Все гострішою стає проблема
вдосконалення форм організації процесу навчання, знаходження відповіді на
запитання: „Як навчати, як створити умови для розвитку та самореалізації
особистості в процесі навчання?” Цього можна досягти, використовуючи
інноваційні технології – технології інтерактивного навчання, перетворюючи тим
самим традиційний урок в інтерактивний.
Структура інтерактивного уроку
відрізняється від загальновідомої структури комбінованого уроку.
Етапи інтерактивного уроку:
І. Мотивація.
ІІ. Оголошення, представлення
теми та очікуваних навчальних результатів.
ІІІ. Навчання необхідної
інформації.
ІV. Інтерактивна вправа (центральна
частина заняття).
V. Рефлексія (підбиття підсумків),
оцінювання результатів уроку.
Мотивація.
Мета етапу – сфокусувати увагу учнів на
проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Мотивація чітко пов’язана з
темою уроку, вона психологічно готує учнів до її сприймання, налаштовує їх на
розв’язання певних проблем. Без
виникнення мотивів учіння і мотивації навчальної діяльності не може бути
ефективного пізнання. Матеріал, поданий під час мотивації, наприкінці
підсумовується і стає „місточком” для представлення теми уроку. Мотивація
допомагає також викликати в учнів до теми уроку, налаштувати їх на ефективний
процес пізнання, викликати власну зацікавленість, психологічно підготувати
учнів до сприйняття теми уроку.
Для цього можуть бути використані
прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей здивування,
зацікавленість до знань та процесу їх сприймання. Це може бути короткочасна
розповідь учителя, бесіда, демонстрування наочності, нескладна інтерактивна
технологія.
Мотивація має займати не більше
5% часу заняття.
З інтерактивних вправ можуть бути
використані такі: „Вилучи зайве”, „Роз’єднай слова”, „Криголам”, „Банани”,
„Мікрофон”, „Задом наперед”, „Скринька скарг”.
Пам’ятки щодо використання
названих вище технологій:
Вправа 1. „Вилучи зайве”.
1. Доберіть гасло уроку (прислів’я,
крилатий вислів тощо).
2. Вставте в слова гасла окремі
слова (назви цифр, тварин, рослин тощо).
3. Запишіть на дошці зашифроване
гасло.
4. Запропонуйте учням вилучити зайві
слова і прочитати гасло уроку.
5. Створіть мотиваційну ситуацію та
підтримуйте мотиваційні фактори в учнів.
Наприклад: Чиодинтантриня –
опятьсносімва начотиривчанвісімня.
(Читання – основа навчання.)
Вправа 2. „Роз’єднай слова”.
1. Доберіть гасло уроку (прислів’я,
крилатий вислів тощо) або тему уроку.
2. Запишіть усі слова разом.
3. Дайте завдання учням роз’єднати
слова і прочитати гасло (тему) уроку.
4. Створіть мотиваційну ситуацію та
підтримуйте мотиваційні фактори в учнів.
Наприклад:
Любиізнайсвійріднийкрай. (Люби і знай свій рідний край.)
Вправа 3. „Криголам”.
1. Доберіть вірш, який можна
намалювати, показати за допомогою рухів, міміки, жестів і який безпосередньо
стосується змісту уроку.
2. Розпочніть урок з цього вірша,
прочитайте його за допомогою малюнків або покажіть рухами.
3. Запропонуйте учням повторити цей
„криголам” за вами.
4. Створіть мотиваційну ситуацію та
підтримуйте мотиваційні фактори в учнів.
Наприклад: „криголам” до уроку
читання у 4 класі за темою „Музика природи у поезії Павла Тичини”.
Всією душею, всім своїм
серденьком
Люблю тебе, рідний краю,
земленько рідненька,
І вас, ріки повноводні, маленькі
струмочки...
Гарна, велика країна моя,
Є в ній озера, річки і моря,
Гори високі, степи та ліси, -
Скільки багатства і скільки
краси!
П. Тичина.
Вправа 4. „Банани”.
1. Виберіть ключове слово уроку.
2. Доберіть фразу, за допомогою якої
ви зашифруєте це слово.
3. зашифруйте ключове слово у вибраній
фразі без зміни послідовності літер.
4. Дайте учням завдання знайти і
закреслити фразу, щоб отримати ключове слово уроку.
5. Створіть мотиваційну ситуацію та
підтримуйте мотиваційні фак тори в учнів.
Наприклад: урок української мови
у 4 класі за темою „Займенник”.
