і особистісним);

3)навчання змінює спосіб взаємодії педагога й учнів: активність педагога поступається місцем активності учнів, а завданням учителя стає створення умов дія їхньої ініціативи;

4)навчання через досвід, яке обов'язково має містити переживання учасниками конкретного досвіду, його осмислення, рефлексію, засто­сування на практиці.

Учитель в інтерактивних технологіях виступає в кількох основ­них ролях. Як інформатор-експерт він викладає текстовий матеріал, відповідає на запитання, вистежує результати процесу тощо. У ролі організатора-фасилітатора він налагоджує взаємодію учнів (об'єднує в групи, спонукає до пошуку даних, координує виконання завдань, підготовку презентацій тощо). У ролі консультанта вчитель звертається до досвіду учнів, допомагає шукати розв'язок уже поставлених задач, самостійно ставити нові тощо.

Результати навчання досягаються взаємними зусиллями учасників про­цесу навчання, учні беруть на себе спільну відповідальність за результат.

За О. Пометун, ефективне застосування інтерактивних технологій у навчальному процесі вимагає від учителя створення певних психолого-педагогічних умов, а саме:

•сприятливої, позитивної психологічної атмосфери в класі під час уроку;

•запровадження в класі спеціальних норм спільної праці, що вироб­ляються вчителем разом із учнями і є обов'язковими для всіх;

•оптимального облаштування навчального простору (спеціального розташування меблів, обладнання навчальної аудиторії і наявності різноманітних матеріалів, які педагог та учні можуть використовувати під час занять).

Застосування інтерактивних технологій у навчанні дає змогу учням:

•ґрунтовно аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу;

•навчитися слухати іншу людину, поважати альтернативну думку;

•моделювати і розв'язувати пізнавальні, життєві та соціальні ситуації, таким чином збагачуючи власний пізнавальний і соціальний досвід;

•учитися будувати конструктивні відносини в групі, визначати свої місце в ній, уникати конфліктів, розв'язувати їх, шукані компроміси, прагнути до діалогу, знаходити спільне розв'язання проблеми;

• розвивати навички проектної діяльності, самостійної роботи,
виконання творчих робіт тощо.

Крім того, використання інтерактивних технологій сприяє оздо­ровленню психологічного клімату на уроці, створює доброзичливу атмосферу.

3.2. Структура інтерактивного уроку

Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроку. Структура інтерактивного уроку містить п'ять етапів: мотивації, оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів, палання необхідної інформації, інтерактивної вправи, підбиття підсумків і оцінювання результатів уроку. Розглянемо їх докладніше.

І. Мотивація (не більше ніж 5 % часу уроку).

Метою цього етапу є сфокусувати увагу учнів на проблемі й викли­кати інтерес до обговорюваної теми. Мотивація є своєрідною психоло­гічною паузою, яка дає змогу дітям насамперед усвідомити, що вони зараз почнуть вивчати інший (після попереднього уроку) предмет, що перед ними інші завдання. Використовуються прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей здивування, інтерес до змісту та процесу, підкреслюють парадоксальність явищ та подій.

II. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних
результатів (не більше ніж 5 % часу уроку).

Мета — забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності. Формулювання результатів інтерактивного уроку має відповідати таким вимогам:

•  висвітлювати результати діяльності на уроці учнів (а не вчителя);

•  чітко відбивати рівень навчальних досягнень, який очікується в результаті уроку (обсяг і рівень засвоєння знань учнів, що буде забез­печений на уроці, обсяг і рівень розвитку навичок і вмінь, розвиток емоційно-ціннісної сфери учнів);

•  формулюватися так, щоб було зрозуміло, як можна оцінити такі результати, коли вони будуть досягнуті;

• бути коротким, чітким і абсолютно зрозумілим і для учнів, і для
вчителя, і для батьків учнів.

III. Надання необхідної інформації (10—15% часу уроку).
Мета етапу — дати учням достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання шляхом інтерактивної взаємодії, але за мінімально короткий час.