Друзажбийдружбоменюшуниккають.
(Закреслюють фразу „дружби дружбою шукають” і залишають ключове слово
„Займенник”).
Вправа 5. „Мікрофон”.
1. Поставте учням запитання.
2. Запропонуйте учням будь-який
предмет, який буде виконувати роль уявного мікрофона.
3. Дайте вказівку, щоб учні говорили
швидко і лаконічно.
4. Не коментуйте і не оцінюйте
відповіді.
5. Створіть мотиваційну ситуацію та
підтримуйте мотиваційні фактори в учнів.
Наприклад: урок читання у 4 класі
за темою „Літературні казки”. Запитання: „Які літературні казки ви читали?
Назвіть авторів цих казок.”
Вправа 6. „Задом наперед”.
1. Визначте тему уроку.
2. Напишіть на дошці тему уроку з
точки зору протилежного припущення.
3. Уявно розгляньте проблему з усіх
боків.
4. Уявіть, що вся уявна інформація
неправильна.
5. Розпочніть з „нуля”.
6. Створіть мотиваційну ситуацію та
підтримуйте мотиваційні фактори в учнів.
Наприклад: уроки з предмета „Я і
Україна” у 3 класі.
Теми: „Людина – частина неживої
природи”. (Людина – частина живої природи.) „Вода – не розчинник.” (Вода -
розчинник).
Вправа 7. „Скринька скарг”.
1. Виберіть складну для сприймання
учнями тему уроку.
2. Підготуйте невеличку скриньку і
напишіть на ній „Скринька скарг”.
3. Підготуйте велику кількість
аркушів для нотаток.
4. Запропонуйте учням записати їхні
скарги щодо сприймання теми уроку.
5. Коли скарги вичерпаються,
закрийте „скриньку”.
6. Проаналізуйте, чи це дуже важливі
скарги для усвідомлення та сприйняття запропонованої теми уроку.
7. Запитайте, чи не хотіли б учні
відкласти свої скарги на час уроку і відкрити свою свідомість новим знанням.
Оголошення, представлення теми та очікуваних
навчальних результатів.
Другий етап інтерактивного уроку
- оголошення теми та
очікуваних навчальних результатів. Мета
– забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони
повинні досягти і чого від них чекає учитель. Без чіткого і конкретного
визначення та усвідомлення учнями навчальних результатів їхньої пізнавальної
діяльності, особливо на уроках з використанням інтерактивних технологій, учні
можуть сприйняти навчальний процес як ігрову форму діяльності, не пов’язану з
навчальним предметом.
Формулювання результатів
інтерактивного уроку має відповідати таким вимогам:
· забезпечити розуміння учнями
змісту їхньої діяльності: чого повинні досягти учні на уроці і чого від них
чекає вчитель;
· висвітлювати результати
діяльності учнів на уроці: „Після цього уроку ви зможете...”;
· чітко відображати рівень
засвоєння знань учнів, розвитку навичок і умінь, емоційно-ціннісної сфери учня,
яка забезпечує формування переконань, характеру, вплив на поведінку тощо;
· результати мають бути
сформульовані за допомогою дієслів, наприклад: знання – пояснювати, визначати,
порівнювати тощо; уміння і навички – дискутувати, дати власну оцінку,
аргументувати тощо; ставлення – сформувати та висловити власне ставлення до
..., пояснити своє ставлення до...;
· бути лаконічним, абсолютно
зрозумілим для всіх: учнів, учителя, присутніх.
Пам’ятайте!
Правильно сформульовані, а потім досягнуті результати – 90% вашого успіху.
Для того, щоб почати з учнями
спільний процес руху до результатів навчання потрібно:
Ø назвати тему уроку або попросити
будь кого з учнів прочитати її;
Ø якщо формулювання теми містить
нові слова або проблемні запитання, звернути на це увагу;
Ø запропонувати комусь із учнів
оголосити очікувані результати за записом, зробленим заздалегідь на дошці,
пояснити необхідне, якщо йдеться про нові поняття, способи діяльності тощо;
Ø нагадати учням, що перевірка
якості навчальних досягнень відбуватиметься наприкінці уроку;
Ø пояснити, як ви будете оцінювати
їхні досягнення в балах.
Цей етап уроку має займати не
більше 5% часу заняття.
Доречно використати такі
інтерактивні вправи: „Дешифрувальник”, „Морський бій - 1”, „Загадкові
будиночки”, „Мікрофон”.
Вправа 1 „Дешифрувальник”.