IV. Інтерактивна вправа — основна частина уроку (45—60 % часу уроку).

Передбачає застосування педагогом однієї-трьох інтерактивних вправ, що добираються залежно від очікуваних результатів. Саме вони мають забезпечити досягнення мети уроку. Порядок і регламент проведення вправи містить:

•  інструктування: учитель розповідає учасникам про мету вправи, правила, послідовність дій і час виконання завдань; з'ясовує, чи все зрозуміло учням (2—3 хв);

•  об'єднання в групи, розподіл ролей (1—2 хв), інші технічні дії учнів: розташування меблів, підготовка обладнання;

•  виконання завдання: педагог виступає як організатор, помічник, ве­дучий дискусії, намагаючись надані учням максимум можливостей для самостійної роботи і навчання у співпраці один з одним (5—15 хв);

•  презентацію результатів виконання вправи (3—15 хв);

•  рефлексію результатів учнями: усвідомлення отриманих резуль­татів під час спеціального колективного обговорення або застосування інших прийомів (5—15 хв).

I.    Підбиття підсумків і оцінювання результатів уроку (до 20%
часу уроку).

Функції цього етапу уроку: прояснити зміст опрацьованого; зіста­вити реальні результати з очікуваними; проаналізувати, чому відбулося так чи інакше; зробити висновки; закріпити чи відкоригувати засвоєння; намітити нові теми для обміркування; встановити зв'язок між тим, що вже відомо, і тим, то потрібно вивчити, чого навчитися в майбутньому; скласти план подальших дій.

Проведення рефлексії на уроці відбувається за такими етапами:

-         зупинка дорефлексивної діяльності;

-         відновлення послідовності виконаних дій;

-         вивчення відтвореної послідовності дій з точки зору ефективності, продуктивності, відповідності поставленим завданням тощо;

-          виявлення і формулювання результатів рефлексії.

В умовах сучасної школи з її класно-урочною системою не завжди можна використовувати інтерактивні технології в повному обсязі, тому можливо впровадження окремих інтерактивних технік при проведенні уроків в початковій школі, використовуючи різні форми навчальної діяльності.

3.3.         Форми навчальної діяльності

Основною формою організації навчальної діяльності є сьогодні класно-урочна система. Взаємодія між учителями і учнями, так само як і управління школою (адміністративно-командні методи), за останні 150 років змінились мало. Принципово важливим залишається такий підхід до шкільного навчання: учитель повідомляє учням інформацію, вони його уважно слухають і в тому випадку, якщо їх спитають, відповідають. Одні учні - здібні, інші - не здібні Учні повинні змагатись один з одним за визнання, за певний статус в класі і гарні оцінки та нагороди.

Традиційна модель взаємодії «учитель-учень":

Такий підхід уже вичерпаний самою практикою розвитку освіти. Все гострішою стає проблема вдосконалення форм організації процесу навчання, знаходження відповіді на запитання: «Як навчати, як створити умови для розвитку та самореалізації особистості в процесі навчання?»

Демократичний процес навчання, співробітництво (кооперація) - це спільна діяльність для досягнення загальних цілей. Учитель вчиться разом з учнями, сприяє процесу навчання.

Кооперативна форма навчальної діяльності - це форма організації навчання в малих групах учнів, об'єднаних спільною навчальною метою.

Спільну мету легко відрізнити від однакової для всіх; Якщо завдання, поставлене вчителем, може виконати кожен учень самостійно, то така мета однакова для всіх. А якщо за певний проміжок часу завдання можуть виконати лише всі учні спільними зусиллями, то така мета є спільною. Одна людина досягти її не в змозі.

Співробітництво приводить до більш високих досягнень і більшої продуктивності; більш турботливих, чуйних і відданих взаємин; більшого психологічного здоров'я дітей, соціальної компетентності і самоповаги.

Ви хочете сказати, що так діти можуть вивчати українську мову? Так. Діти багато разів чули, що дві голови краще, ніж одна, але ніколи не мали можливості переконатись в цьому на практиці

Традиційна модель навчання дає учню 5-10 хвилин щоденно, для того, щоб виразити свою думку. Нова модель збільшує цей час в 10 разів.

На традиційному уроці вчитель повідомляє нову інформацію, діти пасивно слухають і, у випад­ку, якщо їх спиняють, відповідають на питання.

Об'єднані для виконання завдання в групи, учні отримують нові можливості для навчання і виховання. Збільшується ймовірність того, що вони висловляться. Спілкуючись один з одним, діти розвивають вміння слухати, думати і працювати разом.