1. Визначте ключове слово уроку.
2. Зашифруйте його за допомогою
цифр.
3. Дайте завдання учням розшифрувати
і оголосити тему уроку.
Наприклад: розшифрувати тему
уроку. 24376717 (Дієслово).
Код-підказка.
 |
 |
 |
 |
|||||||||||
 |
 |
 |
 |
 |
||||||||||
Вправа 2. „Морський бій - 1”.
1. Визначте ключове слово теми уроку.
2. Зашифруйте його за допомогою цифр
і літер.
3. Дайте завдання учням розшифрувати
слово і оголосити тему уроку.
Наприклад: розшифрувати тему
уроку: А-5, Д-5, Є-8, А-3, Є-3 (Гриби).
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
|
А
|
І
|
А
|
Б
|
В
|
Г
|
Д
|
Н
|
О
|
Л
|
С
|
|
Б
|
И
|
Ю
|
Ж
|
Ш
|
К
|
У
|
І
|
С
|
В
|
О
|
|
В
|
Ф
|
І
|
В
|
У
|
К
|
Е
|
Н
|
Г
|
Л
|
Щ
|
|
Г
|
А
|
К
|
Е
|
К
|
Г
|
Л
|
П
|
А
|
Д
|
З
|
|
Д
|
П
|
І
|
Ф
|
С
|
Р
|
Л
|
Д
|
Є
|
Ш
|
Х
|
|
Е
|
Р
|
Н
|
Г
|
Я
|
Й
|
Є
|
Щ
|
Б
|
Г
|
Ї
|
|
Є
|
В
|
У
|
И
|
Ц
|
Ц
|
Д
|
Н
|
И
|
П
|
Є
|
|
Ж
|
Ч
|
В
|
М
|
К
|
У
|
О
|
Й
|
Р
|
Е
|
Б
|
|
З
|
Я
|
І
|
П
|
Е
|
К
|
Р
|
Ц
|
А
|
К
|
Ь
|
|
И
|
С
|
Ч
|
К
|
Г
|
А
|
П
|
І
|
В
|
А
|
Т
|
Надання необхідної інформації.
Мета етапу –
дати учням достатньо інформації, щоб потім на її основі виконувати практичні
завдання. Це може бути міні-лекція, читання роздаткового матеріалу, виконання
домашнього завдання. Для того, щоб зекономити час, можна подати інформацію у
письмовому вигляді для попереднього (домашнього) вивчення. На самому уроці
вчитель ще раз може звернутися до неї, особливу увагу звернути на практичні
поради, якщо є потреба, прокоментувати терміни або організувати невеличке
опитування.
Ця частина уроку займає 10-15%
часу.
Під час повідомлення необхідної
інформації доречними будуть такі інтерактивні вправи: „Мозковий штурм”,
„Карусель”, „Кути”, „П’ять слів – три слова”, „Інтерв’ю за три кроки”,
„Гронування”, „Кубування”, „Системний оператор”, „Діаграма Вена”, „Морський бій
- 2”.
Ці інтерактивні вправи дають змогу
зосередити увагу учнів на процесі пізнання, виявити помилки, дати їм змогу
відчути свою сили та більшу впевненість, зустрічаючись з новим матеріалом („Я
вже щось знаю”); зібрати інформацію про те, як можна було б використати знання
учнів щодо теми уроку.
Вправа 1. „Мозковий штурм”.
1. Об’єднайте дітей у групи по 5-7
чоловік.
2. Чітко визначте проблему або тему
для „Мозкового штурму”.
3. працюйте в колі.
4. Виберіть головуючого (спікера
групи), який буде вести обговорення і висувати нові ідеї (важливою є кількість,
а не якість ідей).
5. Дайте учням час для роздуми для
того, щоб збільшити появу нових ідей.
6. Дотримуйтеся правил мозкового
штурму:
- не критикувати;
- ідеї можна запозичувати;
- якомога більше ідей;
- оцінка буде пізніше.
7. Діліться ідеями, намагайтеся їх
не повторювати.
Наприклад: урок з предмета
„Основи здоров’я” у 4 класі
за темою „Здоров’я. Здоровий спосіб життя”.
Проблема: що, на вашу думку, означає вислів „здоровий спосіб життя”?
Ідеї:
- дотримання режиму дня;
- правильно харчуватися;
- загартовування;
- поведінка людини;
- рухова активність;
- заняття спортом;
- відсутність шкідливих звичок.
Вправа 2. „Карусель”.
1. Виберіть тему, яку можна
розділити на підгрупи запитань чи підтеми.
2. Напишіть кожне запитання або
підтему на окремому аркуші.
3. Об’єднайте учнів у групи по 4-5
чоловік.
4. Роздайте кожній групі таблиці.
5. Оберіть у кожній групі секретарю
і роздайте їм кольорові маркери.
6. Вкажіть час, за який потрібно
відповісти на запитання.
7. Кожна група передає свої таблиці
по колу.
8. Продовжуйте вправу доти, доки
кожна група не відповість на всі запитання.
9. Кожна група завершує діяльність
роботою з таблицею, з якої почали.
10.
Проаналізуйте таблиці і зверніть увагу на те, що було вивчене іншими
групами.
Наприклад: урок з
предмета „Я і Україна” у 3 класі за темою „Зелене диво землі - рослини”.
Підтеми: „Дерева”, „Кущі”,
„Трав’янисті рослини”.
Вправа 3. „Кути”.
1. На великих аркушах паперу
напишіть різні точки зору щодо теми уроку і пронумеруйте їх.
2. Оголосіть учням, яка точка зору в
якому куті розміщена.
3. Запропонуйте учням приєднатися до
якогось кута.
4. Учні мають з-поміж учасників
одного й того ж кута знайти собі пару і обговорити причини свого вибору.
5. Одна пара об’єднується з іншою (з
того самого кута). Кожний учасник переказує іншій парі причини вибору свого
партнера.
6. У кожному куті учні обирають
спікера, який розказує всій аудиторії причини, названі у його куті.
Наприклад: урок з предмета „Я і
Україна” у 2 класі за темою „Пори року”. Починаючи вивчати пори року, учням
пропонують вибрати улюблену пору року та назвати дві причини, чому саме ця пора
року є їхньою улюбленою.
|
|
Вправа 4. „П’ять слів – три слова”.
1. Оголосіть тему обговорення.
2. Об’єднайте учнів у групи по 4
особи.
3. Запропонуйте кожному членові
групи самостійно записати на окремому аркуші 5 слів, що спадають йому на думку
під час роботи над обраною темою.
4. Об’єднані групи обговорюють
записані слова та відкидають ті, що повторюються.
5. На великому аркуші паперу
секретарі груп записують 3 слова, що найбільш вдало характеризують тему
обговорення. Аркуші вивішують на дошку.
6. Доповідачі груп зачитують ці
слова та пояснюють їх для учнів класу.
7. Зверніть увагу на всі слова, які
записали групи, проаналізуйте їх та відкиньте повтори.
8. Запропонуйте учням на основі
опорних слів скласти невелику розповідь щодо теми обговорення.
Вправа 5. „Інтерв’ю за три кроки”.
1. Об’єднайте учнів у групи по 4
чоловіки.
2. Запропонуйте учасникам кожної
групи об’єднатися у пари.
3. кожен учасник проводить інтерв’ю
із своїм партнером по парі.
4. Учні в парі міняються ролями.
5. Пари знову об’єднуються у групи
по 4 чоловіки. Кожен учень розповідає своїй групі, що нового і цікавого він
дізнався від свого партнера.
Наприклад: урок читання в 4 класі
за темою „Ю.Ярмиш „паличка-рятівниця””. Прочитайте уважно заголовок
оповідання.як ви гадаєте, про що йтиметься в оповіданні?
Вправа 6. „Гронування”.
1. Напишіть центральне слово або
фразу посередині аркуша паперу, на дошці або в зошиті.
2. Запропонуйте учням називати слова
та фрази, що спадають їм на думку із заданої теми.
3. Записуйте висловлені учнями слова
та фрази довкола центрального слова.
4. Коли всі ідеї записані, починайте
встановлювати там, де це можливо, зв’язки між поняттями.
5. Записуйте стільки ідей, скільки
дозволить час, або всі ідеї, які виникатимуть.
Наприклад: урок розвитку
зв’язного мовлення у 3 класі за темою „Зима-білосніжка”.
Вправа 7. „Кубування”.
1. Зробіть кубик з невеликої коробки
з довжиною ребра 20-25см.
2. Напишіть на кожній грані кубика
вказівки (по одній на грані).
3. Проведіть учнів через процес
„кубування”, пропонуючи їм викласти на папері (або в усній формі) думки на
запропоновану тему впродовж 2-4хв.
Наприклад: підсумковий урок з
української мови за темою „Іменник” у 4 класі. Запишіть на гранях куба: частина
мови, запитання, рід, число, відмінок, член речення, значення у мовленні.