За традиційною моделлю 70% часу говорить вчитель, причому більшу частику часу він витрачає на підтримку дисципліни, повідомлення нової інформації, інструкції по виконанню завдань і запитан­ня. І тільки 30% часу вчитель витрачає на заохочення ініціативи, похвалу, організацію спілкування учнів між собою і допомогу учням у виконанні завдань.

При навчанні в групах співробітництва вчитель говорить до 25% часу, а 75% витрачає на заохо­чення ініціативи і зусиль дітей, організацію спілкування учнів і допомогу їм зі сторони вчителя.

Традиційна система заохочує деяких і втрачає багатьох. Нова модель заохочує всіх дітей працю­вати разом. Мотивує їх за рахунок можливості активного спілкування і взаємодії з ровесниками.

Коли діти працюють разом, вони формують навички, необхідні для самостійного життя: вміння активно слухати;

•           разом вирішувати проблеми;

•           приймати рішення; проводити дослідження; аналізувати матеріал; розв'язувати конфлікти;

засвоюють навички демократичного способу життя, які знадобляться їм в сім'ї, на роботі, в суспільному житті.

Позитивний ефект, що має співробітництво для досягнення багатьох важливих результатів, робить кооперативне навчання одним з найбільш цінних інструментів в арсеналі педагога.

При організації кооперативної форми навчальної діяльності учня  провідну роль відіграє спілкування і взаємодія учнів один з одним. Продуктивною кооперативна робота може бути лише тоді, коли склад груп постійно змінюється, кожен учень має можливість спілкуватись з усіма іншими.

Кооперативна форма навчальної діяльності має такі ознаки:

1.       Наявність у всіх учасників спільної мети.

2.       Поділ праці, функцій та обов'язків.

3.       Співробітництво й товариська взаємодопомога.

4.       Суспільно-корисна праця усіх і кожного учасника зокрема.

5.       Обсяг роботи, виконаний групою, завжди більший за обсяг роботи, виконаної кожним її членом чи частиною групи.

Поділ учнів на групи та надання кожній з них завдання, виконання якого залежить від спільних зусиль — чудовий спосіб розвинути у них соціальне почуття. Вони більш занурюються в навчання, оскільки роблять це разом з однокласниками. Кооперативне навчання сприяє активному засвоєнню матеріалу. Спільні дії в малих групах, обговорення матеріалу з іншими, навчання одне одного дають можливість краще зрозуміти, опанувати матеріал.

Організувати урок таким чином, щоб учні дійсно працювали в режимі співробітництва, можна лише розуміючи, які компоненти запускають механізм співробітництва:

• позитивна взаємозалежність;

• особистісна взаємодія, що стимулює діяльність;

• індивідуальна і групова підзвітність;

• навички міжособистісного спілкування в невеликих групах;

• обробка даних про роботу групи.

Кооперативне навчання може здійснюватися не тільки в групах, а й у парах. Робота в парах застосовується і як окрема самостійна технологія навчання, і як підготовчий етап до роботи в групах.

Техніки інтерактивного навчання

Окремі техніки інтерактивного навчання, що використовуються в початковій школі.

Два — чотири — всі разом

Варіант кооперативного навчання, похідний від парної роботи. Ефективний для розвитку навичок спілкування в групі, вмінь переко­нувати та вести дискусію.

Організація роботи.

1.Поставити учням запитання для обговорення, дискусії або аналізу ситуації. Школярі протягом хвилини-двох обмірковують можливі рішення індивідуально.

2.Об'єднати учнів у пари для обговорення своїх ідей один з одним та вироблення спільного рішення.

3.Об'єднати пари в четвірки для обговорення попередиш вироблених рішень щодо поставленої проблеми та пошуку спільного рішення.

4.Колективне обговорення проблеми.

Технологія «Два—чотири — всі разом».

Урок читання, 3-й клас.

Тема. Найкращий у світі літун, машиніст і моторист – Карлсон, що живе на даху. Астред Ліндгрен «Про Карлсона, що живе на даху».

Давайте складемо поради Карлсону. Увага! Учні 1-го ряду пишуть поради, як слід поводитись у гос­тях, учні 2-го ряду уявляють, що вони приймають у себе гостей. Учні    3-го ряду складають правила для дітей, які тривалий час гостюють в американській родині.

1.Кожний учень пише по одній пораді зі своєї теми.

2.Об'єднайтеся в пари, обміркуйте питання з другом.