Не даючи запитань учням, а лише
демонструючи грані куба, усно підсумуйте вивчений матеріал за темою „Іменник”.
Вправа 8.
„Системний оператор”.
1. Накресліть таблицю, що містить 9
екранів.
2. Виберіть предмет, який ви будете
аналізувати.
3. заповніть таблицю у певному
порядку, починаючи з центрального екрану (усно або письмово).
Системний оператор (для об’єктів
живої природи).
|
6. Надсистема
у минулому.
|
3. Над система (місце, клас).
|
9. Надсистема
у майбутньому.
|
|
4. Система
у минулому
|
1. Система (об’єкт, його властивості, функції).
|
7. Система
у майбутньому.
|
|
5. Підсистема
у минулому.
|
2.Підсистеми (частини)
|
8. Підсистема
у майбутньому.
|
4. Послідовність роботи:
1) Хто або що це? Яке воно? Назвіть
властивості та функції.
2) З яких частин складається?
3) Де живе, перебуває? До якого
класу належить?
4) Яким об’єкт був у минулому?
5) З яких частин складався у
минулому?
6) Де був, до якого класу належав у
минулому?
7) Яким об’єкт буде в майбутньому?
8) З яких частин складатиметься?
9) Де буде жити, до якого класу
належатиме?
Системний оператор (для об’єктів
живої природи).
|
6. Надсистема
у минулому.
|
3. Над система (місце, клас).
|
9. Надсистема
у майбутньому.
|
|
4. Система
у минулому
|
1. Система (об’єкт, його властивості, функції).
|
7. Система
у майбутньому.
|
|
5. Підсистема
у минулому.
|
2.Підсистеми (частини)
|
8. Підсистема
у майбутньому.
|
Підчас цієї вправи доцільно
використовувати таку ритмівку:
Якщо ми розглянемо щось...
(об’єкт).
То це щось завжди для чогось...
(функція об’єкта).
То це щось завжди із чогось...
(підсистема об’єкта).
То це щось частина чогось... (над
система об’єкта).
Чимось вже було це щось...
(минуле об’єкта).
Щось ще буде із цим чимось...
(майбутнє об’єкта).
Щось ми зараз же дістанемо, на
екранах розглянемо.
М.Гафітулін.
Вправа 9. „Діаграма Вена”.
1. Об’єднайте учнів у пари, дайте
завдання.
2. попросіть дітей проаналізувати
отриману інформацію і заповнити діаграми Вена.
3. Для цього діти будують два кола,
які ніби частково накладаються одне на одне так, що посередині утворюється
вільний простір.
4. Діти заповнюють дві частини кола,
відведені для протиставлення ідей.
5. У центральному секторі записують
спільні риси для обох елементів.
Наприклад: Іменник. Прикметник.
Спільне: рід, число, відмінок.
Вправа 10. „Морський бій - 2”.
1. Складіть таблицю для уроку (числа
запишіть залежно від того, який у вас клас і тема).
2. Визначте, яку тему вам необхідно
повторити з учнями, або отримати від них потрібну інформацію.
3. Складіть відповідні завдання.
Наприклад: орієнтовні запитання:
-
Скільки десятків у С-2, С-5?
-
Розкладіть на розрядні доданки: В-3, С-4, А-5.
-
Знайдіть суму чисел: А-1, С-5, А-4, В-3.
-
Знайдіть добуток чисел: В-4, С-5, С-1, А-3.
|
|
А
|
В
|
С
|
D
|
Е
|
|
1
|
94
|
92
|
6
|
4
|
5
|
|
2
|
52
|
25
|
100
|
43
|
76
|
|
3
|
7
|
38
|
82
|
81
|
3
|
|
4
|
15
|
8
|
72
|
18
|
58
|
|
5
|
44
|
12
|
5
|
20
|
9
|
Інтерактивна вправа – центральна частина заняття.
Інтерактивна вправа – центральна частина заняття, що займає 50-60% часу на уроці. Її метою є практичне засвоєння навчального
матеріалу, досягнення поставлених цілей уроку.
Під час її проведення обов’язковою
є така послідовність роботи:
Ø Інструктування, під час якого
вчитель розповідає учням про цілі вправи, правила, послідовність дій і
кількість часу, відведеного на виконання завдань; запитує, чи все зрозуміло
учасникам (2-3хв).
Ø Об’єднання учнів у групи та
розподіл ролей (1-2хв).
Ø Завдання, під час якого є
організатором, помічником, ведучим дискусії. А також надає учасникам максимум
можливостей для самостійної роботи і навчання у співпраці (5-15хв).
Ø Презентація результатів виконання
вправи (3-15хв).
Ø Рефлексія результатів учнями:
усвідомлення отриманих результатів, що досягається спеціальним обговоренням або
за допомогою інших прийомів (5-15хв).
Рефлексія є природним невід’ємним
і найважливішим компонентом інтерактивного навчання на уроці. Вона дає
можливість учням і вчителю:
- усвідомити, чого вони навчилися;
- згадати деталі свого досвіду, що
були необхідні для виконання завдання;
- оцінити власний рівень розуміння
та засвоєння навчального матеріалу і спланувати чіткі реальні кроки його
подальшого опрацювання;
- порівняти своє сприйняття з
думками, поглядами, почуттями інших та інколи скоригувати певні позиції;
- рефлексувати в реальному житті,
усвідомлюючи свої дії та прогнозуючи подальші кроки;
- учителеві – побачити реакцію
учнів на навчання та вносити необхідні корективи.
Усвідомлення змісту здійснюється
у різних формах: під час індивідуальної роботи, роботи в парах , групах,
дискусії, в письмовій та усній формах.
Рефлексія застосовується після
найважливіший інтерактивних вправ, фрагментів уроку:
-
З якою метою ми виконували цю вправу?
-
Які думки вона у вас викликала? Які почуття?
-
Чого ви особисто навчилися?
-
Чого б хотіли навчитися у подальшому?
Серед центральних інтерактивних
вправ доцільними є: „Система позначок „Допомога””, „Ажурна пилка”, „Читання з
передбаченням”, „Пошуки людського скарбу”, „Пішохідний тур”, метод „Прес”,
„Обери позицію”, „Добре - погано”, „Навчаючи - вчуся”.
Вправа 6. Метод „Прес”.
(Учні вчаться дискутувати,
аргументувати свої думки.)
1.
Роздайте учням пам’ятки, в яких зазначено 4 етапи методу „Прес”.
1) Позиція: „Я вважаю, що...”
2) Обґрунтування: „... тому що... ”
3) Приклад: „... наприклад...”
4) Висновки „Отже (тому), я
вважаю...”
2.
Поясніть учням кожний етап методу „Прес”.
1) Учні висловлюють думку,
пояснюють, у чому полягає їх точка зору.
2) Пояснюють причини появи цієї
думки, тобто на чому ґрунтуються докази.
3) Учні наводять аргументи на
підтримку своєї позиції.
4) Узагальнюють свої думки.
Метод „Прес” можна запропонувати
під час розв’язання будь-якої проблеми (за умови дотримання 4 етапів).
Вправа 7. „Обери позицію”.
1. Запропонуйте школярам дискусійне
питання і попросіть їх визначити власну позицію щодо нього.
2. Напишіть 3 плакати: „За”,
„Проти”, „Не знаю”. Оголосіть проблемне питання. Наприклад: „Потрібно
заборонити вирубувати ліси”.
3. Учні стають біля плаката, який
вони обрали.
4. Учитель вибирає кілька учнів і
пропонує їм обґрунтувати свою позицію або пропонує всім, хто поділяє одну і ту
саму точку зору, обговорити її та виробити спільні аргументи на її захист,
застосовуючи метод „Прес”.
5. Після викладу різних точок зору
вчитель запитує, чи не змінив хто-небудь з дітей своєї думки і чи не хоче
перейти до іншого плаката. Запропонуйте учням перейти і обґрунтувати причини
свого переходу.
6. Пропустіть учасників назвати
найпереконливіші аргументи своєї та протилежної сторони.
7. Узагальніть обговорення
дискусійного питання.
|
За
|
Не знаю
|
Проти
|
|
|
|
|
Вправа 8. „Добре - погано”.
(Цю вправу застосовують для
розгляду проблеми з різних точок зору.)
1. Оголосіть дітям предмет,
проблему, питання для обговорення.
2. Запропонуйте учням розглянути цю
проблему, питання та визначити, що, на їхню думку, у ній добре, а що погано.
3. Діти складають таблицю „Добре –
погано” і аргументують свої відповіді.
Наприклад: урок читання у 4
класі.
Після опрацювання оповідання
В.Сухомлинського „Як Павлик списав у Ніни задачу” можна розглянути дві точки
зору і виявити проблеми.