3.Об'єднайтеся в четвірки й оберіть лише три поради, найважливіші на вашу думку.

4.Об'єднайтеся у вісімки й колективно оберіть лише чотири найважливіші правила, які ми запишемо в енциклопедію.

5.Презентація роботи кожної групи (учитель заповнює сторінки енциклопедії на дошці).

Карусель

Техніка ефективна для одночасного залучення всіх учасників до активної роботи з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань.

Організація роботи.

1.Розставити стільці у два кола.

2.Учні сідають на стільці у внутрішньому колі спиною до центру, а в зовнішньому — обличчям, так, що кожен сидить навпроти іншого.

3.Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє — рухливе. За сигналом ведучого всі його учасники пересуваються на один стілець вправо й опиняються перед новим партнером. Мета — пройти все коло, вико­нуючи поставлене завдання (висловити власну точку зору і з'ясувати позицію іншого; зібрати інформацію з певної теми; поставити власні запитання й отримати відповіді).

Технологія «Карусель».

Урок читання, 3-й клас.

Тема. Ми мандруємо у казку.

Інструктування, об'єднання в групи, розподіл ролей.

Учитель розподіляє дітей на два кола: внутрішнє — хлопчики в ролі «ринви», зовнішнє — дівчатка в ролі «дівчинки».

Завдання хлопчиків: довести «дівчинці» позицію «ринви».

Завдання дівчаток: довести «ринві» позицію «дівчинки».

Виконання завдання.

Діти стають один проти одного, утворюючи пару.

Пара обговорює ситуацію у вигляді дискусії.

За командою вчителя коло пересувається: пари змінюються, думки «шліфуються».

Презентація результатів виконання вправи.

Діти розходяться по своїх групах (окремо хлопчики, окремо дівчата).

Кожна група обговорює, які аргументи найчастіше чули від іншої сторони. Обирають доповідача.

Учасник кожної групи ознайомлює іншу групу з основним аргументом.

Рефлексія результатів учнями.

Групи дійшли згоди, що головне в житті — не тільки бути задово­леним собою, а ще й приносити користь іншим.

Мікрофон

Техніка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи пропози­цію. Говорить кожен учень, розвивається навичка коротко формулювати і висловлювати думки.

Організація роботи.

1. Поставити запитання класу.

2.Запропонувати учням якийсь предмет, що виконуватиме роль уявного мікрофона (учні передаватимуть його один одному).

3.Надавати слово тільки тому, хто отримує «мікрофон».

4.Запропонувати учням говорити лаконічно та швидко.

5.Не ком сигу вати й не оцінювати відповіді школярів.

         Технологія «Мікрофон».

Урок читання, 2-й клас.

Тема. Материнська свята доброта

 —Що не кажи, а День народження—це дивовижне свято. Закрийте очі, згадайте свій День народження і назвіть в уявний мікрофон слово, яке пов'язане з цим святом (діти передають «мікрофон» ланцюжкам по рядах).

Мозковий штурм

Техніка колективного обговорення. Допомагає знаходити кілька варіантів рішень щодо конкретної проблеми, є збиранням ідей, пропо­зицій тощо. Спонукає учасників виявляти свою уяву та творчість, то досягається шляхом вираження думок всіх учасників.

Організація роботи.

1. Поставити проблемне питання.

2.Запропонувати учням вислови, ідеї, коментарі, припущення тощо.

3.Усі пропозиції школярів записані в порядку їх виголошення.

4.Після закінчення висування ідей обговорити й оцінити їх.
Правила «мозкового штурму»:

•  Не пропускати жодної ідеї (всі записуються).

•  Не оцінювати і не критикувати під час виголошення ідей.

•  Можна повторюватися, але проговорювати це (відзначати рискою).

•  Можна розширювати ідеї попередників.

•  Продовжувати доти, доки будуть надходити нові ідеї.

В остаточному підсумку кількість породжує якість, створює в учнів відчуття значущості (адже їхні ідеї приймаються). Так можна знайти багато оптимальних рішень, точок зору.

Технологія «Мозковий штурм».

Урок читання, 2-й клас.

Тема. Людина красна не словами, а добрими ділами. Василь Сухомлинський «Красиві слова і красиве діло».

А чому люди такі різні? Які фактори, на вашу думку, впливають на існування неоднакових людей? Сформулюйте думку одним словом і запишіть на дошці, користуючись домашніми напрацюваннями.

-                   Виховання.

-                   Природне оточення.

-                   Коло спілкування.

-                   Віросповідання.

-                   Національні особливості.

-                   Вік.

-                   Стать.

Учні аналізують записи й роблять висновок.

-                   Бути різними — це добре чи погано? (Добре.)

-                   А чому? (Жити в середовищі різних людей цікаво!!!)

-                   Є пропозиція поговорити про це на сьогоднішньому уроці! Згод­ні? Тоді слухайте тему.

Технологія « Мозковий штурм»

Урок читання, 2-й клас.

Тема. Народні промисли України.

а) розгляд знарядь праці предків вашого краю та їх назв;

б) формування запитання: «Як називалися ці тради­ційні народні ремесла»?

в) запис пропозицій на дошці.(кількість їх не обме­жується);      

г) групування та аналіз мисливство, плугарство, рибальство, пасічництво, різьблення, теслярство.

Метод ПРЕС

Використовується під час обговорення дискусійних питань та прове­дення вправ, у яких потрібно зайняти та чітко обґрунтувати визначену позицію з обговорюваної проблеми.

Організація роботи.

1.     Роздати матеріали,у яких зазначено етапи методу ПРЕС.

• «Я вважаю, що...».

• «..тому, що ...».

•« ...наприклад...».

•....... «Отже таким чином...».

2.     Запропонувати охочим висловити власну думку з будь-якої проб­леми, використовуючи картку з етапами методу.

Технологія метод «ПРЕС»

Урок читання, 3-й клас.

Тема. Усна народна творчість. Українські народні казки.

—       Прочитайте це твердження: «Журавель вчинив правильно, коли
помстився Лисиці».

•  Висловіть свою думку, поясніть, вашу точку зору (починаючи з  слів: «Я вважаю, що...»).

•  Поясніть причину виникнення цієї думки, тобто, на чому ґрунтуються ваші докази (починайте зі слів: «Оскільки...»).

•  Наведіть приклади,  додаткові аргументи на підтримку вашої пози­ції, а також факти, що підтверджують ваші докази («...наприклад...»).

•  Узагальніть свою думку (зробіть висновок, починаючи зі слів: («Отже, ...таким чином...»).

—          Яку позицію ви оберете — ваша справа, але пам'ятайте, що
відповідати злом на зло не варто.

Займи позицію (Обери позицію)

Техніка корисна під час проведення в класі дискусії на суперечливу тему.

Організація роботи.

2.Виголосиш проблему.

3.У різних кутках класу вивісити на аркушах паперу слова «згод­ний», «не згодний» або викладені полярні позиції.

4.Запропонувати учням зібратися біля тих аркушів, які відповідають їхній точці зору.

5.Утворені групи обговорюють свою позицію й аргументовано її обстоюють.

6.Після викладу різних точок зору з'ясувати, чи не змінив хтось з учасників своєї думки і чи не хоче перейти до іншою плакату. Учні мають обґрунтувати причини свого переходу. Попросити учнів назвати найбільш переконливу причину протилежної сторони.

Технологія «Займи позицію».

Урок читання, 3-й клас.

Тема. Людина народжується, щоб лишити по собі свій вічний слід.

—         Поміркуйте, для чого людині серце та займіть позицію відповідно
до вашого рішення.

Учні підходять до плакатів. Серце людині для того, щоб жити. Серце людині для того, щоб любити інших. Серце людині для того, щоб любити себе.

—         Обґрунтуйте свою позицію. Щоб бути чітким та переконливим,
ваше висловлювання повинно будуватись таким чином:

1.Позиція: Я вважаю, що...».

2.Обґрунтування: «... тому, що ...».

3.Приклад: «... наприклад...».

4.Висновки: «Отже (тому), я вважаю ...».

5.Чи змінив хто-небудь свою думку? Можливо, ви б хотіли перейти до іншого плаката?

6.Перейдіть і обґрунтуйте причини свого переходу.

7.Які аргументи протилежної сторони вас переконали?

Технологія «Займи позицію».

Урок читання, 3-й клас.

Тема. Г.К. Андерсен «П’ятеро з одного стручка»

Інструктування, об'єднання в групи.

На стінах розвішані плакати з можливою головною думкою казки.

• Це казка про чудесне зцілення дівчинки.

• Це казка про «долю» п'яти горошин.