Що автор схвалює, а що засуджує в
оповіданні?
|
Добре
|
Погано
|
|
|
|
До чого автор заохочує, а від
чого намагається застерегти?
|
Добре
|
Погано
|
|
|
|
Рефлексія (підбиття підсумків), оцінювання
результатів уроку.
Рефлексія – дуже важливий етап
інтерактивного заняття.
Багато вчителів до кінця уроку
втомлюються і проводять нечітке, коротке обговорення. Учні погоджуються, що на
уроці було цікаво і на тому все закінчується. На жаль, учителі не враховують,
що підбиття підсумків – найважливіша частина інтерактивного уроку. Саме тут
підводять риску під знаннями, які учні повинні були засвоїти.
Підсумковий етап має такі
функції:
-
пояснити зміст опрацьованого;
-
порівняти реальні результати з очікуваними;
-
проаналізувати, чому відбулося так чи інакше;
-
зробити висновки;
-
закріпити чи відкоригувати засвоєне;
-
намітити нові теми для обміркування;
-
встановити зв’язок між тим, що вже відомо, і тим, що потрібно засвоїти,
навчитися в майбутньому;
-
скласти план подальших дій.
Мета рефлексії:
згадати, виявити і усвідомити основні компоненти діяльності – її зміст, тип
способи, проблеми, шляхи їх вирішення, отримані результати тощо.
Методика проведення рефлексії на
уроці включає такі етапи:
1. Припинення діяльності (з
можливістю продовження роботи).
2. Відновлення послідовності
виконання дій.
3. Вивчення відтвореної
послідовності дій з точки зору її ефективності, продуктивності, відповідності
поставленим завданням тощо.
4. Виявлення і формулювання
результатів рефлексії. Їх може бути виявлено кілька видів:
- предметна продукція діяльності –
ідеї, пропозиції, відповіді на запитання тощо;
- способи, що їх використовували чи
створювали у процесі діяльності;
- гіпотези щодо майбутньої
діяльності.
5. Перевірка гіпотез у наступній
діяльності.
Важливим в ефективності рефлексії
є різноманітність її форм і прийомів, їх відповідність віковим особливостям
учнів. Рефлексія може бути вербальною, а ще це можуть бути малюнки, схеми,
графіки тощо.
Рефлексія тісно пов’язана з
постановкою мети. Правильне, чітке формулювання учнями мети свого навчання є
передумовою її досягнення і усвідомлення. Отже, рефлексія – не лише підсумок, а
й старт для нової освітньої діяльності та її нової мети.
Підсумковий етап містить 3
стадії.
1. Установлення фактів. (Що
відбулося?)
2. Аналіз причин. (Чому це
відбулося?)
3. Планування дій. (Що нам робити
далі?)
Технологія проведення підсумкового етапу.
І стадія.
- Використовуйте відкриті
запитання: Як? Чому? Що?
- Виражайте почуття.
- Наполягайте на основному, а не
оціночному характері коментарів.
- Говоріть про реально зроблене.
ІІ стадія.
- Запитуйте про причини: чому? як?
хто?
- Вникніть у відповіді: чому цього
немає? що було б якби?
- Шукайте альтернативні теорії: чи
є інша можливість?
- Доберіть інші приклади.
- Наведіть думки незалежних
експертів.
ІІІ стадія.
- Домагайтеся, щоб учні взяли на
себе зобов’язання щодо подальших дій (складання плану подальших дій).
Рефлексія займає 20% часу уроку.
На етапі рефлексії доцільні
інтерактивні вправи: сенкан, незакінчені речення, інтерв’ю, „Абетковий суп”,
„Від А до Я”, „Виграш у лотереї”, тестування, „Трихвилинне есе”, „Крісло
автора”.
Вправа 1. Сенкан.
(Це вірш у 5 рядків, який
синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання, що описує чи віддзеркалює
тему.)
1. Запропонуйте учням тему для
вірша. Кожен працює самостійно.
2. Об’єднайте учнів у пари.
Запропонуйте дітям об’єднати зусилля, вибираючи з двох віршів найвдаліший, і
скласти один спільний вірш.
3. Вірші, складені в парах, можна
представити на обговорення в групах.
4. У групі, дискутуючи, учні
вибирають найвдаліший вірш.
5. Сенкан складають за такою опорною
схемою:
1-ий рядок – слово, яке позначає
тему (іменник).
1-ий рядок – це опис теми, який
складається з 2-х слів (два прикметники).
2-ий рядок визначає дію,
пов’язану з темою;складається з 3-х слів (дієслів).