• Це казка про різноманітність людських характерів.

• Це казка про сенс життя.

—Ми опрацювали казку Г. К. Андерсена «П'ятеро з одного стручка». Кожна казка, як відомо, має свою головну думку.

—Зверніть увагу на плакати навколо вас. Займіть позицію біля одного з них, який, на вашу думку, відображає суть казки.

Виконання завдання.

• Діти читають плакати.

• Визначаються з позицією і стають під одним із них.

• Обговорюють свій вибір у групі, що утворилася.

• Обирають доповідача. Рефлексія результатів.

• Доповідачі оголошують думку групи.

• Єдиної думки в класі немає.

Учитель проводить додаткову дискусію з метою відшукати оп­тимальний варіант. Діти зупиняються на варіанті: «Це казка про сенс життя».

Мозаїка (Ажурна пилка)

Техніка дає змогу школярам поглянути на проблему з різних точок зору і вчити один одного.

Організація роботи.

1. Сформулювати проблему.

2.Об'єднати клас у «домашні» групи. Кожна група одержує завдан­ня поглянути на проблему з певної точки зору. Кожна група розробляє свою точку зору на лану проблему так, щоб кожен учасник групи міг представити цю точку зору перед іншими групами.

3.Після закінчення роботи групи перемішуються так, щоб у кожній новій («експертній») групі були представлені всі чотири точки зору.

4. «Експертні» групи вислуховують усі чотири точки зору і намага­ються досягти консенсусу у вирішенні проблеми. Кожна група виділяє лідера, який представить кінцеве рішення перед усіма учасниками. (Добре, якщо кожна група результати своєї роботи пише на аркуші паперу для наочності.)

5. Учні повертаються в «домашні» групи, щоб обмінятися інфор­мацією.

Кожна група виробляє свої аргументи на підтримку чи заперечен­ня проблеми. Кожен член групи має добре знати ці аргументи і бути готовим викласти їх в інших групах. Таким чином, кожен не тільки навчається сам, а й учить інших.

Технологія «Ажурна пилка».

Українська мова, 3-й клас.

Тема. Рід іменників.

Учитель розділяє клас на 4 домашні групи. Завдання: опрацювати вдома кожну групу іменників (група іменників чоловічого роду, жіно­чого роду, середнього роду, іменники в множині).

У класі учасники домашніх груп об'єднуються у так звані експертні групи, де представники кожної з них пояснюють засвоєний матеріал іншим, і самі набувають нових знань.

Учасники експертних груп повертаються в домашні групи й ділять­ся з іншими учнями своєї групи знаннями, отриманими в експертних групах.

Клас об'єднується в загальне коло для підбиття підсумків уроку. Таким чином усі учні оволодівають розумінням принципу поділу імен­ників за родовими ознаками.

Коло ідей

Метою є розв'язання гострих суперечливих питань, складання переліку ідей і залучення всіх учнів до обговорення поставленого питання. Застосовують, коли всі групи мають виковувати одне й те саме завдання, що складається з кільках питань (позицій). Питання групи представляють по черзі

Коли малі групи завершили виконувати завдання й готові підставити інформацію, кожна з них по черзі озвучує лише один аспект обговорюваної проблеми. Вчитель по колу записує всі групи по черзі, деки вичерпаються ідеї. Це дає змогу кожній групі розповісти про результати своєї роботи, уникаючи ситуації, коли група, що має виступати першою, викладає всю інформацію.

Як варіант можна представляти по колу результати не тільки групової, а й індивідуальної робота. Цей метод є ефективним у разі розв'язання проблемних питань. Для складання переліку думок можна запропонувати кожному учневі по черзі висловиш одну ідею усно або написати свою думку чи ідею на картці-індексі без імені Учитель збирає усі картки й складає перелік зазначених у них ідей на дошці або починає дискусію, користуючись інформацією з карток.

Робота в групах. Технологія «Коло Ідей»..

Урок читання, 3-й клас.

Тема. Раз добром налите серце – вік не прохолоне

—Чому люди почнуть міняти серця? Назвіть причини. Обговорення.

—Яке буває серце? (Гаряче, золоте, крижане, кам'яне, черстве.)

— Що про це думає автор, дізнаємось, прочитавши наступну час­
тину твору.