3-ій рядок фразою, яка
складається з 4-х і більше слів і виражає ставлення до теми, почуття з приводу
обговорюваного.
4-ий рядок - слово-асоціація до
теми синонім до першого слова.
Наприклад:
Весна
Гарна, чарівна
Прийшла, розцвіла, принесла
Пробуджується все від сну
Любов
Вправа 2. Незакінчені речення.
1. Визначте тему, з якої учні будуть
висловлюватись у колі ідей.
2. Використовуючи уявний мікрофон,
учитель формулює незакінчені речення і пропонує учням закінчити їх.
Наприклад:
- Сьогоднішній урок навчив мене...
- Це рішення я прийняв тому, що...
- Прочитане оповідання спонукало
мене до...
- Найцікавішим завданням на
сьогоднішньому уроці було...
Вправа 3. Інтерв’ю.
1. Об’єднайте дітей у пари.
2. Розподіліть ролі: кореспондент і
респондент.
3. Кореспондент складає 3 запитання
щодо теми уроку, а респондент відповідає на них.
4. Учні міняються ролями.
Вправа 4. „Абетковий суп”.
1. Розріжте абетку, вилучіть з неї
літери „ь, и, й, ї”.
2. Запропонуйте кожному учневі
витягнути з чарівної торбинки літеру і придумати підсумкове речення на тему
уроку, яке б починалося з цієї літери.
Вправа 5. „Від А до Я”.
1. Об’єднайте дітей у групи по 4 – 6
осіб.
2. Кожній групі запропонуйте по
одній частині абетки, наприклад: від А до Ж, від Ж до К, від К до Н і т.д.
3. Завдання для груп: придумайте
підсумкові речення,що починаються з їхніх літер.
4. Учні зачитують свої речення, в
алфавітному порядку.
Вправа 6. „Виграш у лотереї”.
1. Об’єднайте дітей у групи і
запропонуйте заповнити картку:
Що ми робили?
Найважливіше з того, що ми вивчили та запам’ятали
Домашнє завдання __________________ на
__________________
2. Роздайте дітям конверти, у яких
лежать розрізані на частини (залежно від кількості дітей у групі) листівки.
Одна частина листівки має якусь позначку: квіточку, сонечко, зірочку, листочок
тощо.
3. У кінці уроку діти витягують з
конверта частини листівок. У кого листівка з позначкою, той на початку
наступного уроку підбиватиме підсумок вивченого матеріалу для усієї групи.
4. У кінці уроку вчитель витягує
картку з іменем дитини, яка має підбити підсумок уроку за допомогою таблиці.
Вправа 7. Тестування.
І рівень – репродуктивний.
Відтворення фактичного матеріалу, який засвоїли учні.
ІІ рівень – частково-пошуковий.
Здатність застосовувати знання на практиці.
ІІІ рівень – творчий. Здатність
переносити знання на вирішення нових проблем. Кожне завдання оцінюють у 2 бали.
Вправа 8. „Трихвилинне есе”, „Крісло автора”.
1.
Проводячи підсумкову роботу за прочитаним текстом, попросіть учнів протягом
3хв написати те, що спадає їм на думку щодо прочитаного твору.
2.
Запропонуйте учням (за бажанням) прочитати міні-твори для всього класу у
„кріслі автора”, яке виставлено посеред класу.
3.
Головним у творі є вільний потік думки. Граматику та орфографію не
оцінюють.
4.
Учні повинні бути впевнені у своєму праві вільно висловлювати свої думки та
в шанобливому ставленні присутніх до їх думок.
5.
Учні повинні переконатися, що існує більше, ніж одна правильна відповідь на
запитання, і що їхні ідеї є важливими.
6.
Використовуйте відкриті запитання, де учні спільно з учителем шукають
відповіді і шляхи вирішення реальних проблем.
7.
Учні повинні отримати відгуки на власні думки і мати широкі можливості для
їх обговорення.
Підсумовуючи всі етапи
інтерактивного уроку, починаємо розуміти всю глибину підходів до вдосконалення
сучасного уроку. Адже суть інтерактивного навчання в тому, що навчальний процес
відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Це спів
навчання, взаємо навчання, де різнозначними суб’єктами процесу є і вчитель, і
учень.
Інтерактивне навчання – це така особлива форма організації навчальної діяльності, яка має
конкретну мету – створити найсприятливіші умови, у яких кожен учень відчує себе
успішним, інтелектуально спроможним.
Немає коментарів:
Дописати коментар