Спільний проект

Має таку саму мету та принцип об'єднання в групи, що й діалог. Але завдання, які отримують групи, мають різний зміст і висвітлюють проблему з різних боків. По завершенні роботи кожна група звітує і записує на дошці певні положення. В результаті з відповідей представників груп складається спільний проект, який рецензує й доповнює група експертів.

Робота в малих групах. «Спільний проект»

Урок читання, 2-й клас.

Тема. У нас одна-єдина Батьківщина – Україна.

Група шукає узгоджене рішення і складає підсумко­вий текст.

Завдання у групах мають різний зміст. По завершен­ні роботи кожна група звітує про своє завдання. В результаті з відповідей представників груп складається «спільний проект», який рецензує і доповнює учитель.

Перша група. Описати герб України. Де його можна зустріти? Зобразити його.

—Золотий тризуб на блакитному тлі — дуже давній
знак, символ влади. Зустрічається на монетах, докумен­тах, у державних установах.

Друга група. Пофантазуй: що символізує тризуб?

—       Мабуть, тому що число «три» завжди вважалося
числом казковим, чарівним. Пригадайте лишень каз­ки, у яких зібрано мудрість народу за чимало століть його існування. Там ви знайдете розповідь про трьох
богатирів, про три бажання, які виконують чарівники,розповіді про три дороги, що стеляться перед казкови­ми героями тощо... А ще тризуб відображає триєдність життя. Це батько — мати — дитя, які символізують со­бою силу, мудрість, любов. Адже тато — найдужчий, мати — наймудріша, а дитя — це плід любові. Оце все й відбито в тризубі — гербі України.

Третя група. Описати прапор України. Зобразити його.

-      Синьо-жовтий прапор.

Четверта група. Пофантазуй, чому прапор України має такий колір?

-          Жовтий колір — це колір пшеничної ниви, ко­лір зерна, що дарує життя усьому сущому на землі. Жовтий колір — це ще колір жовтогарячого сонця, без лагідних променів якого не дозрів би, не заколосився б життєдайний хліб.

Блакитний колір — це колір ясного, чистого, мир­ного неба, де живе, розкошує, приносячи радість усім, жовтогаряче сонце! А хіба без живлющої матері — во­ди — визрів би й заколосився б хліб? От вам і ще один блакитний колір — колір цариці-водиці. Жовтий ко­лір — колір хліба, життя, а синій — колір неба, миру. Тому, мабуть, народ України й вибрав поєднання цих кольорів для свого національного прапора.

П'ята група. Що таке гімн? Як називається гімн Ук­раїни? Як треба слухати гімн? Де чуєте гімн?

— Національний гімн України — це урочиста, пат­ріотична пісня, символ державної єдності. Назва йо­го — «Ще не вмерла Україна».

Коли звучить гімн на урочистих подіях, треба вста­ти. Щоденно о 6 ранку та о 24 годині ночі по радіо.

Шоста група. Хто автори українського гімну? Про­читати гімн.

— Слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького.

Пошук  інформації

Різновидом роботи в малих групах є командний пошук інформації Використовується з метою оживлення сухого, нецікавого матеріалу.

Для груп розробляють запитання, відповіді на які можна знайти в різних джерелах інформації Ними можуть слугувати роздатковий матеріал, документи, довідкові видання, доступна інформація на комп'ютері, пам'ятки матеріальної культури та ін.

Учнів об’єднують у групи. Кожна група отримує запитання з теми уроку. Визначають час на пошук та аналіз інформації Наприкінці уроку вислуховують повідомлення від кожної групи, які потім повторюються або допевнюються всім класом.

 Робота в малих групах «Пошук інформації»

Урок читання, 2-й клас.

Тема. Народні промисли України.

 Учитель прикріплює на дошку малюнки, ілюстрації зі зразками українського одягу.

 Групи отримують запи­тання з теми і шукають інформацію за певний час.

Перша група. Описати чоловіче вбрання.

 Друга група. Описати жіноче вбрання.

Третя група. Чому в одних жінок на голові вінок, а в інших — хустки? З чого складається вінок?

Четверта група. Показати на чоловічому костюмі такі елементи: бриль, люлька, сорочка, пояс, лейбик, шапка.

П'ята група. Показати на жіночому костюмі такі елементи: очіпок, сорочка, будні — запаска (свято — плахта), лейбик (кептар), крайка, намисто.

Шоста група. Описати-взуття українського костюму.